Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами - Магистерская работа

1.1 Проблема пізнавального інтересу у психолого-педагогічній літературі.1 Особливості роботи з фразеологізмами на уроках української мови в початковій школіМожливо, не всі учні відчують емоційно-експресивну силу фразеологізмів, але обовязково знайдуться такі, котрі запевнятимуть, що речення з фразеологізмом в одному разі «смішніше», у другому - «сумніше» чи «виразніше», що коли ми скажемо: спину гне, то ніби більше співчуваємо наймитові і т. ін. Тут же зясовуємо, які фразеологізми учні чули у мові дорослих, підкреслюємо їх розмовний характер, наголошуємо на тому, що такі вислови властиві не тільки художній літературі, що їх має використовувати кожен. Щодо фразеологізмів, то учні повинні знати такі відомості: визначення, ознаки подібності фразеологізмів і слів, компонентний склад, наявність лексичного та граматичного значень у фразеологізмах, існування синонімів та антонімів серед фразеологічних одиниць. Якщо учні складатимуть речення з аналізованими висловами, якщо вчитель помічатиме кожен вдалий вислів і звертатиме на нього увагу класу, а власним мовленням подаватиме приклад використання фразеологічних словосполучень, то вже в початкових класах буде закладено надійну основу для поступового збагачення учнівської мови одним з найяскравіших виражальних засобів - фразеологізмами [42, 45]. Загальнопізнавальне значення фразеології полягає в тому, що її вивчення розширює знання учнів про мову, озброює їх основами знань про фразеологію, знайомить з однією з одиниць мови - фразеологізмом, показує існування у мові звязку між фразеологією та іншими рівнями мови (лексикою, морфологією, синтаксисом, стилістикою), формує фразеолого - семантичний підхід до слова, ознайомлює зі сферами вживання слів, з основними джерелами поповнення словникового запасу народу, чим формує обєктивний погляд на мову, як на явище, що розвивається, поповнюється, збагачується.Основними завданнями експерименту були: 1. перевірити ефективність запропонованої системи вправ; 2. виявити рівень знань, умінь і навичок учнів, щодо засвоєння та вживання фразеологічних одиниць. Запропоновані вправи були введені у зміст навчання української мови 3 і 4 експериментальних класів. Після цього учням всіх чотирьох класів (експериментальних і контрольних) були представлені такі ж типи завдань, як і на констатувальному етапі, проте, з дещо зміненим змістом. На основі якісних показників знань учнів, щодо вивчення фразеологізмів, була складена таблиця для визначення рівня знань, умінь і навичок учнів після формувального експерименту.Однак розвиток пізнавального інтересу шляхом збагачення словникового запасу учнів фразеологізмами, формування в них комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не були до цього часу предметом спеціальних досліджень і докладно не розглядались у психолого-педагогічній та методичній літературі. Відсутність науково обґрунтованих даних про удосконалення пізнавального інтересу шляхом збагачення образного мовлення учнів фразеологізмами, формування фразеологічних умінь та навичок негативно впливає на практику навчання українській мові у загальноосвітній початковій, а згодом середній школі. Розглянувши історію та сучасний стан проблеми збагачення мовлення учнів фразеологізмами української мови, ми прийшли до висновку про необхідність побудови методики, яка буде допомагати систематично та цілеспрямовано виробляти в учнів уміння та навички фразеологічної роботи, розвивати правильне, образне емоційне мовлення молодших школярів, творчу думку, кмітливість. Така спеціальна система вправ із фразеології дає можливість тісніше повязати уроки мови і читання, цілеспрямованіше використовувати лексико-фразеологічний матеріал текстів, що вивчаються, планомірно збагачувати словник учнів, активізувати фразеологічний запас, зацікавить народними скарбами української мови дітей молодшого шкільного віку. Розвиток комунікативно необхідних умінь і навичок забезпечується ефективними способами реалізації у навчальному процесі принципу диференціації мовних явищ і створює передумови для створення та запровадження у практику викладання системи фразеологічної роботи, яка забезпечує вивчення і засвоєння мовних одиниць та фактів у єдності їх смислових значень, морфологічної будови, синтаксичної ролі у реченні, стилістичної функції.

