Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів - Курсовая работа

Актуальність теми Реформування загальної середньої освіти, Національна доктрина освіти України передбачають методологічну переорієнтацію процесу навчання, індивідуально-диференційований та особистісно орієнтований підхід до навчання та оцінювання навчальних досягнень учнів, тому обрана тема є актуальною. Процес удосконалення системи освіти визначається багатьма аспектами, насамперед покращенням методичної підготовки вчителів, застосуванням ефективних методів навчання відповідно до вимог життя, забезпеченням школи сучасною навчальною літературою, технічними засобами навчання, методичною літературою, компютерними класами. Якість, ефективність навчання і виховання підростаючого покоління зумовлені всією вчительською діяльністю, у процесі якої має бути забезпечений високий рівень викладання будь-якого предмета. У державних документах, які визначають зміст, характер і спрямованість реформи загальноосвітньої школи, чітко накреслено мету і завдання навчання та виховання в початковій ланці освіти: · закласти основи всебічного розвитку дітей; Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та практично апробувати формування у молодших школярів пізнавальних інтересів.Відтак, запорукою ефективності навчальної діяльності й процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та природжених задатків учнів тощо. Артемова справедливо зазначає: "Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально - зацікавлено, з найменшими труднощами" [1, с.7]. Суворі, категоричні вимоги, покарання, адміністративні заходи безсилі, якщо в дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальні діяльність для неї позбавлена життєвого змісту. Оскільки інтерес зумовлює загальну тенденцію звертати увагу на певні обєкти і явища навколишнього світу з метою їх пізнання або на виконання певного виду діяльності, то він впливає на всі без винятку психічні процеси, спрямовуючи їх у потрібне русло. Особливого значення це питання набуває в роботі з молодшими школярами, оскільки в дитини на шостому році життя формуються підпорядкованість мотивів та навички навчальної діяльності.За сучасною класифікацією молодший шкільний вік охоплює період життя дитини від 6-7 до 10-11 років. Протягом молодшого шкільного віку відбувається подальший ріст і розвиток організму дитини. У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристики пізнавальних процесів (сприймання, увага, память, уява, мислення і мова), необхідність яких повязана зі вступом до школи. Розглянемо, в чому полягають найважливіші зміни, які за період молодшого шкільного віку відбуваються зі сприйманням, увагою, памяттю, мовою і мисленням дитини. Швидкий сенсорний розвиток дитини в дошкільному віці призводить до того, що молодший школяр має достатній рівень розвитку сприймання: у нього високий рівень гостроти зору, слуху, орієнтації на форму і колір предмета.Іншими словами, уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповіді на ці запитання, не відступити перед труднощами, а отримавши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане - все це , разом узяте, і є інтерес. Пізнавальний інтерес - вид мотивів, форма прояву пізнавальних потреб, що виявляється в прагненні до пізнання обєкта чи явища, оволодіння певним видом діяльності; має вибірковий характер; є найважливішим стимулом до навчання [73]. З самого початку навчальної діяльності дітей значно змінюється спрямованість їхніх інтересів. Вивчаючи пізнавальні інтереси молодших школярів, учені переконалися, що дитячі захоплення дуже різні. усвідомлене ставлення людини до предмета свого інтересу і до завдання, що стоїть перед нею в пізнанні цього предмета;З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні. За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності та учнів. Саме тому, при вивченні рідної мови учнями третього класу, пропонується їм завдання на основі місцевого матеріалу, який сприяє розвитку пізнавальної активності у ході навчання. Запишіть їх назви, поділіть для переносу. Запишіть їх назви і поставте наголос.Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери. Екскурсії поділяють: за змістом (виро

Зміст

Вступ

I розділ: Теоретичні основи проблеми розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів

§1.1 Стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній літературі

§1.2 Молодші школярі як обєкт дослідження педагогів та психологів

§1.3 Пізнавальні інтереси - важлива складова розвитку особистості у молодших школярів

Висновки до I розділу

II розділ: Педагогічні умови розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів

§2.1 Система роботи вчителів початкових класів

§2.2 Розвиток пізнавальних інтересів школярів в позаурочній діяльності

§2.3 Роль батьків у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів

Висновки

Список використаної літератури