Розвиток самооцінки учбових здібностей у підлітків - Курсовая работа

Серед факторів, що обумовлюють формування механізмів саморегуляції, центральне місце належить самооцінці. У підлітковий період відбувається найбільш інтенсивне формування самооцінки, бурхливий розвиток самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. Недостатня розробленість окресленої проблеми у цьому віковому періоді зумовила вибір теми дослідження: «Розвиток самооцінки учбових здібностей у підлітковому віці». Гіпотеза дослідження: рівень рефлексії учбових умінь і операцій визначає розвиток учбових здібностей та самооцінки, а усвідомлення розвитку власних здібностей є передумовою розвитку диференційованої самооцінки. Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези було поставлено такі завдання: 1.Проаналізувати наукову літературу з проблеми самооцінки учбових здібностей у підлітковому віці.Аналіз багатьох літературних джерел показав, що проблемі вивчення самооцінки присвячена велика кількість дослідницьких робіт як у вітчизняній (Б.Г. Деякі автори під самооцінкою розуміють самоставлення, образ-Я, самосвідомість, самоприйняття, Я-концепцію, самопізнання. Божович) розглядають самооцінку як частину самосвідомості особистості, як продукт її розвитку, що породжується всією життєдіяльністю людини [1; 3]. Самооцінка у вітчизняній психології розглядається як складний конструкт, що повязаний з розвитком самосвідомості і проблема самооцінки є предметом дослідження в основному вікової психології. Тобто, самооцінка базується на системі індивідуальних цінностей особистості [1].Божович показано процес переходу дитини від орієнтації в своїй поведінці на зовнішню оцінку дорослих до орієнтації на самооцінку [3; 7]. Вона інтенсивно формується у підлітковому віці, і цей процес тісно повязаний з розвитком такого новоутворення як рефлексія [6]. Підлітки з адекватною самооцінкою мають ширше коло інтересів, їх активність спрямована на пізнання інших, a разом з тим i себе в процесі спілкування. Підлітки з адекватною самооцінкою мають велике поле інтересів, їх активність спрямована на різні види діяльності, а також на міжособистісні контакти, які помірні й доцільні, спрямовані на пізнання інших і себе в процесі спілкування [4; 24]. Як вказує В.I.Лубовський, підлітки - самооцінка яких є завищеною, проявляють достатню обмеженість у видах діяльності, такі підлітки надмірно спрямовані на спілкування, яке є досить малозмістовним.Теплов, визначаючи звязок здібностей з успішністю виконання будь-якого виду діяльності, писав про здібності як про «…індивідуально-психологічні особливості, що мають відношення до успішності виконання однієї або кількох діяльностей» [27, с.224]. Тобто здібності, в тому числі учбові, він не зводив до тих знань, навичок чи вмінь, що вже вироблені в окремої людини, натомість виділяв їх визначальну роль в легкому та швидкому засвоєнні нових вмінь [27]. В свою чергу, в процесі засвоєння знань розвиваються здібності. Однак, готові схеми вирішення задач не забезпечують такої високої самооцінки як знаходження в процесі використання готових схем та методів вирішення учбової задачі, нових способів, нових узагальнень, прийомів та способів здійснення певної задачі [25]. Здібності та особистість знаходяться в складній взаємозалежності.Відповідно до мети та завдань нашого дослідження було обрано методику визначення динаміки здібностей (МВДЗ) О.Л. Музики. Вибірку склали учні 8-А класу, що попередньо були визначені нами в процесі ознайомлення з класним журналом та бесіді з завучем та класним керівником. Вибір цієї методики зумовлюється тим, що вона була неоднократно застосована та апробована, починаючи з 2005 року для дослідження різних вікових груп, що доводить її ефективність та результативність. Для нашого дослідження була обрана адаптація цієї методики для вивчення самооцінки учбових здібностей у підлітковому віці. Дослідження проводилося в такі етапи: Перший етап - це індивідуальна бесіда з досліджуваним, призначена для створення довірливої атмосфери та формування уявлення дослідника про особистість досліджуваного безпосередньо під час комунікативної взаємодії.Проаналізувавши діяльнісний компонент рефлексії здібностей ми виділили особливості співвідношення рівнів самооцінки та рівня значимості вмінь та здібностей та поділили досліджуваних учнів на такі групи (див рис. Для учнів першої групи, що мають вищий рівень значимості виділених вмінь та здібностей порівняно з їх самооцінкою, характерний високий рівень рефлексії та критичний аналіз розвитку власних здібностей. Для цієї групи учнів характерне виділення більшої кількості учбових вмінь (вивчення математики, фізики, історії, англійської та української мови і т.д.), а також можна спостерігати, що рівень значимості учбових здібностей зростає порівняно з оцінкою значимості неучбових вмінь (малювати, співати, бігати, плести з бісеру) (середній бал значимості учбових вмінь становить 11,3 балів, а середній рівень значимості неучбових вмінь складає 10,3 балів).

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ САМООЦІНКИ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

1.1 Поняття самооцінки у вітчизняній та зарубіжній психології

1.2 Особливості розвитку самооцінки в підлітковому віці

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ УЧБОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

2.1 Розвиток самооцінки учбових здібностей у підлітковому віці

2.2 Обґрунтування та теоретичний аналіз методики дослідження

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ САМООЦІНКИ УЧБОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

3.1 Рефлексія здібностей як показник розвитку самооцінки учбових здібностей

3.2 Значення соціальної рефлексії для розвитку самооцінки учбових здібностей

3.3 Кризові моменти в розвитку самооцінки учбових здібностей

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