Зміст роботи

Основними завданнями експерименту були: 1. перевірити ефективність запропонованої системи вправ;

2. виявити рівень знань, умінь і навичок учнів, щодо засвоєння та вживання фразеологічних одиниць.

Запропоновані вправи були введені у зміст навчання української мови 3 і 4 експериментальних класів.

Після цього учням всіх чотирьох класів (експериментальних і контрольних) були представлені такі ж типи завдань, як і на констатувальному етапі, проте, з дещо зміненим змістом.

Це, зокрема, такі: 1. Пояснити значення стійких словосполучень: 1. розбити глека;

2. ні пари з вуст;

3. дати драла;

4. сидіти в печінках;

5. ні за цапову душу;

6. мотати на вус;

7. поміняти шило на мило;

8. накивати пятами;

9. замилювати очі;

10. викинути з голови.

2. У поданих реченнях підкреслити стійкі словосполучення (фразеологізми).

1. Моя подруга вміє тримати язик за зубами.

2. Вона в житті багато досягне: має дівка голову на плечах.

3. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою.

4. Воно зрозуміла, що наговорила сім мішків гречаної вовни і прикусила язика.

5. Ті, що не хочуть братися за розум, потім хапаються за голову.

3. Скласти речення з поданими (зворотами) висловами.

1. Розбити глека;

2. ні пари з вуст;

3. сидіти в печінках;

4. мотати на вус;

5. накивати пятами.

Робота кожного з учнів була перевірена. Як і після констатувального зрізу, була складена таблиця якості знань умінь і навичок учнів після формувального експерименту.

Таблиця № 6.

Завдання № Виконали повністю Виконали частково Не виконали Виконали повністю Виконали частково Не виконали

3-А (е) 3-Б (к) 3-А (е) 3-Б (к) 3-А (е) 3-Б (к) 4-А (е) 4-Б (к) 4-А (е) 4-Б (к) 4-А (е) 4-Б (к)

% % % % % % % % % % % %

1. 72 54 23 18 5 28 70 52 25 14 5 34

2. 80 33 15 35 5 32 81 46 19 24 - 30

3. 65 19 28 25 7 56 68 20 23 21 9 59

На основі якісних показників знань учнів, щодо вивчення фразеологізмів, була складена таблиця для визначення рівня знань, умінь і навичок учнів після формувального експерименту.

Таблиця №7

Клас Кількість учнів з Загальна кількість

Високим рівнем знань (%) Середнім рівнем знань (%) Низьким рівнем знань (%) %

3-А (е) 70 25 5 100

3-Б (к) 35 26 39 100

4-А (е) 73 22 5 100

4-Б (к) 38 21 41 100

Одержані результати свідчать про те, що запропонована нами система вправ сприяє кращому засвоєнню фразеологічних одиниць, розвитку в учнів пізнавального інтересу, що виявляється у зростанні якості знань учнів експериментального класу.

Помилки та недоліки у виконанні робіт учнів контрольних класів повязані передусім з нерозумінням образного змісту фразеологізмів, виведенням їх значень з буквальних (прямих) значень слів - компонентів, з відсутністю навичок використання їх у мовленні. Причинами помилок та недоліків у роботах учнів експериментального класу можуть бути визнані ті самі помилки. Але, разом з тим, учнями експериментального класу показані більш стабільні та високі якісні показники.

Слід наголосити, що кількість дітей обох класів була взята однакова. Якщо порівнювати дані таблиць після констатувального експерименту, то можна помітити, що рівень знань контрольного і експериментального класів приблизно одинаковий, розбіжність невелика.

При порівнянні даних таблиць після констатувального і формувального експериментів видно, що якість знань контрольного класу залишилася на тому ж рівні, що і була після першого констатувального експерименту, а якість знань експериментального класу стала набагато вищою.

