Особливості організму дитини дошкільного віку. Значення забезпечення рухової активності в системі проблем, пов"язаних зі здоров"ям дитини. Особливості роботи з дітьми дошкільного віку з метою забезпечення здоров’я. Організація активного відпочинку дітей.
Актуальність: Аналіз передової наукової і науково-методичної літератури вказує на необхідність звернути увагу на особливості методики розвитку рухових якостей дітей дошкільного віку. Весь процес навчання передбачає використання різних підходів, засобів та методів. Проблема: полягає в тому, щоб правильно цілеспрямовано організувати процес роботи з дітьми дошкільного віку.Характерне для раннього віку швидке збільшення росту дитини дещо уповільнюється на пятому році і знову прискорюється наприкінці дошкільного дитинства. Розглядаючи гру як провідну діяльність дошкільника, радянські психологи виходять з визнання соціальної обумовленості її розвитку (П.П. Гра зароджується в дитини ще в ранньому віці. Ця суперечність між прагненнями і Можливостями дитини брити безпосередню участь у житті та діяльності дорослих розвязується в діяльності, формою якої і є гра. У грі дитина проникає у всі сфери життя людей, які поза грою їй недоступні.Ефективність педагогічного процесу в дитячому садку, спрямована на зміцнення здоровя, всебічний фізичний розвиток та оптимальну рухову підготовленість дітей дошкільного віку, залежить від урахування біологічних закономірностей їх організму, повязаних із значною потребою дитини у різноманітних рухах [5]. Шишкіна та ін.) довели, що рухова активність дітей обумовлена численними соціальними, біологічними та природними факторами (режимом, станом здоровя дитини, руховою підготовленістю, кліматичними умовами та ін.). Рухову активність дітей можна умовно розподілити на цілеспрямовану та довільну (самостійну). У поняття кількісної характеристики входять: обсяг рухів, які виконуються дітьми у певному календарному періоді (доба, тиждень, місяць, рік), а також місце рухової активності в режимі дня дитини. Рухова активність є природною біологічною потребою дітей, ступінь задоволення якої визначає подальший структурний та функціональний розвиток їх організму.Він здійснюється протягом усіх періодів дня: зранку - ігри середньої рухливості (під час прийому дітей), ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури (інші навчальні заняття в цей день не проводяться), під час прогулянок планують різноманітні змагання в іграх та вправах спортивного характеру, іграх-естафетах (для дітей старших груп), розваги-атракціони, виконання фізичних вправ (біг, стрибки, метання, лазіння). Діти можуть брати участь у різноманітних іграх, змагатися у виконанні фізичних вправ (хто далі кине мяч, стрибках у довжину та ін.), катанні на велосипеді, самокаті тощо. Тимофєєва та ін.) [19], які узагальнили багаторічний досвід їх проведення, свідчать про позитивний вплив фізкультурних свят на виховання у дітей інтересу до активної рухової діяльності, а також залучення їх до виконання різноманітних цікавих фізичних вправ, рухливих та спортивних ігор, атракціонів. Фізкультурні свята проводяться два-три рази на рік, безпосередню участь у них беруть діти середньої, старшої та підготовчої до школи груп. Підготовка до свята починається із складання програми, у якій визначаються мета, дата, час та місце його проведення, перелік номерів програми: парад учасників, масові гімнастичні виступи, змагання з різних видів вправ та ігор, конкурсів; визначити відповідальних за підготовку і проведення свята (серед них завідуюча або методист, вихователі груп, музичний керівник, медична сестра, члени батьківської ради); зазначити кількість учасників свята, із яких вони груп; хто з запрошених (школярів-спортсменів) бере участь у показових виступах (художня гімнастика, акробатика), склад суддівського журі, підбиття підсумків змагання та нагородження учасників свята.Вони в основному будуються на раніше вивчених дітьми вправах та іграх. Він організовує гру, є суддею змагань, подає команди на початок та закінчення гри; робить зауваження дітям, які порушують правила, підбиває підсумки розваг. Прогулянки за межі дитячого садка на природу (пішохідні переходи) здійснюються у першу половину дня. їх мета - удосконалення рухових навичок та комплексний розвиток рухових якостей у природних умовах (парк, ліс, берег річки), привчання дітей орієнтуватися на місцевості. Під час проведення пішохідних переходів слід використовувати їх для виховання дисципліни та ознайомлення з правилами дій пішоходів на вулиці, а також для вирішення освітніх завдань: знайомство з архітектурою будинків, породами дерев, поряд з якими проходять діти, тощо [19]. У лісі або парку дітям пропонують ходьбу та біг між деревами, переступання через гілки, пеньки, канавку; підлізання під низько опущені гілки дерев або чагарників; стрибки в глибину з пеньків, підстрибування з діставанням гілок дерев, кущів; метання шишок, каштанів у ціль (дерево, пеньок) або на дальність.Характерне для раннього віку швидке збільшення росту дитини дещо уповільнюється на пятому році і знову прискорюється наприкінці дошкільного дитинства. Ефективність педагогічного процесу в дитячому садку, спрямований на вирішення проблем здоровя, залежить від врахування біологічних закономірностей їх організму. Для забезпечення вирішенн
План
Орієнтовний план фізкультурної розваги на майданчику (старша група):
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
