Науково-прикладна сутність, завдання, особливості і механізми розвитку укладів та формування різноукладності в аграрному секторі територіально-адміністративного регіону. Методологічні основи становлення різноукладності як системи та її окремих складових.
Аннотация к работе
Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наукЗ дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Досліджено науково-прикладну сутність, цільове завдання, особливості і механізми розвитку укладів та формування різноукладності в аграрному секторі територіально-адміністративного регіону (області). Згідно цьому у даному дослідженні виробничий сільськогосподарський уклад розглядається як соціально-економічна категорія, в основі якої знаходяться пріоритети, інтереси, відповідні їм типи економічної поведінки селян та інших сільських жителів, що реалізуються в обраних ними організаційно-правових утвореннях (формах господарювання) та особливостях їх виробничо-господарського функціонування. У дисертації розглянуто особливості трансформації укладів, втрата окремими з них (зокрема, державним) помітного місця у виробництві сільськогосподарської продукції при одночасному перетворенні селянського укладу в своєрідного монополіста виробництва продукції сільського господарства. Из научно-методологических характеристик формирования многоукладности в диссертации выделяются: подчиненность всей системы укладообразования интересам по возможности наиболее полного удовлетворения потребностей первоосновы села и сельскохозяйственного производства - крестьянина и других сельских жителей, создание для них привлекательной и надежной системы жизнеобеспечения; соответствие становления многоукладности целевым установкам государственной аграрной политики и региональным особенностям отрасли; надежное научно-организационное обеспечение потребностей эффективного развития разноукладности и др.Реформування аграрних відносин спричинило розвиток у сільському господарстві нових соціально-економічних процесів і явищ, одним з яких є поглиблення його різноукладності. Історично зумовлена в українському селі різноукладність набуває нетрадиційних рис розвитку: здійснюється її трансформація, відмирають одні уклади, замість них зявляються нові. У свою чергу процес, глибина і соціально-економічна результативність розвитку різноукладності стають чинниками, що впливають на вирішення проблем аграрного сектора економіки. Під впливом цих та інших чинників і обставин виникла обєктивна необхідність формування нової гілки аграрно-економічних досліджень - теоретико-методологічних і науково-прикладних складових розвитку різноукладності на селі. Хоч категорія “уклад” має давнє історичне коріння, стосовно сучасних умов, які сформувалися під впливом глибоких перетворень у процесі аграрної реформи, проблема різноукладності досліджена дуже мало.У першому розділі “Наукові основи розвитку різноукладності на селі” розглядаються соціально-економічна сутність категорій укладу та різноукладності, трансформація сільськогосподарських укладів, особливості їх цільового призначення і властивих кожному з них виробничих відносин. З методологічних позицій винятково важливим є також сформульований у дисертації висновок, що визначальним у розвитку укладів та їх систем (різноукладності) мають бути інтереси людини (стосовно сільського господарства - кожного селянина і селянства взагалі) з її особливостями світосприйняття, ставлення до нетрадиційних процесів на селі, уміння використати їх для побудови свого майбутнього. Узагальнення матеріалів наукових джерел і власні дослідження автора дисертації підводять до виправданості розглядати уклади як складні соціальні системи з притаманними їм сутнісними характеристиками, до найважливіших з яких належать: власність - як соціальна база укладу, якою володіє не уклад як такий, а кожний окремо взятий господарюючий субєкт, охоплюваний ним; власник - як носій власності, персоніфікована соціальна основа укладу, інтересам якої має підпорядковуватися формування і функціонування кожного укладу зокрема та всієї системи різноукладності; З інших науково-методологічних положень розвитку різноукладності у дисертації розглядаються: його відповідність цільовим завданням, вимогам і потребам ефективного здійснення державної та регіональної аграрної політики; узгодження відповідних процесів з особливостями пореформеного розвитку сільського господарства кожного даного регіону; своєчасне і всебічне опрацювання науково-організаційного забезпечення розвитку різноукладності; дотримання при цьому принципів багатоформності (поліформічності) укладів, адаптивності та варіантності.Проблема розвитку укладів і формування різноукладності, яка у своїй основі не є новою, внаслідок сучасного реформування аграрних відносин набула істотно інших сутнісно-цільових рис та особливостей вирішення.