Економічна роль сільськогосподарських кооперацій, їх адаптація до ринкових умов. Дослідження неприбуткового статусу діяльності обслуговуючих кооперативів, методи забезпечення державної підтримки. Визначення маржинального доходу та обсягів виробництва.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). У дисертації розглядаються теоретико-методологічні й практичні засади розвитку сільськогосподарської кооперації в аграрному секторі економіки України. Визначено економічну та екологічну роль, а також соціальну місію сільськогосподарської кооперації. Запропоновано методику визначення напрямів функціональної діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу з використанням сучасних методів прогнозування та компютерних технологій.Забезпечення економічного зростання і соціального розвитку нашої країни значною мірою залежить від стану та умов функціонування аграрного сектора її економіки, в якому за останні десятиліття відбулися докорінні зрушення, повязані з ринковою трансформацією національної економіки. Такі глибинні перетворення організаційної структури агропромислової галузі, з одного боку, порушили характерні для колишньої, планово-централізованої економіки закономірності функціонування та виробничі звязки, зробили непотрібними, раніше здавалося б, непохитні підвалини системи колективного господарювання, а з іншого, - спричинили виникнення величезної маси незалежних товаровиробників-власників, різних за масштабом свого виробництва, правовим статусом, фінансово-економічною спроможністю. Питанням розвитку сільськогосподарської кооперації в аграрному секторі національної економіки присвятили свої дослідження вітчизняні економісти-аграрники, серед яких найсуттєвіший внесок зробили В. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій з питань розвитку сільськогосподарської кооперації гострими залишаються проблеми, особливо на пореформеному етапі, повязані з обґрунтуванням ефективних моделей кооперативних утворень, розробкою механізму державної підтримки кооперації, її роллю у становленні інфраструктури аграрного ринку та соціальною місією щодо забезпечення сільського розвитку. Зокрема, дисертантом розроблено та обґрунтовано методологічний підхід і теоретичні засади формування та функціонування сільськогосподарських кооперативів у пореформений період, на емпіричному матеріалі ідентифіковано чинники, що стримують поширення кооперативів в аграрному секторі та реалізації їх потенціалу, зокрема в Південному регіоні, визначено пріоритети і напрями розвитку кооперативного руху на селі.У першому розділі - «Сільськогосподарська кооперація як обєкт теоретичних досліджень» - визначено категоріальний апарат дослідження, розкрито роль і місце сільськогосподарської кооперації у ринковій економічній системі, обґрунтовано соціально-економічну й екологічну сутність кооперації, виділено загальні для всіх кооперативів принципи організації діяльності, досліджено правові засади розвитку кооперації. Сільськогосподарська кооперація - один із основних елементів, що сприяє розвитку й ефективній діяльності аграрного сектора, й одна з організаційно-правових форм виробництва, що дозволяє виробникам адаптуватись до економічних умов, які постійно змінюються. На наш погляд, кооперація, - особлива організаційно-економічна форма господарювання, являє собою систему кооперативів, їх спілок, обєднань, асоціацій, а також створених ними інших господарських організацій і є формою сумісної господарської діяльності виробників в одному чи різних, але взаємоповязаних процесах праці або виробництва, з метою досягнення економічних результатів або задоволення своїх соціальних і економічних інтересів, що важко чи неможливо досягнути при індивідуальній діяльності. Відмінності між кооперативами і некооперативними підприємствами полягають, головним чином, у стосунках між підприємством та його власниками, а також у принципі розподілу прибутку і чистої економії (табл.1). Для удосконалення законодавчої бази необхідно: чітке юридичне визначення кооперативу, що відрізняє його від інших типів підприємств; функціональне правове розмежування виробничих і обслуговуючих кооперативів; встановлення підвидів сільськогосподарського виробничого кооперативу; розробка переліку дозволеної діяльності для кооперативів; чітке визначення пайових відносин як виробничих, так і обслуговуючих кооперативів; віднесення регулювання окремих сторін функціонування кооперативної діяльності до відповідного законодавства.Методологічні засади наукового обґрунтування стратегії розвитку сільськогосподарської кооперації передбачають структурну трансформацію існуючих і створення нових, більш ефективних кооперативних систем для реалізації потенціалу кооперації, активізації її ролі в соціально-економічному розвитку країни, подоланні деструктивних явищ в агропромисловому виробництві, збалансованому сільському розвитку, інтеграції аграрного сектора країни до світового економічного простору.