Визначення тенденцій розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, змін у шляхах та способах збагачення словникового складу на базі аналізу словотворчих, семантичних та фразотворчих процесів, внутрішньомовних запозичень.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукДослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему "мова та її середовище", яка має важливість не тільки для соціальної, але й для "внутрішньої” лінгвістики. Не випадково, що саме в цей період значно зросли і темпи збагачення словникового складу: в 90-ті роки, за оцінками дослідників, англійська мова щорічно поповнюється 15000-20000 нових одиниць, тоді як на початку XX-го століття приріст становив всього 1000 одиниць на рік. Актуальність вибору проблеми визначається необхідністю і в той же час відсутністю комплексного аналізу процесів та явищ, які відбуваються в словниковому складі англійської мови наприкінці ХХ століття. Зокрема, виникає необхідність дослідження змін в шляхах, способах та засобах збагачення словникового складу, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються саме в останні десятиліття; поза увагою вчених здебільш зостаються питання, які повязані з внутрішньомовною мобільністю та міграцією лексики, а саме ця мобільність та міграція стає, на нашу думку, важливим, навіть вирішальним фактором розвитку словникового складу сучасної англійської мови; подальше ускладнення позамовного середовища потребує соціолінгвістичного аналізу інноваційних процесів, виявлення конкретних соціальних чинників, які найбільш впливають на ці процеси, розкриття ролі інформаційної революції в лексико-семантичних змінах. Наукова новизна визначається поставленою метою і полягає в тому, що в роботі розкриваються тенденції розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, зміни в шляхах, способах та засобах поповнення словникового складу.Саме в останні десятиліття в англійській мові почали функціонувати десятки нових (за формою або змістом) афіксів, значна кількість словотворчих елементів перемістилася від периферії лексико-семантичної системи до центру, остаточно сформувалася ще певна кількість словотворчих морфем, які виникли в попередній період розвитку англійської мови. Суфікс - gate в значенні “скандал, особливо політичний” виник внаслідок утворення великої кількості неологізмів за аналогією зі словом Watergate, яке стало символом політичного скандалу (donorgate, Irangate, filegate, travelgate). Слово glitterati було “побудовано” з частин двох слів (glitter literati) ще в 50ті роки, а в 90ті роки стало зразком для серії нових слів, які означають людей, відомих у певній галузі (culturati, cyberati, digerati, glamorati, journarati), i, таким чином, в англійській мові почав функціонувати новий суфікс-erati "особи, відомі в певній сфері". У випадках афіксалізації лексем спостерігається: 1) Звуження, спеціалізація значення елементу, який виконує роль словотворчого, у порівнянні із значенням відповідної лексеми-корелята, ці процеси притаманні як напівафіксам, що виникли на базі лексем германського походження (-babble,-line,-lout,-speak), так і елементам, що оформилися із слів (коренів) грецького походження (bio-, eco-, cryo-, cyber-, info-, techno-, tele-). Популярними в останній час стали утворення евфемістичного характеру, в яких абревіатура поєднується зі словом "word", T-word, S-word, W-word.Реалізація потенціалу системи у звязку з її пристосуванням до нових потреб комунікації здійснювалася, головним чином, завдяки використанню власних номінаційних ресурсів. які виникають внаслідок широкого діапазону варіювання англійської мови, взаємодії її національних варіантів, функціонально-стилістичних та соціальних підсистем. Досить поширеним в англійській мові можна вважати явище “біфункціональності” (функціональної омонімії) одиниць, які виконують водночас і роль лексем, і роль афіксів, причому така біфункціональність притаманна не тільки словотворчим елементам, що виникли на базі лексичних одиниць, але й на базі псевдоморфем, фрагментів слів. Разом з тим, і в останні десятиліття словниковий склад англійської мови відчуває іншомовний вплив: продовжується запозичення безеквівалентної лексики, нерозчленованих номінем, які заміняють розчленовані найменування, одиниць, що сприяють здійсненню експресивної функції мови; інші мови виступають джерелом нових дериваційних елементів; з інших культур запозичується значна кількість нових понять, які відбиваються в англійській мові шляхом калькування етимонів. Вплив американського варіанта на британський відчувається в процесі поповнення лексики та фразеології британського варіанту значною кількістю американізмів, які збагачують арсенал номінаційних та експресивних засобів, американський варіант діє як стимулятор певних семантичних, словотворчих тенденцій британського варіанту.