Проведене дослідження дозволило: проаналізувати стан фразеологічної роботи на уроках української мови в початковій школі;

виявити види вправ, які пропонуються в навчальній літературі для засвоєння фразеології української мови;

визначити вміння і навички, якими повинні оволодіти учні початкової школи під час вивчення фразеології;

описати фразеологічний мінімум для вивчення учнями початкових класів, за основу якого пропонуємо брати ті фразеологічні одиниці, які трапляються учням на сторінках шкільних підручників;

визначити ефективність вправ, поданих у підручниках, щодо рівня знань, умінь і навичок учнів з фразеології;

розробити систему вправ, яка б сприяла розвитку пізнавального інтересу учнів, а також була спрямована на формування фразеологічних вмінь та навичок;

перевірити ефективність запропонованої системи вправ.

З огляду на результати експериментального дослідження можна стверджувати, що запропоновані вправи передбачають систематичну роботу з фразеології у процесі вивчення програмових розділів курсу української мови та органічно повязують вивчення питань граматики та орфографії з розвитком фразеологічних умінь і навичок, розширюють та збагачують словниковий запас учнів фразеологічними сполученнями.

Пізнавальний інтерес до фразеологічного багатства сприяє нормальному спілкуванню українською мовою, забезпечує знання та розуміння творів художньої літератури.У теорії і практиці навчання рідної мови проблема збагачення мовленням учнів лексичними та фразеологічними одиницями, на змісті яких формується і удосконалюється пізнавальний інтерес молодших школярів, займає значне місце. Необхідність її розробки та рішення обґрунтована у працях українських, російських та зарубіжних методистів, мовознавців, педагогів, психологів. Однак розвиток пізнавального інтересу шляхом збагачення словникового запасу учнів фразеологізмами, формування в них комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не були до цього часу предметом спеціальних досліджень і докладно не розглядались у психолого-педагогічній та методичній літературі.

Відсутність науково обґрунтованих даних про удосконалення пізнавального інтересу шляхом збагачення образного мовлення учнів фразеологізмами, формування фразеологічних умінь та навичок негативно впливає на практику навчання українській мові у загальноосвітній початковій, а згодом середній школі.

Розглянувши історію та сучасний стан проблеми збагачення мовлення учнів фразеологізмами української мови, ми прийшли до висновку про необхідність побудови методики, яка буде допомагати систематично та цілеспрямовано виробляти в учнів уміння та навички фразеологічної роботи, розвивати правильне, образне емоційне мовлення молодших школярів, творчу думку, кмітливість. Така спеціальна система вправ із фразеології дає можливість тісніше повязати уроки мови і читання, цілеспрямованіше використовувати лексико-фразеологічний матеріал текстів, що вивчаються, планомірно збагачувати словник учнів, активізувати фразеологічний запас, зацікавить народними скарбами української мови дітей молодшого шкільного віку.

Розвиток комунікативно необхідних умінь і навичок забезпечується ефективними способами реалізації у навчальному процесі принципу диференціації мовних явищ і створює передумови для створення та запровадження у практику викладання системи фразеологічної роботи, яка забезпечує вивчення і засвоєння мовних одиниць та фактів у єдності їх смислових значень, морфологічної будови, синтаксичної ролі у реченні, стилістичної функції.

Навчальний експеримент дозволив визначити ефективні методи та прийоми, які сприяють формуванню пізнавального інтересу на матеріалі фразеології. При використанні фразеологічного матеріалу, який увійшов у приблизний фразеологічний мінімум, створена та запроваджена у практику викладання система вправ. Вона дозволяє проводити фразеологічну роботу у процесі вивчення програмових розділів курсу української мови та органічно повязує вивчення питань граматики і орфографії з розвитком фразеологічних умінь і навичок, розширенням та збагаченням словникового запасу учнів фразеологічними сполученнями.

