Законодавче забезпечення розвитку й використання біосировини та біопалив. Пропозиції щодо стимулювання розвитку ринку біопалив як фактора створення робочих місць та використання непридатних земель, забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ» АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Робота виконана у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік УААННайбільш сприятливим напрямом вирішення проблеми стає пошук і використання відновлюваних джерел енергії, серед яких широкого розвитку набуває новий сегмент економіки, що можливий на всіх континентах, і який охоплює виробництво енергоносіїв біологічного походження або біопалива: біодизель, біоетанол, біогаз. Якщо розглядати українську складову цієї проблеми, то використання відновлювальних джерел енергії для країни є стратегічною проблемою розвитку її економіки, особливо агропромислового комплексу. Актуальність досліджуваної теми полягає ще і в тому, що виробництво біопалива має стати загальнодержавною справою шляхом створення сприятливих умов для учасників ринку біосировини та біопалив на основі державної програми розвитку виробництва й використання біологічних палив, що в кінцевому підсумку вирішить проблему енергетичної незалежності України. У цьому контексті в науковому дослідженні і практичному рішенні враховано: визначення структури площ, що можуть використовуватися для виробництва біосировини; забезпечення раціонального використання родючості ґрунтів; можливості ефективного використання земель, які зазнали радіоактивного забруднення; обґрунтування розмірів підприємств, які перероблятимуть біосировину для біопалива - пересувні установки для потреб господарств і селян, середні заводи на районному рівні і великі підприємства; можливості організації кооперативних та інтегрованих обєднань, в яких братимуть повноправну участь селяни як власники земельних паїв; обґрунтування параметрів використання земель для виробництва біосировини з метою недопущення зниження, а, навпаки, забезпечення нарощування продовольчих ресурсів. При дослідженні ринку біосировини і біопалива в Україні ставилося завдання науково і практично обґрунтувати вирішення однієї з найважливіших проблеми суспільства на сучасному етапі його розвитку - забезпечення потреб в енергетичних ресурсах і зниження енергетичної залежності на основі використання біосировини.Визначення поняття «ринок біопалив» полягає в наступному: ринок біопалива - це обмін, організований за законами товарного виробництва, з урахуванням економічних, юридичних і фінансових відносини учасників ринку в процесі придбання сировини з вмістом енергоресурсів, виробництва і реалізації споживачам біопалива. Відмінність між ринком органічного палива і біопалива полягає в тому, що: по-перше, у відносинах субєктів ринку враховується вплив цих видів палива на природне середовище - органічне паливо впливає негативно, а біопаливо - переважно позитивно; по-друге, для розширення попиту біопаливо потребує певного вдосконалення сучасної та започаткування винайдення техніки нового покоління. Проведені дослідження дають підстави зробити висновок, що ринок біосировини у своєму продовженні обєктивно сприяє створенню ринку біопалива, який діє не на протилежності намагань в одержанні прибутків власників виробничого і торгового капіталу, а на матеріальному і фінансовому поєднанні інтересів виробників біосировини із сільськогосподарської продукції та її реалізації виробникам біопалив з подальшим продажем споживачам кінцевої продукції. Якщо виходити з основних характеристик категорії «технології» як сукупність способів переробки матеріалів із заданими параметрами, то у проведеному дослідження це стосується як біосировини, одержаної з енергонасичених культур і продуктів, зокрема ріпаку, меляси, зерна злакових, кукурудзи, соняшнику, так і переробки сировини на біопаливо. У вирішенні проблеми біосировини особливу увагу приділено збалансованому використанню зернових культур, виробництво яких в Україні збільшується, але зернотрейдери вивозять його за кордон, скуповуючи за безцінь у сільських виробників, особливо у фермерів.Враховуючи, що Україна відстає від цього процесу, проведеними дослідженнями удосконалено наукові та практичні рішення щодо фундаментальних основ реалізації основної проблеми на сучасному етапі суспільного розвитку - можливості й доцільності використання відновлювальних джерел енергії. Для вирішення проблеми ринку біосировини й біопалив сформовано ряд принципових теоретичних, методологічних і організаційних підходів, зокрема, ефективний організаційно-технологічний та економічний механізм функціонування ринку біомаси і біопалива в широкому аспекті появи нового сегмента національної економіки, запропоновано теоретичне визначення ринку біосировини і ринку біопалив. Вперше в Україні здійснено розрахунки, які засвідчують можливість використання частини сільськогосподарських земель для вирощування сировинних ресурсів з метою одержання біопалив без зниження обсягів виробництва сільськогосподарських продуктів і забезпечення харчування населення відповідно до нормативів.