Підходи до проблеми самосвідомості у психологічній літературі. Самосвідомість особистості як результат уявлення людини про себе. Алгоритм становлення особистісного потенціалу підлітків Л.П. Осьмак. Визначення ресурсів саморозвитку в підлітковому віці.
Аннотация к работе
Донбаський державний педагогічний університетТому вивчення особливостей розвитку самосвідомості в структурі "Я-концепції" сучасних підлітків у всій складній її соціальної опосередкованості необхідне, перш за все, через пошук субєктивних резервів особистості і можливостей оптимізації суспільних впливів з урахуванням особливостей цього віку. Численні психологічні, педагогічні та соціологічні дослідження показують, що специфіка соціальної ситуації розвитку "Я-концепції" сучасних підлітків характеризується зростанням самосвідомості, прагненням до дорослості, зміною оцінного ставлення до оточення, вибором подальшого життєвого шляху, інтенсивним розвитком компонентів структури "Я-концепції", відкритістю, швидким входженням у пропоновані ролі, особливою чутливістю до оцінок оточення. Самосвідомість являє собою складну, багатомірну психологічну складову частину особистості, окремі аспекти якої широко вивчаються як у вітчизняній (Б. Рубінштейн виводив процес розвитку самосвідомості з генезису самої особистості: "Самосвідомість не надбудовується зовні над особистістю, а включається в неї, самосвідомість тому не має самостійного шляху розвитку, окремого від розвитку особистості, що не відбивається в ньому, а включається в процес розвитку особистості як реального субєкта, як його момент; сторона, компонент" [9, с.677]. Чеснокової, самосвідомість уплетена в психічне життя особистості, вона пов’язана з усіма іншими психічними процесами (пізнавальними, афективними, вольовими), її можна розуміти лише в реальному живому взаємозвязку з ними [13].