Розвиток пам’яті молодшого школяра - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 66
Фізіологічні механізми пам’яті. Її основні типи та риси. Розвиток пам’яті у молодшому шкільному, підлітковому та юнацькому віці. Основні методики діагностики пам’яті. Позитивна та негативна функції забування. Умови та прийоми розвитку пам’яті школяра.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Людина не може ставитися байдуже до оточуючого світу, а всяка людська активність побудована на процесі пізнання, тобто відображенні в психіці особи реальної дійсності. Процес пізнання розпочинається з відчуттів та спостережень, щоб пройшовши стадії уявлень і пам‘яті, перетвориться в мислення і завершення в процесах прийняття рішень та виконанні дій. Придумав числа, навчив складати слова і дав їм память”. В далекі часи, коли люди не володіли писемністю, вимоги до міцності та чіткості запамятовування і збереження досвіду були високими. Якщо раніше в навчанні важливо було запамятати і відтворити відомості, то тепер на перший план виходять завдання розумового розвитку учнів.Мозок не тільки зберігає наші знання про навколишній світ, а й має здатність за нашим бажанням відтворювати ці знання. Процес запамятовування, збереження й наступного пригадування або упізнавання того, що людина раніше сприймала, переживала чи робила, називається памяттю. Память зберігає нам знання, а без знань немислимі ні плідна діяльність, ні успішне навчання. Память - специфічна форма психічного відображення дійсності, що забезпечує нагромадження, збереження і відтворення вражень про навколишній світ; основа придбання знань, навичок і умінь і їх наступного використання. У памяті виділяють ряд основних (мнемічних) процесів: запамятовування, збереження, забування, відновлення.Память - це психічна властивість людини, яка відкриває їй можливості для нагромадження досвіду. Память виявляється в запамятовуванні, збереженні, розпізнаванні та відтворенні явищ, процесів і психічних станів. У найширшому розумінні цього слова, память - це властивість, яка створює умови для впливу попередніх подій і переживань на сьогодення. Память про почуття піднесення, напруження може іноді зберігатися довше, ніж інтелектуальна память про події, повязані з ними. Своїм умінням пристосуватися до різноманітних, мінливих умов життя людина також завдячує памяті, яка, окрім того, є фундаментом для створення нових реалій, спричинюється до перетворення існуючої дійсності.Класифікацію памяті можна здійснити, виходячи з участі волі в процесі запамятовування, тривалості збереження інформації, суті предмета й способу запамятовування. Коли ми запамятовуємо певну інформацію без свідомого рішення її запамятати та без спрямованих зусиль у цьому напрямі (іноді навіть супроти своїй волі), то це вияв мимовільної памяті. коли ж унаслідок власного рішення робимо свідомі зусилля, щоби щось запамятати, то це довільна память. Механічна память наявна, коли якийсь матеріал запамятовуємо внаслідок багаторазового повторювання - зазубрюємо його, не вдаючись у зміст. При відтворенні особа може докладно повторити те, що запамятала, але не зможе пояснити його значення або застосувати в нових обставинах. Коли ж при запамятовуванні найперше старатися зрозуміти засвоювану інформацію (чи результат спостереження за якимось явищем), зясувати всі терміни, встановити смислові звязки в тексті, який містить цю інформацію, а лише після цього запамятати даний матеріал, то це буде логічна память.Деякі спроможні навіть через багато років згадати обличчя й імена шкільних друзів, а також багато різних обставин зі спільно прожитих років. Інші ж уже за декілька годин не можуть відносити в памяті обличчя особи, з якою зустрічалися. Швидкість запамятовування також належить до рис памяті, які в різних людей можуть суттєво відрізнятись. Загалом ті, які швидко запамятовують якийсь матеріал, також спроможні цю інформацію надовго зберігати в памяті. Швидкість запамятовування можна збільшити за допомогою спеціального тренування памяті.При порівнюванні оригінального матеріалу з тим, що нам вдається відтворити, помічаємо деколи навіть дуже значні похибки. Найдовше зберігаються в памяті оповідання, менше часу описи, а найшвидше забуваються наукові тексти.Розпочинаючи навчання в школі, діти вже спроможні довільно запамятовувати. Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, що розвиваються в памяті.Порівняно з першокласниками в учнів другого класу запамятовування конкретного матеріалу збільшується на 28%, абстрактного - на 68%, емоційного - на 35%. Ефективність словесного запамятовування зростає за рахунок оволодіння учнями досконалішими мнемічними прийомами. Учні ІІІ класу в середньому в 2,4 рази точніше запамятовують текст, порівняно з учнями І класу і в 1,5 рази точніше, ніж учні ІІ класу. Найбільший діапазон впізнавання у першокласників, а в учнів третіх класів він знижується у 4-5 рази. Розвиток памяті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного та довільного запамятовування, образної та сюжетної-логічної памяті.Під впливом навчання зазнають прогресивних змін усі процеси памяті підлітків, всі її сторони, а саме, запамятовування, заучування, відтворення, пригадування, впізнавання. В той час як одні процеси досягають у підлітка порівняно з молодшими школярами вищого ступеня розвитку, інші можуть функціонувати в них і на нижчих рівнях, які певний час ще зберігаються. На основі дослідів

План
План

Вступ

Розділ 1. Механізми памяті, її типи, форми та риси.

1.1 Фізіологічні механізми памяті.

1.2. Типи памяті.

1.3 Риси памяті.

1.4 Забування.

Розділ 2. Особливості памяті школярів.

2.1 Розвиток памяті молодшого школяра.

2.2 Розвиток памяті у підлітковому віці.

2.3 Память в юнацькому віці.

Розділ 3. Умови та прийоми розвитку памяті школяра

3.1 Методики діагностики памяті

3.2 Вправи для розвитку памяті школяра

Висновки.

Список використаної літератури.

Додаток

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?