Удосконалення напрямів стабільного розвитку ринку зерна через системність економічних важелів з визначенням пріоритетності останніх залежно від ситуації на ринку, для повного забезпечення внутрішніх потреб у зерні та нарощування експортного потенціалу.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУКВиділено етапи функціонування ринку зерна, кожний з яких має певні відмінності у проведенні державної політики по врегулюванню ринку зерна. Визначено внутрішню потребу України у зерні для забезпечення мінімальних та раціональних норм споживання продуктів харчування. Удосконалено деякі положення законодавчо-нормативної бази регулювання ринку зерна та підтримки товаровиробника. Выделены этапы развития рынка зерна, каждый из которых имеет определенные отличия в проведении государственной политики по урегулированию рынка зерна, в формировании объема и структуры товарных ресурсов, действии ценового механизма и т.п. Кризис зернового рынка в 2003 г., причиной которого явились большие объемы экспорта в предыдущем году, отсутствие переходящих запасов и низкий валовой сбор, доказал необходимость интенсификации зерновой отрасли и урегулирования на макроэкономическом уровне формирования внутригосударственных зерновых фондов.Проблема стабілізації ринку сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, в Україні була актуальною завжди, проте на сучасному етапі вона особливо загострилася, оскільки значною мірою стала залежати від стабільності пропозиції. Якщо у період 1980-1989 рр. коливання валових зборів зерна між максимальним і мінімальним рівнями не перевищували 50% і вироблялася майже тонна його на душу населення, то в останні роки (1990-2005 рр.) відхилення становили 2,5 рази, виробництво зерна на душу населення в деякі роки було нижче 500 кг, що загострило питання продовольчої безпеки, тоді як показник 629 кг було досягнуто ще у 1910-1911 роках. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних підходів щодо удосконалення основних напрямів стабільного розвитку ринку зерна через системність економічних важелів з визначенням пріоритетності останніх залежно від ситуації на ринку, що дозволить досягти повного забезпечення внутрішніх потреб у зерні та нарощування експортного потенціалу з урахуванням вимог СОТ, вигідності ринкових операцій із зерном для виробників і держави. Мета дослідження обумовила постановку та розвязання таких основних завдань: ринок зерно економічний експорт визначити можливості вирішення проблеми продовольчої безпеки держави через стабілізацію ринку зерна, виявити причини трансформації внутрішнього попиту та активізації експортних ресурсів зерна в сучасних економічних умовах України; У процесі виконання дисертаційної роботи застосовувалися наступні загальнонаукові та спеціальні економічні методи дослідження: діалектичний (при дослідженні еволюції розвитку економічної теорії ринку); історичний (для здійснення періодизації розвитку вітчизняного зернового ринку); статистико-економічний (для аналізу економічних явищ на зерновому ринку з метою виявлення їх тенденцій і закономірностей); розрахунково-конструктивний та балансовий (при розрахунку внутрішньої потреби в зерні, при складанні прогнозного балансу зерна); абстрактно-логічний, аналізу та синтезу (при обгрунтуванні висновків і розробці пропозицій щодо подальшого розвитку зернового ринку).У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, наукову новизну, практичне значення його результатів, наведено відомості про апробацію.У другому розділі "Особливості розвитку ринку зерна в Україні" досліджено динаміку процесів, що відбувалися на вітчизняному ринку зерна починаючи з кінця 80-х років ХХ ст, особливості державної політики щодо нього, внаслідок чого було виділено та проаналізовано основні етапи його розвитку. Діяли закупівельні ціни та надбавки до них в розмірі 50% за продане державі зерно понад середній рівень попередньої пятирічки. Держава практично не здійснювала заходи щодо підтримки цін на зерно. IV етап розвитку зернового ринку України охоплює період з 2000 р. по теперішній час та характеризується значними коливаннями як пропозиції зерна, яка формується за рахунок виробництва, так і цін на цю продукцію. В подальшому за потенційними можливостями Україна має бути експортером на світовому ринку не тільки зерна, але й молока, мяса та іншої продукції тваринництва, для виробництва якої використовується зерно.Дослідження динаміки розвитку зернового ринку України та особливостей проведення державної політики на ньому в період реформування економічних відносин, внаслідок чого було виділено основні етапи його розвитку, дозволили сформулювати адаптовані до умов вітчизняної економіки висновки та пропозиції: 1. Наслідком стала криза зернового ринку 2003 р., що особливо загострило питання продовольчої безпеки держави. Існують значні цінові коливання, що завдає збитків товаровиробникам, рівень рентабельності зерна у 1998 та 2005 роках знизився до критичної межі - відповідно 1,1 та 3,4%. За цей період в Україні напрацьована значна законодавчо-нормативна база, яка визначає основні принципи державної політики регулювання ринку зерна та підтримки конкурентоздатності сільськогосподарських товаровиробників.