Вплив реформаційного руху на специфіку революційного соціально-політичного проектування у XVII-XVIII ст. Секуляризація політичної свідомості в розглядуваний історичний період. Вживання релігійної термінології у мові перших буржуазних політичних проектів.
Аннотация к работе
Розвиток соціально-політичного проектування у XVII-XVIII століттяхВідзначаючи обєктивність творів Нікколо Макявеллі, С.І.Козлихін твердить, що єдині національні держави «дійсно, створювалися силою та хитрощами: дрібні суверени знищувалися, зі всіх претендентів на владу повинний був вижити один-єдиний, той в якому держава знайшла би своє уособлення>>[3,с.26]. Пройшовши горнило кровопролитних релігійних війн XVI ст., маючи на меті зберегти цілісність суспільного організму, політики були змушені визнавати право на свободу сумління та вступати на шлях запровадження у суспільну свідомість філософських цінностей загальносоціального консенсусу, що мали зняти партикуляризм релігійних переконань. Загальним для розробників ідеї суспільного договору було те, що умови єдності людини і суспільства вони відкривали в розумі індивіда, немов вимагаючи від нього «дозволу» на вхід до суспільства. Демократично-правові інтенції концепту «суспільного договору» відповідали зростанню громадянської автономії людини від держави та повязаної з цим актуалізації потреби в розвитку засобів переконання широких суспільних верств у відповідності тих або інших політичних заходів їхнім інтересам. Причому для виконання цього завдання володар має право і зобовязаний застосовувати будь-які засоби, які він буде вважати потрібними для збереження миру і безпеки, попередження внутрішніх конфліктів і охорони країни від нападів ззовні.