Місце і роль Поліського регіону в економіці країни. Його мінерально-сировинні, земельні, лісові та рекреаційні ресурси. Населення і трудові ресурси регіону. Демографічний та науково-технічний потенціал. Рівень безробіття, проблеми розвитку економіки.
Аннотация к работе
На сучасному етапі суспільного розвитку, якому притаманне прискорення темпів науково-технічного прогресу, з одного боку, та загострення ресурсно-екологічної кризи - з іншого, суттєво посилюються світові інтеграційні процеси в сфері науково-технічного та економічного співробітництва. Входження України в світовий економічний простір - це новий етап у розвитку її продуктивних сил, який передбачає структурну модернізацію економіки, формування нових територіально-виробничих комплексів, вдосконалення системи господарських звязків, зрушення в експортно-імпортній спеціалізації певних територій. Усе це вимагає досягнення кардинальних змін у структурних і відтворювальних характеристиках продуктивних сил, орієнтації на ефективний пошук нових можливостей щодо ресурсозбереження в усіх сферах виробничої і невиробничої діяльності.Чисельність населення району - 4926,7 тис. чол., що становить 10 % від загальної чисельності населення України. Цей район характеризує також значне поширення дубово-соснових лісів (насадження займають зараз близько однієї третини території району, що перевищує середній для країни показник), боліт, заболочених місцевостей, луків, озер. У межах Волинської та Рівненської областей, на Південному заході Полісся, знаходиться Волинська височина, що відповідає розташованій у цьому районі частині Волинсько-Подільської плити - слабохвилястої рівнини із пересічними висотами 220-250 м. Крім цих, галузями спеціалізації Полісся в суспільному поділі праці в Україні стали різнопрофільне, в основному трудомістке машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, випуск пожежного обладнання, різноманітних сільськогосподарських машин та устаткування, військово-промислове та конверсійне виробництво, а також хімія та нафтохімія, в тому числі виробництво мінеральних добрив, хімічних волокон та ниток, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, виготовлення скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі промисловості, добування окремих корисних копалин, у тому числі вугілля, торфу, нафти й газу, випуск вузькопрофільних виробів чорної й кольорової металургії, фармацевтична промисловість. Порівняно з Україною в цілому нижчу бальну оцінку за середньоукраїнською шкалою мають землі Волинської та Чернігівської областей; близькими до середніх в Україні є значення оцінки сільськогосподарських угідь Житомирської та Рівненської областей.У територіальній структурі суспільного виробництва (за виробництвом валової додаткової вартості в розрахунку на душу населення) найкращими показниками характеризується Чернігівська (1883,9 грн.), найгіршими - Волинська (1426,7 грн.) область. Як видно з аналізу галузевої структури валової додаткової вартості, структура господарського комплексу Полісся порівняно з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженими - промисловості, транспорту і звязку, будівництва, житлово-комунального господарства, галузей сфери обігу та тих, що надають послуги. Спеціалізація промислового комплексу району виявляється на тлі порівняння галузевої структури товарної продукції промисловості України і Полісся. Частка продукції паливно-енергетичної промисловості та металургії загалом становить у Поліссі лише 38,8 %, причому суто металургійні галузі практично не представлені в районі (2,7 %), хоча частки паливної промисловості та енергетики перевищують загальноукраїнський показник. Основні промислові підприємства району використовують місцеві сировинні ресурси, хоча окремі виробництва (у легкій, хімічній та нафтохімічній промисловості, в енергетиці тощо) використовують сировину й напівфабрикати, що надходять з-за меж району.Головною проблемою соціально-економічного розвитку району залишається відносно низький порівняно з Україною в цілому рівень загального розвитку продуктивних сил. Через низький рівень економічного і соціального розвитку, у кризовий період виробництво в районі скорочувалось більш високими темпами і в значніших обсягах, ніж у середньому по Україні. Основними проблемами розселення району є диспропорції у господарських структурах міських і сільських поселень, внутрішня незбалансованість та недосконалість господарської структури міських поселень, низький ступінь інтеграції міських та сільських поселень, деградація сільської поселенської мережі, порушення системи розселення внаслідок непридатності для проживання територій, що зазнали значного радіоактивного забруднення.