Розвиток системи підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні (1992-1998 рр.) (організаційно-нормативний аспект) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняРобота виконана у Державній академії керівних кадрів освіти, Міністерство освіти України. Науковий керівник: кандидат технічних наук, професор Погребняк Віталій Петрович, начальник Головного управління керівних і науково-педагогічних кадрів Міністерства освіти і науки України Захист відбудеться 6 березня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.810.02 в Українській академія державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м.Київ-57, вул.Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) визначила стратегічні напрями реформування освіти, в тому числі і вищої, нові підходи до підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів. У цьому контексті надзвичайно важливими проблемами, що потребують вирішення, є створення та ефективне функціонування органів управління і структур, що організують і здійснюють підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів та їх атестацію, законодавчо-нормативної бази, яка регламентує ці процеси. Поряд з усіма вищевикладеними причинами актуальність розробки цієї проблеми визначається незначою кількістю робіт вітчизняних вчених, присвячених дослідженню проблем підготовки науково-педагогічних кадрів та їх атестації як системи законодавчих і нормативних актів, управлінських рішень, інфраструктури органів управління і установ, що здійснюють підготовку і атестацію кадрів вищої кваліфікації. Проблема, що досліджується в роботі, безпосередньо повязана з виконанням Державної програми “Освіта України (ХХІ століття)”, Указу Президента України “Про основні напрями реформування вищої освіти” та відповідних постанов Уряду, програм діяльності Кабінету Міністрів України на 1998, 1999 роки, науково-дослідною роботою “Дослідження функціонування та розвитку галузі освіти, узагальнення вітчизняного та міжнародного досвіду роботи державних органів освіти, прогнозування потреб у підготовці кадрів для сфериосвіти” (№ державної реєстрації 01980000679), що проводилась в Державній академії керівних кадрів освіти. Висновки автора щодо розвитку системи підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів були впроваджені при підготовці Закону Української РСР “Про освіту” (статтях 12, п.1 /повноваження Міністерства освіти України/, 13 /повноваження Вищої Атестаційної комісії України/, 31 /наукові ступені/, п.1 та 32 /вчені звання/; Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону Української РСР “Про освіту” (п.2), підписаному Президентом України 22 березня 1996 р.; Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р.Аналіз історичних передумов формування системи підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні показує, що цю функцію завжди виконували вищі навчальні заклади, а державна лінія у сфері кадрової політики у поєднанні з автономією університетів забезпечувала інтереси держави і особистості. При цьому особливостям республік чи регіонів не приділялося належної уваги, що призвело, як це сталося і в Україні, до однобічного розвитку вищої освіти і науки, орієнтованих в основному на технічні спеціальності і галузі, і формуванню, таким чином, відповідної інфраструктури для їх кадрового забезпечення. У дослідженні зроблено особливий наголос на те, що система підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів, яка існувала в Україні до середини 90-х років, мала суттєві недоліки, що робило неможливим її використання в нових умовах незалежної Української держави. Сьогодення характеризується помітним відтоком від викладацької і наукової роботи талановитої молоді, відчувається нестача викладацьких кадрів, особливо з дефіцитних спеціальностей (правознавство, економіка, банківська справа, іноземні мови і т. ін.); очевидна розгубленість існує серед викладачів суспільно-гуманітарних дисциплін; спостерігається старіння наукових і науково-педагогічних кадрів, дефіцит керівників, здатних працювати в нових умовах з урахуванням названих тенденцій; нормативно-правове поле і управлінські рішення у сфері організації підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів, що розроблюються, та інфраструктура (органи управління, спеціалізовані вчені ради, аспірантура, докторантура), що створюється, повинні забезпечувати потреби держави в наукових кадрах вищої кваліфікації, враховувати вітчизняний і міжнародний досвід.

2. Основний зміст