Історія формування аналітичного мислення як передумови правильного розуміння громадських подій і явищ. Особливості політичної думки Стародавньої Греції і Риму. Політичні погляди Платона та Арістотеля; формулювання принципів мистецтва управління.
Аннотация к работе
У результаті спостережень і порівняння окремих подій та явищ, накопичення знань про суспільні процеси люди навчилися знаходити в політичному житті закономірні й досить стабільні звязки та залежності, не звертаючись до надприродних сил. Тому політика поступово ставала предметом аналізу, що давало змогу виділяти із суцільного потоку подій окремі явища, а також їхні причини. Головною передумовою правильного розуміння політичних подій і явищ було формування аналітичного мислення в обширах культурно-історичного процесу, становлення раціонального світосприймання взагалі. Як бачимо, для античної політичної думки аксіомою була єдність звязків людини з політикою.У VII-V ст. до н. е. у полісах постійно велася запекла боротьба за владу між родовою аристократією, яка переросла на рабовласницьку спадкоємну знать та торгово-ремісничими колами, що утворили разом з окремими верствами селянства табір демократії. Практично це була боротьба між аристократами і демократами за владу в полісах. Бували періоди, коли владу захоплювали тирани й олігархи. Зміна верховних богів проходила у такому порядку - Уран, Крон, Зевс і, звичайно, це впливало на всі процеси, форми, правила, порядки земного громадського життя і долі людей. Гомер у поемах "Иліада", "Одіссея" (VIII ст. до н. е.) оповідає, що Зевс виступив свого часу захисником загальної справедливості, стежив за дотриманням морально-правових норм у суспільстві і суворо карав тих, хто чинив насильство і несправедливий суд.У 387 р. до н. е. повернувся до Афін і на окраїні придбав "гай", який дістав імя героя Академа, створив школу, що стала Академією, керував нею до кінця життя, а академія проіснувала до 529 р. н. е. Платон написав праці, в яких торкався політико-правових питань: "Держава", "Політика", "Закони" та ін. Аналогічні складові є в державі: 1. Дорадче. 2. Захисне. 3. Ділове. їм відповідають три стани: 1. Правителі. Тимократия (форма держави, у якій панує лютий дух і така держава буде вічно воювати). 3. Олігархія. Держава, перестає бути державою, якщо суди в ній не влаштовані належним чином.Таким чином, антична політико-правова ідеологія Стародавньої Греції зробила великий внесок у розвиток і розробку теоретичних проблем щодо держави, громадянських прав і свобод, права в цілому. Отже, мислителі Стародавню Грецію і Риму розробляли ідеї свободи людини, справедливості, громадянства, відповідальності. У класичному грецькому полісі влада носила політичного характеру - вільні афіняни, беручи участь у здійсненні влади, могли однаково суворо притягнути до відповідальності і невіри людини з народу, та вождя. Ця влада базувалася на повазі людської гідності, усвідомленні людьми своїх прав, цивільному самосвідомості.
План
Зміст політичний платон арістотель управління
Вступ
1. Особливості політичної думки Стародавньої Греції і Риму
2. Політичні погляди Платона та Арістотеля
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Розвиток держави повертається тим самим до свого початку і, повторюючись, проходить через ті самі варіанти. Перебороти круговорот цих шести форм здатний лише мудрий законодавець. Для цього йому необхідно встановити змішану форму держави, що поєднувала б елементи монархії, аристократії, демократії. Кожна влада повинна служити протидією іншій. Але загалом Полібій схилявся до аристократичної форми правління.
Таким чином, антична політико-правова ідеологія Стародавньої Греції зробила великий внесок у розвиток і розробку теоретичних проблем щодо держави, громадянських прав і свобод, права в цілому.
Отже, мислителі Стародавню Грецію і Риму розробляли ідеї свободи людини, справедливості, громадянства, відповідальності. У класичному грецькому полісі влада носила політичного характеру - вільні афіняни, беручи участь у здійсненні влади, могли однаково суворо притягнути до відповідальності і невіри людини з народу, та вождя. Ця влада базувалася на повазі людської гідності, усвідомленні людьми своїх прав, цивільному самосвідомості. Раціоналістичний підхід до життя припускав покладання здоровий глузд і моральні максими.
Грецькі мудреці і римські юристи стверджували, що першоосновою ладу у суспільстві не бути насильство і лють, не варварські знущання з людей, а справедливе законодавство. Це призвело до оформлення суті понять "громадянин" і "громадянство", а водночас і і поглядів на Права Людини. Усвідомлення своїх прав, вміння пильнувати саме їхні вважалося невідємною ознакою кожного громадянина.
Список литературы
1. Історія політичних вимог і правових навчань. Підручник для вузів. Вид. 2-ге. Під ред. В.С. Нерсесянца. - М., 2007.
2. Макіавеллі Ніколо. Государ. Пер. з італ. - М.,1990.
3. Панарин О.С. Глобальне політичне прогнозування. - М., 2008.
4. Історія вчень про державу і право - Кормич А.І. - К., 2009
5. Грін Роберт. 48 законів влади. - М., 2006.
6. Історія розвитку політичної думки: Навч. посібник. -К.,2007.