Вікова періодизація розвитку школярів. Періодизація життєвого циклу людини. Показники сили м"язів у різні вікові періоди. Характеристика засобів і методів розвитку сили. Контроль розвитку сили в сучасних умовах. Тестування силових здібностей школярів.
Аннотация к работе
Але великий спорт починається від раннього дитинства, коли молодий організм дитини дозволяє досягти такого рівня фізичної підготовки, який буде потрібен для того щоб добитися високих результатів у великому спорті. На початковому етапі спортивної підготовки в окремих видах спорту в якості критеріїв відбору використовують показники рівня розвитку основних силових якостей. На думку ряду авторів ряд ознак, які несприятливо впливають на спортивний результат, можуть бути компенсовані високим рівнем розвитку інших силових якостей. І працюючи з такими дітьми використовуючи найсучасніші методи і засоби розвитку якостей дає підстави виховати висококласного спортсмена. У процесі роботи з дітьми, які проявили можливості до розвитку сили, використовують різноманітні засоби контролю силових якостей.Протягом життя в організмі людини безперервно відбуваються процеси росту і розвитку та оновлення клітин. У різні періоди життя інтенсивність цих процесів неоднакова, що зумовлює специфічні анатомічні, фізіологічні та психічні особливості, які називають віковими. Відповідно до вікових особливостей розвитку організму весь життєвий цикл людини поділяють на періоди. Таблиця 1.1 - Періодизація життєвого циклу людини назва вікового періоду тривалість (роки) хлопчики Дівчата Різниця між хронологічним і біологічним віком на етапі дозрівання може сягати пяти років, а на етапі старіння - до 20 років.Сила - здатність людини долати опір або протидіяти йому за допомогою мязових зусиль. Абсолютна сила - це здатність долати найбільший опір або протидіяти йому. Її суть полягає у синхронізації збудження оптимальної для певної пухової дії кількості мязів синергістів; гальмування активності мязів - антагоністів; раціональній послідовності залучення до роботи мязів; забезпечення фіксації в суглобах, у яких не потрібно бути рухів. Розвиток сили в онтогенезі характеризується нерівномірністю, що виявляється при порівнянні приросту сили якого-небудь одного мяза, або групи мязів у різні періоди часу. З 6-7 років найбільш значно розвивається сила мязів, що згинають тулуб, стегно, а також мязів, що здійснюють підошовне згинання стопи.Вправи з обтяженнями масою власного тіла не вимагають спеціального устаткування, не викликають ризику травм та перенавантажень і тому широко використовуються у практиці фізичного виховання учнів на початковому етапі їх силової підготовки. Вправи з обтяженням масою предметів дозволяють дозувати величину зусиль відповідно до індивідуальних можливостей учнів. Вправи у подоланні опору еластичних предметів ефективні для розвитку мязової маси, а отже і максимальної сили, але менш ефективні для розвитку швидкої сили і непридатні для розвитку вибухової сили та негативно впливають на міжмязову координацію.[3] Вправи у подоланні опору партнера, їх особлива цінність полягає у тому, Що, виконуючи їх, учні змушені проявляти значні вольові зусилля, змагатись У вмінні застосовувати силу для вирішення конкретних рухових завдань. Сучасні тренажери дозволяють виконувати вправи з точно дозованим опором як для окремих груп мязів, так і загального впливу та вибірково впливати на розвиток певної силової здібності.Розвиток силових якостей школярів відбувається в сенситивні періоди. В поняття силових якостей школярів входить: вибухова сила, відносна сила, абсолютна сила, відносна сила, швидкісна сила і силова витривалість.
Вывод
1. Розвиток силових якостей школярів відбувається в сенситивні періоди.
2. В поняття силових якостей школярів входить: вибухова сила, відносна сила, абсолютна сила, відносна сила, швидкісна сила і силова витривалість.
3. В різні періоди розвитку дитини необхідно розвивати ті види силових якостей школярів, яків відповідають найбільшому їх розвитку.
4. Для розвитку силових якостей школярів використовують різноманітні засоби і методи за допомогою яких відбувається розвиток сили. За дотримування правильно підібраного режиму виконання вправ а також вправ з обтяженнями чи опорами, стимулюють рівень напруженості мязів більший ніж за звичайних умов.
5. В тренувальному та навчальному процесі потрібно контролювати при необхідності, корегувати досягнутий рівень силових якостей школярів. Для цього використовують різноманітні вправи - тести, які дозволить оцінити ефективність тренувальної чи навчальної програми.
Список литературы
1. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Монография. - Санкт-Петербург: Мир знаний, 1994. - 250 с.
2. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - СПБ.: Петрополис, 1992. - 89 с.
3. Барков В.А. Влияние физических упражнений на школьников 12-13 лет в условиях радиоактивного загрязнения среды: Теория и социальная практика. - Санкт - Петербург: Мир знаний, 1994. - 235 с.
4. Борисенко А. Ф. Педагогічний контроль за фізичним вихованням школярів №2: фізичне виховання в школі. - Київ: «Просвіта», 1996. - 37 с.
5. Бриль М.С. Отбор в спортивных играх: Физкультура и спорт. - Київ: Дивосвіт, 1980.- 127 с.
6. Вільчковський Е. С. Науковометодичні вимоги до складання програм з фізичної культури: Фізичне виховання в школі. - Київ: Просвіта, 1997. - 289 с.
7. Мясоїд П.А. Загальна психологія: навчальний посібник. - Київ: «Дивосвіт», 2001. - 487 с.
8. Наказ МОЗ України, МОН України № 518/674 від 20.07.09 р. Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах
9. Присяжнюк С.І. Фізичне виховання: навчальний посібник. - Київ: «Просвіта», 2008. - 501 с.
10. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів: навчальний посібник. - Київ: «Олімпійська література», 2001. - 428 с.
11. Фізіологія спорту і мязової діяльності: курс лекцій для студентів факультету фізичного виховання і спорту / Укладачі: Мицкан Б.М., Султанова І.Д., Лісовський Б.П. - Івано-Франківськ: Кушнір Г.М., 2010. - 264 с.
12. Ціж Л.М. Динаміка показників амплітуди рухів шиї та плеча у пацієнтів з шийною дископатією: спортивний вісник. - Київ: Дивосвіт, 2006. - 298 с.
13. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів Частина1. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 272 с.
14. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів Частина2. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 286 с.
15. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з осоновами валеології: навчальний посібник. - Київ, 1989, - 297 с.