Етапи формування системи державного управління інвестиційно-будівельним комплексом України. Удосконалення системи державного управління інвестиційно-будівельним комплексом на національному та регіональному рівнях. Управління житловою сферою регіону.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Розвиток системи державного управління інвестиційно-будівельним комплексом УкраїниНауковий керівник: кандидат наук з державного управління КАЧНИЙ Олександр Сталіноленович, Київська обласна рада, Голова. Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент ПІСЬМАЧЕНКО Людмила Миколаївна, Академія митної служби України, завідувач кафедри державної служби та митної справи; кандидат наук з державного управління, доцент ДІТКОВСЬКА Марина Юріївна, Чернігівський державний технологічний університет, доцент кафедри менеджменту та державного управління. Захист відбудеться 24 червня 2011 р. о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.053.03 у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили за адресою: 54003, м.Розвиток ринкових відносин, нових форм власності, вимагають формування адекватних цим процесам систем управління у всіх ланках і галузях економіки, зокрема і в будівництві. Відмова від планової централізованої системи управління і її демонтаж в часі не поєднуються з адаптацією системи державного управління інвестиційно-будівельним комплексом у нових умовах. Цілком очевидно, що теорія управління інвестиційно-будівельним комплексом вимагає свого розвитку з урахуванням основних положень концепції інформаційного суспільства, обґрунтованої в роботах таких вчених, як: Д. Зокрема, потребують удосконалення інституційне забезпечення та методичні підходи до формування ефективної системи державного управління інвестиційно-будівельним комплексом на національному та регіональному рівнях. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану державного управління інвестиційно-будівельним комплексом; аналізу і синтезу - для розробки системи управління інвестиційно-будівельним комплексом; розрахунково-конструктивний - з метою вдосконалення механізму реалізації концепцій, стратегій, програм, проектів розвитку інвестиційно-будівельного комплексу; експериментальний - для розробки концептуальних положень і заходів стратегії розвитку інвестиційно-будівельного комплексу; порівняльного аналізу - для зіставлення ефективних форм і механізмів підтримки розвитку інвестиційно-будівельного комплексу.У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи формування системи державного управління інвестиційно-будівельним комплексом” - окреслено теоретичне підґрунтя управління інвестиційно-будівельним комплексом, досліджено методичні основи формування стратегії розвитку інвестиційно-будівельного комплексу та визначено фактори, що впливають на формування та розвиток системи державного управління інвестиційно-будівельним комплексом. У широкому розумінні державне управління інвестиційно-будівельним комплексом - це цілеспрямований організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток галузі матеріального виробництва, що забезпечує створення та реконструкцію обєктів виробничого, комунально-побутового, соціально-культурного й житлового призначення з метою досягнення цілей та реалізації функцій у сфері проведення єдиної технічної політики в галузі, планування та розробки організаційно-правових засад проектування й будівництва, їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, нормування, кадрової політики, організації техніки безпеки й охорони праці, проведення заходів щодо підвищення якості архітектурних і будівельних робіт, здійснення контролю за додержанням будівельних правил, норм і стандартів тощо. У роботі зазначено, що склад регіонального інвестиційно-будівельного комплексу доцільно розглядати у вигляді пяти блоків (ланок): інвестиційного, що забезпечує будівництво інвестиційними ресурсами; будівельного - сукупності будівельних, монтажних, ремонтних організацій, що забезпечують кінцевий результат функціонування всього комплексу; промислового, що представляє сукупність галузей промисловості будівельних матеріалів, деталей і конструкцій і інших галузей промисловості, що поставляють для будівництва предмети й знаряддя праці, а також сукупність галузей виробничої інфраструктури (підприємства механізації й транспорту, звязку, матеріально-технічного постачання тощо); науково-проектного - сукупності проектних, наукових, дослідно-конструкторських, дослідницьких й інших організацій, що забезпечують нормальне функціонування комплексу; інституціонального, що включає галузеві органи управління й регулювання інвестиційно-будівельного комплексу, а також різні обєднання самих учасників комплексу (союзи, консорціуми, асоціації тощо).