Володіння фразеологічним мінімумом забезпечує нормальне спілкування українською мовою, знання та розуміння творів художньої літератури, які вивчаються. Оскільки програмою вивчення фразеологічного матеріалу у початковій школі не передбачається, то й фразеологічний мінімум залишається не визначеним. Взяти за основу цього мінімуму ми пропонуємо фразеологічні одиниці, з якими учні будуть зустрічатися протягом навчального року на сторінках підручників. Аналіз чинних підручників з української мови та читання для початкових класів дав можливість виділити усі фразеологічні одиниці, які слід вважати фразеологічним мінімумом для певного класу. На відображеному матеріалі побудовано систему вправ для розвитку пізнавальних інтересів.

У результаті цілеспрямованого методичного спостереження над процесом проведення фразеологічної роботи у 3-х і 4-х класах була запропонована, а у результаті констатувального та контрольного зрізів підтверджена правомірність висунутої нами гіпотези про те, що, якщо фразеологічну роботу на уроках рідної мови та читання у початковій школі підпорядкувати закономірностям системного функціонування фразеологічних зворотів у мові (мовленні), багатоаспектній взаємодії фразеологічних одиниць з одиницями інших рівнів мови, то це забезпечить міцніше засвоєння учнями фразеології мови та оволодіння навичками роботи з фразеологічним матеріалом як основою розвитку пізнавального інтересу до вивчення мови.

Вищезазначене дозволило укласти методичні рекомендації для роботи із фразеології у початкових класах: 1. Формування комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не є самоціллю і повинно бути спрямоване на розвиток усного та писемного мовлення учнів.

2. Робота над фразеологізмами має здійснюватись, починаючи з 1-го класу на всіх етапах філологічної освіти.

3. Проведення системної фразеологічної роботи необхідно здійснювати з урахуванням принципів наочності та доступності викладеного матеріалу для дітей кожної вікової групи.

4. Процес збагачення фразеологічним матеріалом повинен будуватися на основі приблизного фразеологічного мінімуму, який потрібно укладати з урахуванням наступних критеріїв: комунікативної цінності і семантико-тематичної обумовленості.

Вступ

Одним із вирішальних завдань освіти є формування національно свідомої особистості, гідної почесного звання громадянина України. Вчителю-словеснику належить сформувати в учнів ціннісні орієнтації, поглибити їхні знання про національну культуру, історію, звичаї, традиції. Сучасний етап суспільного життя, позначений відродженням національної самосвідомості українського народу, його національної культури й мови, спонукає до пошуків ефективних засобів, методів і прийомів навчання, шляхів ефективного педагогічного впливу на школяра.

Реформування загальної середньої освіти, Національна доктрина освіти України передбачають методологічну переорієнтацію процесу навчання, індивідуально-диференційований та особистісно орієнтований підхід до навчання та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Процес удосконалення системи освіти визначається багатьма аспектами, насамперед покращенням методичної підготовки вчителів, застосуванням ефективних методів навчання відповідно до вимог життя, забезпеченням школи сучасною навчальною літературою, технічними засобами навчання, методичною літературою, компютерними класами.

Якість, ефективність навчання і виховання підростаючого покоління зумовлені всією вчительською діяльністю, у процесі якої має бути забезпечений високий рівень викладання будь-якого предмета.

У державних документах, які визначають зміст, характер і спрямованість реформи загальноосвітньої школи, чітко накреслено мету і завдання навчання та виховання в початковій ланці освіти: - закласти основи всебічного розвитку дітей;

забезпечити формування стійких навичок якісного читання, рахунку, грамотного письма, розвитку мовлення;

виховувати любов до землі, батьків, до традицій українського народу, до українського слова, до самостійного здобуття знань і суспільно корисної праці.

Серед багатьох проблем початкової школи нової структури однією з найбільш складних і актуальних є формування і удосконалення навчально-пізнавального інтересу школярів до уроків мови та читання, до слова як мовної одиниці, до художніх творів та поезії, до навчальної творчості, яка є фундаментом розвитку особистості молодшого школяра в цілому.

