Наукове обґрунтування передумов державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності в контексті вступу України до Світової організації торгівлі. Розробка на цій основі заходів щодо розвитку стимулюючої функції державного управління цим процесом.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняСеред них провідне місце належить стимулюючій функції державного управління експортно-імпортною діяльністю та залученням прямих іноземних інвестицій. Поглиблення розкриття суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через удосконалення державного управління цим процесом вимагає необхідності визначення його напрямів. Щоб уникнути цих розбіжностей у дослідженні зроблено спробу розглянути застосування визначених інструментів з точки зору державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, у сфері розвитку її стимулюючої функції. Мета дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні передумов державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в контексті вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) і розробці на цій основі заходів щодо розвитку стимулюючої функції державного управління цим процесом. При виконанні дослідження використано методи наукових теорій мікро-та макроекономіки - при розгляді рівня розробки проблем державного стимулювання експорту та імпорту, а також засобів державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності; системного підходу та комплексного аналізу - при визначені передумов для розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва з зарубіжними країнами, а також зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику; статистичну обробку інформації - при дослідженні динаміки загального товарообігу між Україною та зарубіжними країнами, експорту товарів з України, імпорту товарів до України, динаміки індексу споживчих цін, динаміки інфляції на фоні основних макроекономічних показників; організаційне проектування - при розгляді та обґрунтуванні утворення нових організаційних структур, стимулюючих розвиток зовнішньоекономічних відносин.У першому розділі - «Теоретичні основи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю» було розглянуто теоретичний рівень розробки проблем державного стимулювання експорту та імпорту, зовнішньоекономічну діяльність як обєкт державного управління в контексті приєднання України до СОТ, а також засоби державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. На основі теоретико-емпіричного аналізу встановлено, що стимулювання ЗЕД залежить від таких факторів: політичної та фінансової ситуації в країні, а також при обмеженості фінансових можливостей країни стає проблематичним застосування фінансових інструментів стимулювання ЗЕД; в той час як при стабільній фінансовій ситуації можуть використовуватися різного роду фінансово-кредитні інструменти, але державі необхідно знаходити кошти для компенсації зменшення податкових чи інших надходжень. рівня лібералізації зовнішньоекономічної діяльності: при високому її рівні більше значення відіграють фінансово-кредитні інструменти стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, а не адміністративне втручання. Визначено напрями стимулювання зовнішньоекономічної діяльності такі, як стимулювання: експорту; імпорту; залучення прямих іноземних інвестицій (в тому числі через створення спільних підприємств); міжнародного лізингу; міжнародних фінансових операцій та операцій з цінними паперами та ін. Доведено, що серед фінансово-кредитних інструментів стимулювання ЗЕД важливе місце посідає кредитування, яке базується на запропонованих в дослідження принципах, що стосуються і забезпечення зростання ефективності експорту (витрачені на кредитування ресурси не повинні перевищувати одержувані доходи від експортної діяльності); дотримання збалансованості у кредитуванні (не слід надавати перевагу представникам одного регіону чи галузі); кредитування експорту продукції з високим ступенем переробки та готових виробів (дотримання світових тенденцій збільшення в міжнародній торгівлі частки високотехнологічної продукції); кредитування за пільговими ставками (забезпечення стимулювання експортерів у одержанні кредитів та збільшенні обсягів експорту, при цьому певні втрати від зменшення ставок загалом будуть компенсуватися зростанням експорту та прибутків підприємств-експортерів); збільшення конкурентоспроможності українського експорту на світових ринках (завдяки кредитуванню експортери матимуть змогу випускати дешевшу продукцію, вищої якості); поширення кредитування і на нерезидентів країни (варто надавати пільгові кредити іноземним покупцям під зобовязання закупівлі ними українських товарів, що призведе до збільшення експорту, особливо до країн, що розвиваються); забезпечення відповідності нормам і правилам Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій.