Розвиток історичного мислення на уроках історії - Дипломная работа

Досягненню цієї мети значною мірою сприяє вивчення шкільних курсів історії. Серед шкільних навчальних предметів про суспільство історія займає центральне місце. Саме гуманітарна освіта, в тому числі історична, формує особистість учня, готує його до життя в сучасному світі, розвиває історичне мислення, формує громадянина та патріота своєї Вітчизни. Баханов досліджував проблему формування мислення на лабораторно-практичних уроках [1], а також розвивальні можливості шкільних підручників з історії [2, 6-11]. Учителі-практики, методисти у розробках окремих уроків або розробках цілих курсів історії пропонують технології розвитку історичного мислення учнів за допомогою різних засобів і форм навчання, конкретне використання тих чи інших методів і прийомів навчання історії [8; 12; 20; 22; 45].Стосовно навчання історії мислення дає змогу усвідомлювати історичні факти у вигляді історичних понять, а також розвязувати проблеми в галузі історії. Основними відмінностями між уявленнями та поняттями, по-перше, є те, що уявлення - це завжди образ, а поняття - це думка, втілена у слові; по-друге, уявлення містить як суттєві, так і несуттєві ознаки, поняття ж концентрує значущі та суттєві ознаки. У 70 - 80-ті роки ХХ ст. з метою систематизації і упорядкування знань з історії використовувалися схеми, запропоновані Ф.Б. Гіттіс визначила наступні риси історичного мислення в учнів молодших класів: 1) виділення історичних фактів та явищ; 2) ідея розвитку і етапів; 3) усвідомлення зміни порядків; 4) усвідомлення послідовного звязку подій та явищ; 5) усвідомлення причинно-наслідкового звязку, звязків по подібності і відмінності; 6) усвідомлення регулярності звязків;7) підведення декількох понять під одне загальне поняття [9, 28-29]. Лернер: 1) уміння описати суспільне явище або подію, правильно відібравши характерні для нього риси і факти; 2) зясування причин виникнення будь-якого суспільного явища; 3) прагнення до визначення умов, супутніх історичному явищу і їх взаємопоєднанню; 4) усвідомлення перехідного характеру історичних явищ, їх історичного значення; 5) усвідомлення різноманіття конкретного прояву закономірностей історії; 6) пошук тенденції розвитку, закладеної в кожному історичному явищі, 7) пошук соціальних мотивів, що визначають діяльність суспільних груп або окремих осіб; 8) ступінь їх прогресивності; 9) інтерес до зіставлення минулого і теперішнього часу; 10) уміння брати з фактів минулого уроки історії [33, 48].У сучасній Програмі з історії практично до кожного уроку чітко визначені вміння і навички, які потрібно розвивати в учнів [27]. Розрізняють такі види знань: терміни і поняття; факти; закони, які розкривають звязки між різними історичними явищами; теорії, які пояснюють різні явища в їх сукупності, систематизують знання, надають їм універсальний характер; знання про способи діяльності і методах пізнання; знання про форми відношення до різних явищ і оцінки їх значення (оціночні знання). Наприклад, учні мають немало зразків розповіді вчителя і товаришів, проте не всі вміють усно викласти свої думки, або не вміють ставити запитань. Творча діяльність надає знанням і вмінням гнучкість, і людина вчиться застосовувати їх у незнайомій ситуації, емоційне відношення до знань і способів діяльності сприяє швидкості і міцності їх засвоєння. Учитель запитав: “Які знахідки дають археологам право зробити висновок про те, що на місці розкопок була давня держава?” Для пошуку відповіді учні спочатку згадують ознаки держави і свої знання про її виникнення.Що потрібно робити вчителю, що учні навчилися мислити історично? Наприклад, учням 9 класу для глибшого засвоєння поняття „робітничий клас” і розвитку теоретичного мислення можна запропонувати таке завдання: дослідники історії України дотримуються різних точок зору на кількісний стан робітничого класу в 90 ті роки XIX ст, до того ж всі користуються одним джерелом (переписом 1897р.): 1) 425 тис. чол.. Робота над таким завданням змусить звернутися до поняття „робітничий клас” та його ознак (сукупність найманих робітників, зайнятих у сфері виробництва та обміну, основним джерелом існування яких є продаж власної робочої сили) В ході розвязання задачі учні мають встановити що існують порубіжні соціальні групи: поденники наймити у сільському господарстві, для яких продаж власної робочої сили не був основним джерелом існування. Дидактичний матеріал - особливий тип навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карточок з текстом, цифрами або малюнками, які роздаються учням для самостійної роботи в класі, вдома, або які демонструє вчитель перед всім класом. Учитель може запропонувати учням відповісти на запитання і завдання до документів: 1.Досягненню цієї мети значною мірою сприяє вивчення шкільних курсів історії. Серед шкільних навчальних предметів про суспільство історія займає центральне місце. Особливості історичного мислення: 1) уміння описати суспільне явище або подію, правильно відібравши характерні для нього риси і факти; 2) зясування причин виникнення будь-якого суспільного

2.1 Зміст історичної освіти як основа розвитку історичного мислення