Одним із найголовніших завдань початкового навчання рідної мови є збагачення словника учнів. Успішне його виконання має велике значення для розвитку мовлення і мислення дітей молодшого шкільного віку. Розширення лексичного запасу учнів є необхідною умовою засвоєння не лише мови, а й інших предметів.

По-справжньому прищеплювати любов до рідної мови, викликати захоплення багатством і різноманітністю її виражальних засобів, розвивати чуття любові і виховувати високу культуру мовлення неможливо, якщо не брати до уваги мовних перлин - фразеологізмів.

Вивчення фразеології української мови у школі - невідємна частина роботи над розвитком мовлення учнів, над формуванням та удосконаленням їх пізнавального інтересу.

Фразеологія - важлива підсистема мовного складу, самобутня частина його історико-культурного потенціалу.

Дослідження мови на всіх етапах розвитку суспільства не могло залишити поза увагою стійкі сполуки слів, у яких не лише найповніше розкривається уявлення народу про світ і специфічні національні особливості, а й уся складність і багатогранність мови та її феноменів. Саме ця складність є причиною невирішеності низки питань, які, незважаючи на інтенсивність досліджень у фразеології, викликають постійний інтерес мовознавців.

У кожній мові є величезний запас фразеологічних висловів, у яких відображено образне мислення народу, мудрий досвід, набутий сотнями поколінь.

Виникаючи у певній ситуації, в конкретних життєвих обставинах, фразеологічний зворот завдяки своїй стислості, влучності, образності набуває потім здатності продовжувати функціонування і в інших контекстах, стає доречним у зовсім інших життєвих ситуаціях і лексичних звязках. Фразеологізми надають мові виразності, динамічності, емоційності. Людина, яка не користується ними, позбавляє себе одного з найяскравіших засобів образного висловлення думок і почуттів.

Виконуючи настанови навчальної програми, вчителі мають якнайбільше уваги приділяти розвиткові мовлення учнів, розширенню їхнього загального і мовного світогляду. Істотну роль тут відіграє робота з фразеологізмами, ознайомлення з фразеологічним багатством української мови, вироблення навичок користування цими виражальними засобами. Проте не можна, на жаль, сказати, що роботі над фразеологією приділяється достатня увага на уроках у початковій школі.

З фразеологічними зворотами - стійкими словосполученнями, зміст яких часто прирівнюється до значення слова, детально учні знайомляться лише у 5 класі. У молодших класах ця робота програмою конкретно не передбачена, і тому багато вчителів навіть не намагається розяснювати дітям суть таких словосполучень, хоч учні постійно зустрічаються з ними, читаючи художні тексти як за програмою, так і рекомендовані для позакласного опрацювання. Очевидно, деякі учителі вважають, що значення фразеологічних висловів школярі зрозуміють на основі власного мовного досвіду або контексту.

Практика показує, що такі сподівання на стихійне засвоєння дітьми мовних засобів не завжди обґрунтовані. Нерідко молодші школярі, не розуміючи значення фразеологізму, все ж схоплюють у цілому зміст тексту, і нерозуміння залишається непоміченим ні вчителем, ні самими учнями. Таке читання аж ніяк не сприяє виробленню в учнів уваги до слова, більше того, в них може вкорінитися шкідлива думка, ніби для розуміння цілого тексту зовсім не обовязково вникати у суть кожної деталі. Це мусять враховувати класоводи, які мають справу саме з читачами - початківцями, що вдаються до фразеологізмів надзвичайно рідко. Мабуть, у процесі навчання діти зазнають надто великого впливу наукового і ділового мовлення, тому на уроках вислови, характерні для повсякденного мовлення, сприймаються ними як недоречні. Навряд чи треба доводити, що це негативно позначається на мовному розвитку школярів. Відомо, що володіння фразеологією допомагає школярам висловлюватись експресивно й образно, точно й лаконічно. Ознайомлення дітей зі стійкими висловами української мови: з прислівями, приказками, - збуджує пізнавальний інтерес до цих зворотів, до використання їх в усному і писемному мовленні. Це, у свою чергу, сприяє активізації творчої й самостійної роботи школярів на уроках.

