Науково-педагогічні погляди і внесок провідних вчених визначеного періоду у природничу освіту молодших учнів. Обґрунтування етапів розвитку природничого навчання в Україні. Методичне підґрунтя, форми, методи і засоби здійснення освіти в початковій школі.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Науковий керівник: Іонова Олена Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Офіційні опоненти: Побірченко Наталія Семенівна, доктор педагогічних наук, професор, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, проректор з наукової роботи; Захист відбудеться "4" червня 2008 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Аналіз архівних матеріалів, історико-педагогічної та сучасної літератури засвідчує, що окремі аспекти природничої освіти в початковій школі другої половини ХІХ - початку ХХ століття були предметом вивчення науковців, а саме: теорія та практика організації освіти учнів у гімназіях (О. Таким чином, актуальність і недостатність розробки проблеми розвитку природничої освіти молодших учнів у ретроспективі, обєктивна необхідність урахування досвіду минулих років для підвищення якості природничої освіти учнів початкових класів, а також відсутність фундаментальних історико-педагогічних досліджень, які синтезовано відображали б еволюцію зазначених питань протягом другої половини ХІХ - початку ХХ століття зумовили вибір теми "Розвиток природничої освіти у початковій школі в історії педагогічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ століття". Мета дослідження - узагальнити теорію й систематизувати досвід здійснення природничої освіти в початковій школі досліджуваного періоду. Методологічну основу дослідження становлять: загальні положення теорії наукового пізнання з її вимогами обєктивності, науковості, доказовості; філософські висновки про діалектичне розуміння сутності історико-педагогічного процесу, взаємозвязок суспільних явищ; концептуальні положення нормативних документів щодо освіти України (закони України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст., Концепція середньої загальноосвітньої школи, Державний стандарт початкової загальної освіти, Концепція екологічного виховання та ін.). Відповідно до визначених завдань використано такі методи дослідження: історико-педагогічний, теоретичний і системно-структурний, що застосовувалися з метою узагальнення теорії й систематизації досвіду природничої освіти в початковій школі другої половини ХІХ - початку ХХ століття; проблемно-цільовий і порівняльний - для аналізу архівних матеріалів, науково-методичної літератури, періодичних видань і нормативно-інструктивних освітніх документів досліджуваного періоду, історико-ретроспективний метод - з метою характеристики змісту, форм, методів, засобів здійснення природничої освіти молодших учнів.Нарочна та інші) дозволив дістати висновку про те, що природнича освіта в сучасній початковій школі - це педагогічна система, під якою розуміють цілісне дидактичне утворення взаємоповязаних елементів: цілей, предметного змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання, методів контролю, а також прийомів діагностики досягнення поставлених цілей навчання, що зумовлені специфікою вивчення живої природи. У початковій школі природнича освіта здійснюється через засвоєння освітньої галузі "Людина і світ", змістові лінії якої у 1-2 класах представлені інтегрованим (природознавчий і суспільствознавчий складники) предметом "Я і Україна", у 3-4 класах - навчальною дисципліною "Природознавство". Головною метою природничої освіти є забезпечення опанування молодшими школярами уявлень про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, активної особистості, спроможної до самовдосконалення, здатної екологічно мислити, самостійно розвязувати природознавчі теоретичні та практичні завдання, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Штайнер та інші) педагоги-класики, що ставилися до природи як до великої виховательки дитини, невичерпного джерела формування її цінностей, чинника самовдосконалення. природнича освіта початкова школа У другому розділі - "Теоретичні питання природничої освіти у початковій школі другої половини ХІХ - початку ХХ століття" - на основі вивчення сучасної науково-педагогічної літератури, архівних джерел, документів досліджуваного періоду, періодичних видань проаналізовано витоки ідей природничої освіти в початковій школі; визначено етапи здійснення природничої освіти в початковій школі другої половини ХІХ - початку ХХ століття, систематизовано внесок провідних учених, педагогів у розвиток початкової природничої освіти розглядуваного періоду.1.