Порiвняльний аналiз структури самооцiнки у дошкiльному та молодшому шкільному вiцi. Взаємозв"язок мiж структурними особливостями самооцiнки на рiзних вiкових етапах та рiвнем регуляцiї дiтьми власних дiй у процесi предметно-практичної дiяльностi.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукВнутрішнім регулятором активності дитини, який включається в мотивацію її навчальної діяльності й тим самим забезпечує співвіднесення субєктивних можливостей зростаючої особистості з цілями й умовами діяльності, є самооцінка. Регулятивні функції самооцінки не обмежуються вирішенням завдань адаптації: вона є найважливішим фактором мобілізації зростаючою особистістю власних зусиль, реалізації прихованих можливостей, творчого потенціалу. Особливості самооцінки дітей дошкільного, а також молодшого шкільного віку досліджувались в різних аспектах, проте вікова динаміка проявів регулятивної функції самооцінки дошкільників, а також специфіка цієї функції на початковому етапі шкільного навчання лишаються недостатньо дослідженими. Аналіз сучасних наукових здобутків у розробці проблеми самооцінки дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, а також недостатня дослідженість регулятивної функції самооцінки на цьому етапі розвітку дитини, зумовлюють актуальність і доцільність дисертаційного дослідження проблеми розвитку регулятивної функції самооцінки у дітей зазначеного віку. Мета дослідження - дослідити динаміку проявів регулятивної функції самооцінки у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку і зясувати вікові та індивідуальні особливості цих проявів, а також дослідити специфіку зміну у регулятивній функції самооцінки у дітей при переході їх до систематичного навчання в школі.У першому розділі - «Самооцінка як структурний компонент самосвідомості особистості» - розкрито методологічну базу дослідження, здійснено аналіз загальнотеоретичних аспектів феномену самооцінки, розглянуто підходи вітчизняних та зарубіжних фахівців до визначення сутності, детермінант та механізмів розвитку самооцінки, висвітлено особливості становлення самооцінки на різних етапах онтогенезу, зокрема у дошкільному та молодшому шкільному віці. Смирнова) вважають, що самооцінка зявляється набагато раніше, адже важко припустити, що до трьох років у дитини відсутнє будь-яке ставлення до себе. Обговорюючи питання виникнення самооцінки, дослідники повязують її появу з розвитком у дитини предметних дій та мовлення (Б.Г. Виконуючи регулятивні функції, самооцінка виступає необхідною внутрішньою умовою організації субєктом своєї поведінки, діяльності, стосунків. У другому розділі - «Особливості розвитку регулятивної функції самооцінки в дошкільному і молодшому шкільному віці» - наводяться результати дослідження вікових і індивідуальних особливостей розвитку регулятивної функції самооцінки у дітей.Особливості розвитку регулятивної функції самооцінки дітей при переході їх до систематичного шкільного навчання зумовлені фрустраційним впливом нового соціального оточення і більш жорстокою оцінковою системою, яка діє в школі, що знаходить свій прояв у випереджальному розвитку емоційного компоненту самооцінки і недостатній сформованості - когнітивного. Зазначені зміни в структурі самооцінки молодших школярів на початкових етапах їх навчання в школі провокують блокування функції емоційно-ціннісного ставлення зростаючої особистості до себе і появу на цій основі феномена шкільної тривожності. Процес актуалізації стимулювальної функції самооцінки як регулятора соціальної ідентифікації дитини-молодшого школяра опосередкований характером очікувань зростаючої особистості щодо проявів певного оцінкового ставлення до неї оточуючих, передусім вчителів і батьків, а також рівнем тривожності дітей, повязаним як з індивідуально-психологічними особливостями дитини («невротична тривога»), так і з впливом емоційних переживань, які звичайно виникають у процесі входження дитини в шкільне життя («шкільна тривожність»).