Науковий аналіз національного та міжнародного законодавства, що закріплювало права жінок в УРСР в період з 1917 до 1991 років. Процес формування міжнародного співробітництва щодо захисту прав і свобод жінок. Міжнародно-правові зобов"язання УРСР.
Аннотация к работе
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРоботу виконано на кафедрі історії держави і права України та зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Румянцев Вячеслав Олексійович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн Захист відбудеться 27 жовтня 2004 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Проблема безробіття зачіпає передусім жінку, адже при доборі кадрів існує чітка загальна тенденція надання переваги чоловікам над жінками за однакового рівня їх професіональної придатності. З урахуванням цього обєктом дослідження є суспільні відносини, які виникали у сфері законодавчого забезпечення і реалізації політичних, шлюбно-сімейних, трудових та освітніх прав жінок в УРСР з урахуванням міжнародного досвіду. право жінка національне законодавство Системний аналіз складного обєкта дослідження зумовив використання таких наукових методів: діалектичного - при зясуванні понять основні права і свободи людини, права жінок, рівноправність жінок і чоловіків, міжнародне співробітництво щодо захисту прав жінок; формально-логічного - при опрацюванні конкретних нормативних актів і їх окремих положень, які закріплювали політичні, шлюбно-сімейні, трудові та освітні права жінок; історико-порівняльного - при дослідженні розвитку прав жінки на різних історичних етапах як Української держави, так і міжнародної спільноти; статистичного - при складанні таблиць, які ілюструють становище жінок у сімї, системі державного управління, в суспільному виробництві, а також у галузі освіти. сформульовано висновок, що на тлі передових як для свого часу законодавчих норм із питань захисту прав жінки, радянська держава, в умовах тоталітарної системи й екстенсивного розвитку суспільства, перетворювала на практиці законодавчо закріплені права жінок на декларації і використовувала жінок передусім як додатковий трудовий ресурс; Зокрема, можна виділити такі сфери застосування результатів дисертації: а) науково-дослідну - у процесі формування нової самостійної галузі науки й навчальної дисципліни - теорії прав людини, складовою якої може стати міжгалузевий правовий інститут прав жінок; у процесі підготовки узагальнюючих наукових праць та навчально-методичної літератури - посібників і підручників; б) правотворчу - у процесі вдосконалення чинного законодавства з урахуванням як позитивного, так і негативного досвіду радянської епохи; в) правозастосовчу - у процесі діяльності Уповноваженого ВРУ з прав людини, органів виконавчої влади (Сектора у справах жінок, охорони сімї, материнства та дитинства Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоровя України, Міністерства праці та соціальної політики України та інших міністерств та державних комітетів України, які перебудовуються в осмисленні та втіленні гендерної політики, Комітету ВРУ четвертого скликання з питань охорони здоровя, материнства та дитинства); г) навчальну - під час викладання курсу "Історія держави та права України”, "Конституційне право”, "Сімейне право”, "Трудове право”, "Міжнародне право”; д) інформаційно-аналітичну - у роботі закладів, повязаних із вивченням становища жінок (зокрема, лабораторії "Удосконалення правового становища жінок та попередження жіночої злочинності" Інституту вивчення проблем злочинності АПРН України, Харківського Центру гендерних досліджень).