В останнє десятиріччя зросла увага методистів до питань лінгводидактичного забезпечення змісту і форм роботи з учнями при вивченні фразеологічного матеріалу. Аналіз лінгвістичної та методичної літератури показує, що проблема вивчення фразеології знаходиться у полі зору таких лінгвістів і методистів: С. Гаврина, О. Бистрова, В. Барабаша, Т. Грибницького, М. Коломійця, В. Мельничайка, О. Смовської та інших.

Оволодіння фразеологією - невідємна складова частина мовленнєвої культури людини. Фразеологізми, поруч з іншими одиницями, є будівельним матеріалом мови, до якого завжди викликає інтерес, він спонукає до роздумів. Знання фразеології мови - важливий фактор у формуванні та удосконаленні навчально-пізнавального інтересу до вивчення рідної мови, до пізнання її глибин мудрості, багатства. Але цей фактор ефективно може спрацювати лише за умови, коли учителі початкової ланки освіти озброять учнів фразеологічними вміннями і навичками, забезпечуючи при цьому розвиток навчально-пізнавального інтересу молодших школярів.

Результати аналізу констатувального зрізу дозволяють стверджувати, що значна частина школярів не володіють необхідними фразеологічними вміннями та навичками, не можуть розкрити змістового значення фразеологічних одиниць, допускають перекручування їх структури.

Однак програма з української мови не передбачає цілеспрямованої систематичної роботи над фразеологічним матеріалом, хоча дана проблема є складною і багатоаспектною.

Не дивлячись на існуючий методичний досвід, проблема вивчення фразеології та забезпечення мовлення учнів фразеологізмами на різних рівнях лінгвістичної освіти у школі не була предметом спеціального дослідження. Відсутність спеціальних досліджень з методики фразеологічної роботи у початковій школі негативно відображається на рівні розвитку усного та писемного образного мовлення учнів. Виникає необхідність поглибленого вивчення цієї проблеми, планування та створення спеціального комплексу навчально-тренувальних завдань, які запроваджуються у практику викладання протягом усього навчального року, що дозволить сформувати в учнів фразеологічне поняття та комунікативно необхідні фразеологічні вміння та навички, збагатити їх мову фразеологізмами, актуалізувати та закріпити отримані знання.

Актуальність проблеми формування та розвитку навчально-пізнавального інтересу молодших школярів до рідної мови на матеріалі крилатих висловів зумовили вибір теми магістерської роботи: «Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами».

Обєктом дослідження є процес вивчення фразеології на уроках української мови в початкових класах.

Предмет дослідження - система вправ для формування знань, умінь і навичок з фразеології, як засобу розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Мета дослідження - визначити роль фразеологізмів у розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Робоча гіпотеза полягала в припущенні: використання спеціально розробленої системи вправ, спрямованої на формування фразеологічних вмінь і навичок у молодших школярів, ефективно сприятиме розвитку їх пізнавального інтересу до уроків рідної мови та читання

Завданнями нашого дослідження є: - вивчити сутність поняття «пізнавальний інтерес»;

- ознайомитись з лінгво-дидактичними принципами організації фразеологічної роботи в початковій школі;

- ознайомитись із методичним досвідом науковців щодо вивчення фразеологічного матеріалу учнями початкових класів;

- проаналізувати програми та підручники для початкової школи на предмет вивчення фразеологізмів;

- розробити зразки вправ для активного введення фразеологізмів в усне і писемне мовлення молодших школярів, яка б забезпечувала розвиток стійкого інтересу до слова;

- експериментально перевірити ефективність пропонованої системи вправ.

Основні етапи дослідження. На першому (констатувальному) етапі визначалися основні поняття проблеми, був проведений аналіз наукових джерел щодо теоретичної та методичної розробки обраної теми. На основі цього була сформульована гіпотеза дослідження, визначено подальшу програму роботи.

