Створення індивідуальних господарств - фактор, що сприяв докорінному оновленню соціально-економічних відносин на селі у роки столипінської аграрної реформи. Історія появи перших сільськогосподарських кооперативних товариств у Чернігівській губернії.
Аннотация к работе
Виходом зі складного становища був кооперативний рух, який значною мірою впливав на розвиток ринкових відносин на селі. Вихід селян з общини й створення індивідуальних господарств у роки столипінської аграрної реформи сприяли докорінному оновленню соціально-економічних відносин на селі. «Ненормальні умови життя селянина, які стоять перешкодою на шляху до кращого його економічного майбутнього, можна усунути, якщо в руках селянина будуть: знання, дешевий кредит і добре розвинута посередницька діяльність кооперативів, яка прибере всю масу посередників, що живиться з мізерного селянського бюджету. Найповніше завдання сільськогосподарської кооперації було відображено в програмі першого зїзду чернігівських кооперативів (12-17 вересня 1907 р.), на якому передбачалося обговорення наступних питань: 1) покращення землеробства й тваринництва; 2) підвищення ефективності спеціальних галузей: садівництва, городництва, бджільництва тощо; 3) посередницькі операції (сприяння купівлі й реалізації селянами продукції); 4) функціонування сільськогосподарських складів і прокат знарядь праці; 6) сільськогосподарські виставки; 7) стимулювання розвитку кустарних промислів; 8) звязок із споживчими та кредитними кооперативами [6, с.11]. За новим статутом товариство могло створюватися за рішенням губернатора, якщо в кооперативі було не менше, ніж 13 осіб.