Основні елементи та принципи функціонування системи страхування сільськогосподарських культур, оцінка її сучасного стану. Розробка пропозицій щодо розвитку системи страхування сільськогосподарських культур в напрямку гармонізації її елементів та рівнів.
Аннотация к работе
Національний науковий центр Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукДієвим ринковим інструментом його підтримки та забезпечення безперебійності відтворювального процесу виступає страхування сільськогосподарських культур, яке, відшкодовуючи понесені збитки, дозволяє стабілізувати виробництво, забезпечити фінансову стійкість господарств, а відтак, і сталість всієї економічної системи, створює умови досягнення певного рівня продовольчої безпеки держави. У межах наукової програми автором виконані дослідження, повязані з розвитком теорії та практики взаємного страхування, його впливу на стійкість фермерських господарств, систематизацією та посиленням організаційно-економічних вимог до страховиків, що здійснюють страхування в сільськогосподарській галузі, розробкою модульної програми страхування сільськогосподарських культур. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: - поглибити теоретичні засади страхування сільськогосподарських культур з метою уніфікації застосуванні таких понять як ризик, антиризикова діяльність, страховий захист, обєкт і предмет страхування сільськогосподарських культур в практичній діяльності; дослідити становлення та розвиток системи страхування сільськогосподарських культур на різних етапах функціонування держави з метою обґрунтування використання історичного досвіду її організації в практиці страхування сільськогосподарських культур та зясувати особливості державної підтримки страхування сільськогосподарських культур; Серед загальнонаукових методів дослідження застосовано абстрактно-логічний метод - при постановці цілей і задач дослідження, при порівнянні основних видів страхових продуктів, при дослідженні закордонного досвіду державної підтримки виробництва сільськогосподарських культур; історичний - при дослідженні концептуальних підходів до організації страхування сільськогосподарських культур в Україні тощо; серед спеціальних - економіко-статистичний - при здійсненні аналізу становлення та розвитку системи страхування сільськогосподарських культур в Україні, при обґрунтуванні доцільності та ефективності запропонованих варіантів рішення практичних рекомендацій; економіко - математичний - при обґрунтуванні модульної програми страхування сільськогосподарських культур; соціологічний - при анкетуванні фермерських господарств для зясування та узагальнення практики страхування сільськогосподарських культур.У першому розділі - “Теоретичні основи системи страхування сільськогосподарських культур” - розглянуто сутність страхування як форми страхового захисту сільськогосподарських культур; досліджено структуру, принципи функціонування системи страхування сільськогосподарських культур; систематизовано закордонний досвід формування системи страхування сільськогосподарських культур. В системі страхування сільськогосподарських культур доцільно розглядати економічну ефективність для страховика, страхувальника та держави; а їх поєднання формує економічну ефективність всієї системи. На підставі вивчення світового досвіду встановлено, що існують три можливих варіанти розвитку системи страхування сільськогосподарських культур - страхування здійснюють приватні страховики, страхування здійснюється державним страховиком, страхування здійснюється в рамках партнерства між державою і приватним сектором, що є найбільш прийнятним в сучасних умовах господарювання. Встановлено, що нині для України є найбільш прийнятною модель системи страхування на основі добровільної форми страхування на умовах державної підтримки. Завдяки проведеному аналізу щодо рівня страхування сільськогосподарських культур за 2005-2010 рр. виявлено зростання вартості страхової послуги в страхуванні сільськогосподарських культур (страхова премія на 1 га застрахованої площі зросла майже втричі), зменшення кількості страховиків, що здійснюють сільськогосподарське страхування (у 7,5 рази) і застрахованих площ посівів (майже в 2 рази) та доведено, що страхування в сільському господарстві не користується попитом, а обовязкова його форма у страхуванні сільськогосподарських культур не спрацьовує, оскільки відсутня дієва системи страхування сільськогосподарських культур.Сільське господарство постійно знаходиться під впливом ризиків, що вимагає здійснення антиризикової діяльності за допомогою страхового захисту, однією із форм якого є страхування, яке оптимізує використання фінансових ресурсів всіх субєктів процесу страхування, застосовуючи потужний механізм нагромадження та ефект рідкісних подій. Зазначене дозволяє покращити якість надання страхової послуги та усунути непорозуміння у відносинах між страховиком та страхувальником.