Проблеми формування приватного та колективного укладів у сільському господарстві, можливі шляхи їх вирішення і перспективи розвитку. Розробка раціональних параметрів структури виробництва приватного підприємства рослинницького напряму спеціалізації.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТОК ПРИВАТНОГО ТА КОЛЕКТИВНОГО УКЛАДІВ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИНауковий керівник - доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Юхимович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства. Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Рабштина Василь Михайлович, Полтавський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри економіки ринкових відносин та маркетингу; кандидат економічних наук, доцент Олійник Віктор Якович Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, завідувач кафедри фінансів. Захист відбудеться “28” грудня 2001 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49027, м.Ринкове реформування аграрного сектору України обумовлює створення багатоукладної економіки з добровільним вибором селянами більш ефективних форм господарювання на основі приватної власності на землю і майно. Така невідповідність потенційних можливостей ринкових перетворень на селі їх фактичним результатам потребує подальшого розвитку аграрних відносин закладених у різноманітності організаційно-правових структур. Багатоукладність у процесі становлення і переведення аграрних відносин на якісно вищий рівень при єдності форм власності і господарювання, комплексності і наданні їм системності сприятиме досягненню в сільському господарстві більш високої соціально-економічної результативності, стане важливим засобом його виходу з трансформаційної кризи. У роботі використовувались такі методи дослідження: діалектичний та абстрактно-логічний (теоретичні і методичні узагальнення, визначення концептуальних засад розвитку різних укладів в сільському господарстві); порівняння (економічної ефективності різних укладів і організаційно-правових форм господарювання); економічно-математичний (оптимізація виробничої структури фермерських господарств рослинницького напряму спеціалізації); статистично-економічний (структурно-динамічний аналіз і оцінка розвитку форм господарювання в аграрному секторі України). Дослідження процесу формування та розвитку багатоукладної системи господарювання в аграрному секторі економіки України дозволило отримати наступні нові результати: · вперше подано трактування змісту і співвідношення категорій “економічна система”, “модель економіки”, “економічний уклад”, “організаційно-правові форми та сектори господарювання”, їх специфіка по відношенню до сільського господарства;Впродовж останніх років багато вітчизняних вчених економістів-аграрників активно працюють над розробкою теоретичних, методологічних та практичних питань, повязаних з трансформуванням відносин власності і господарювання. “Модель економіки”, або “економічна модель” є спрощеним виділенням в певній економічній системі її головних ознак: форм власності і господарювання, їх структура та взаємозвязок; механізми, що регулюють економічну систему і їх співвідношення; місце та роль держави в економічній системі. В дисертаційній роботі основу класифікації укладів складають організаційно-правові форми господарювання, обєднані у певні групи по критерію субєктів власності та господарювання. Окрім того, більшість форм господарювання фіксуються юридично (організаційно-правові форми господарювання). Висока мотивація до праці властива всім індивідуально-приватним формам господарювання, в котрих в одній особі поєднується власник, господар і працівник.В сучасних моделях аграрної економіки країн Заходу приоритетним є приватний уклад, його основу складає сімейна ферма. Модель аграрної економіки при соціалізмі неперсоніфікована в контексті власності і господарювання, а тому не відповідає дієвій економічній зацікавленості та відповідальності. Саме тому вихідною умовою її реформування стала трансформація державної і колективної форм власності шляхом їх приватизації і персоніфікації, створення приватного укладу у вигляді особистих підсобних господарств і фермерства, які виробляють майже 60% валової продукції сільського господарства. Подальший розвиток багатоукладної економіки України складатимуть різні організаційно-правові форми господарювання, в яких належить поєднати сучасне велике технологічне виробництво з приватною власністю на землю і інші засоби виробництва. Перспективну модель аграрної економіки слід розглядати як двоукладну незалежно від організаційно-правових форм господарювання: а) крупнотоварні, великі господарства (приватні і колективні), які займатимуть пріоритетне положення у виробництві тих видів сільськогосподарської продукції, де фактор концентрації має вирішальне значення; б) дрібні і частково середні господарства, які вироблятимуть ті види продукції, де потрібно особливо сумлінне і творче ставлення працівника до виробничих процесів, а фактор концентрації не має вирішального значення.