Система розвитку психомоторних здібностей школярів, яка включає в себе структуру, критерії та прояви досконалості психомоторних можливостей. Вплив постави та вікового фактору першокласників на досконалість окремих здібностей за п’ятибальною системою.
Аннотация к работе
ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуОфіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Вільчковський Едуард Станіславович, Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник лабораторії фізичного виховання доктор психологічних наук, професор Клименко Віктор Васильович, Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Захист відбудеться “2 ”квітня 1999 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.32.051.02 у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (263000,вул.Винниченка, 30). З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського державного університету імені Лесі Українки (263000,вул.Винниченка, 30). В дисертації розроблено систему розвитку психомоторних здібностей школярів, яка включає в себе структуру, критерії та прояви досконалості психомоторних можливостей. Определен деятельный характер психомоторных способностей; раскрыта их психологическая природа; рассмотрены содержание и показатели развития психомоторных способностей; определен сенситивный период их развития; дана характеристика методике развития психомоторных способностей школьников.Утвердження людини, як найвищої соціальної цінності, забезпечення умов кожному громадянинові для розвитку і повного розкриття своїх потенційних фізичних та психічних можливостей - стало основним теоретичним положенням всіх ступенів освіти на Україні. Державні документи, якими керується педагог в своїй діяльності, зокрема, Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) орієнтують сучасну освіту на розвиток здібностей, нахилів, індивідуальності та таланту особистості, формування готовності до самоосвіти, інтелектуального потенціалу нації. Ильин 1976; Ж.Е.Фирилева,1976; Ф.Н.Рахимов,1987; А.М.Шлемин, И.Г.Зюзько,1981; Е.Н.Сурков,1984) вплив психомоторної активності на психічний розвиток дитини (А.А.Гужаловский,1965; Г.Д.Горбунов, Л.В.Чехарина,1972; М.Б.Стамбулова,1978; М.Ш.Адилова,1988); теоретична розробка механізмів психомоторики (К.К.Платонов,1972; И.М.Туревский,1980; Н.П.Гуменюк, В.В.Клименко,1985; Ю.А.Живоглядов,1988); визначення змісту психомоторних здібностей (Р.Н.Сингер,1980; В.М.Мельников,1987; Б.Б.Коссов,1989; В.П.Озеров,1989); розробка методик розвитку окремих психомоторних здібностей в процесі фізичного виховання (Л.Н.Цейтлина,1980; Ю.М.Кабанов,1992; Т.Клоубук,1992; О.В.Кізима,1994; виявлення сенситивних періодів розвитку психомоторних здібностей (Л.Ф.Евсеева,1976; А.Г.Дежников,1977; В.С.Переверзев,1985; В.А.Чекалов,1989; Е.С.Тушкова,1989; С.Н.Михайлова,1990). Передбачалось, що: визначення системи розвитку психомоторних здібностей в процесі фізичного виховання сприятиме розвитку психомоторних можливостей першокласників; удосконалення психомоторних здібностей першокласників буде оптимізуватись внаслідок продуктивності розробленої нами системи педагогічного впливу; виховання дітей у дитячих садках позитивно впливає на удосконалення психомоторних здібностей; психомоторні здібності першокласників будуть детермінуватись якістю сформованості у них постави. Практична значущість роботи полягає в розробленому поурочному плануванні уроків фізичної культури для учнів перших класів середніх шкіл з метою розвитку їх психомоторних здібностей; у розроблених рекомендаціях оцінки досконалості окремих психомоторних здібностей; у розроблених методичних рекомендаціях щодо розвитку психомоторних здібностей першокласників.У першому розділі - “Теоретичний аналіз проблеми психомоторних здібностей” - визначено діяльнісний характер психомоторних здібностей; розкрито їх психологічну природу; розглянуто зміст і показники розвитку психомоторних здібностей; визначено сенситивний період їх розвитку; дано характеристику методиці розвитку психомоторних здібностей школярів. Психомоторні здібності, що забезпечують процес фізичного виховання та є його результатом мають такі характерні риси: вони роблять можливим засвоєння широкого та різноманітного кола психомоторних дій; забезпечують управління руховими діями в мінливих умовах; гарантують можливість самостійного набуття нових умінь та навичок; є необхідними та достатніми для засвоєння основи будь якої психомоторної дії. Загальна схема завдань, спрямованих на розвиток психомоторних здібностей, що забезпечують керування часом, простором включає в себе: створення понятійного апарату у відповідності з проявами здібностей; порівняння різних величин конкретного прояву (без рухової діяльності та при виконанні фізичних вправ); оцінку в метричних вимірах (по можливості); відтворення та диференціювання різних величин (та інших показників) конкретного прояву психомоторної здібності.