На наступному (формувальному) етапі проводилася розробка, корекція та апробація укладеної нами системи вправ. На основі результатів поточних замірів експериментальної роботи в практику школи були впроваджені запропоновані методичні розробки.

На третьому (підсумковому) етапі ми провели аналіз та узагальнили остаточні результати проведеного експерименту.

У процесі роботи використано такі методи дослідження: вивчення лінгвістичної, психолого-педагогічної та методичної літератури; теоретичне осмислення передового досвіду роботи вчителів; аналіз шкільних програм і підручників; аналіз письмових робіт учнів; констатувальний зріз і дослідне навчання; цілеспрямоване методичне спостереження за формуванням умінь і навичок учнів за запропонованою нами системою вправ; статистична обробка експериментальних даних.

Наукова новизна магістерського дослідження полягає у застосуванні цілісного підходу до вивчення фразеології як засобу розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що її основні положення та висновки сприяють глибшому розумінню суті фразеології та її значення у розвитку пізнавального інтересу учнів початкової школи.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів у навчанні української мови молодших школярів, зокрема в процесі оволодіння фразеологічним матеріалом.

Апробація магістерського дослідження. Результати дослідження повідомлені на засіданні кафедри рідної мови та методики її викладання та на науково - практичній студентській конференції ТНПУ ім. В. Гнатюка. Основні положення викладені у статті «Особливості роботи з фразеологізмами на уроках української мови в початковій школі», яка опублікована у періодичному виданні «Магістр».

Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг роботи становить 120 сторінок.

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначається обєкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання і методика роботи, зясовується теоретична і практична значущість одержаних результатів, їх вірогідність.

У першому розділі - «Психолінгвістичні основи розвитку пізнавального інтересу молодших школярів на матеріалі фразеологізмів » - розглядається сутність пізнавального інтересу з психолого-педагогічної точки зору, стадії розвитку та варіативність його модифікацій; умови розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів; розглядаються основні аспекти вивчення фразеології, визначається її місце в системі науки про мову; зясовується семантична структура фразеологізмів; описуються принципи класифікації та основні диференційні ознаки фразеологічних одиниць.

У другому розділі - «Лінгводидактичні принципи організації фразеологічної роботи у початковій школі» - розглядається стан досліджуваної проблеми в педагогічній практиці на основі аналізу програм, підручників з української мови і повсякденної мовної ситуації; розкрито зміст пропонованої системи вправ; проаналізовано її ефективність.

У висновках описані результати експериментального дослідження, а також подані рекомендації для роботи над фразеологічним матеріалом у початковій школі.1. Авксентьев Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. -Харків: Вища школа, 1988. - 134 с.

2. Актуальне вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г.И. Щукиной. - М.: Просвещение, 1984. - 128с.

3. Аліфіренко М.Ф. Взаємодія мовних рівней у сфері фразеології. Навчальний посібник по спецкурсу. - Полтава, 1990. - 62 с.

4. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская енциклопедия, 1996. - 607с.

5. Бабич Н.Д. Фразеологія української мови.-Чернівці, 1978.-ч. 1.-2196с.

6. Барабаш В.Г. Елементи фразеології у навчанні російської мови. // Початкова школа. - 1986. - №11. - С. 18-22.

7. Баклицький І. Формування пізнавальних інтересів школярів як психологічна проблема // Людина, становлення, розвиток. Філософські пошуки. - Львів - Одеса, 1997.

8. Батюк Н.О. Фразеологічний словник. - К.: Радянська школа, 1966.- 235 с.

9. Бистрова О.А. Теоретичні основи навчання фразеології у національній школі. - М.: Педагогіка, 1985. - 136с.

10. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навчально - методичний посібник для вчителів початкових класів. - К.: І - т змісту і методів навчання, 1997. - 90с.

11. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підр. для 2 кл..- 8-ме вид.. - К.: Освіта, 2000.- 272с.

12. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возросте // Психология. Исследования. - М.: Просвещения, 1968. - 342с.

13. Буряк В.К. Пізнавальний інтерес та способи його формування. // Радянська школа. - 1984. - №1.

14. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 126с.

15. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Дубовик С.Г., Скуратівський Р.М. Рідна мова: Підр. для 4 кл..- К.: Освіта, 2004.- 128с.

16. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Методичний посібник.- К.: Освіта, 2006. - 270с.

17. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке.- М.-Л.: «Академик Шахматов», 1967. - 268с.

18. Виноградов В.В. Основние понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины. - М. - Л.: «Академик Шахматов», 1967. - 312с.

19. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах. - М.: Просвещения, 1987. - 243с.

20. Волох А.Т. Сучасна українська літературна мова. - К.: «Вища школа», 1986. - 198с.

21. Гаврин С.Г. Проблемы систематизации устойчевих сочетаний современного русского языка в функцыональном аспекте. - Учен. запис./ Моск. обл. пед. ин-т им. Крупской Н.К., 1966, т. 160.

22. Галицько-руські народні приповідки. / Зібрав, упорядкував і пояснив / І. Франко: У 3 т. - Львів, 19 01 - 1910.

23. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1966. - 360с.

24. Гнатюк І. С. Деякі особливості використання фразеологізмів у мові сучасної художньої прози. //Укр. мова і літ. в шк. - 1981. -№ 9 - С.62 - 64.

25. Гольдберг А.М. Особливості оволодіння учнями початкових класів лексикою рідної мови. - К.: Радянська школа, 1959. - 123с.

26. Гордон Л.А. Психологія і педагогіка інтересу. - К., 1940. - 32с.

27. Демин М.В. Проблемы деятельности в теории личности. - М.: Просвещения, 1977. - 278с.

28. Демський М. Т. Збагачення мовлення учнів фразеологізмами. //Укр. мова і літ. в шк. - 1969. - №3. - С.57-60

29. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Радянська школа, 1978. - 263с.

30. Історія української мови: Лексика і фразеологія. / Гол. ред. В.М. Русанівський. - К.: Наукова думка, 1988.

31. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1982. - 128с.

32. Коваль А.П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. - К., 1975. - 335 с.

33. Коваль А. П. Слово про слово. - К., 1986. - 384с.

34. Ковальчук Л. Пізнавальний інтерес як фактор розвитку особистості молодших школярів: проблемні питання. // Магістр. - 2005. - Вип.1. - С.63-67.

35. Коломієць М.П., Регушевський Є. С. Словник фразеологічних синонімів. - К.: Радянська школа, 1988. - 485с.

36. Коптілов В.В. У світі крилатих слів. - К., 1976. - 200 с.

37. Кузнецова Л.М. От познавательного интереса к созиданию знаний // Советская педагогика. - 1993. - №4.

38. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии. - Л., 1956. - 240с.

39. Лобчук О. Робота з фразеологізмами на уроках української мови // Початкова школа.- 2006.- №4.- С. 10-12.

40. Лунько Н. Вживання фразеологізмів в усному і писемному мовленні школярів // Початкова школа.- 2006.- №2.- С. 13-14.

41. Ляхова Т. Фразеологічний матеріал в початковій школі // Початкова школа.- 1997.- №4.- С. 28-31.

42. Медведев Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо?- Харків: Вища школа, 1982.-232с.

43. Мельничайко В.Я. Ознайомлення учнів з фразеологізмами // Початкова школа.- 1974.- №5.- С. 41-45.

44. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови. - К.: Радянська школа, 1984. - 223с.

45. Методика викладання української мови / за ред. Дорошенка С.І. - К.: Вища школа, 1992. - 320с.

46. Методика викладання української мови. / За ред. С X. Чавдарова, В. І. Масальського. - К.: Радянська школа, 1962, -272 с.

47. Морозова Н.Т. Возникновения развитие учебных интересов детей младшого возроста: Известия АПН РСФСР. - М., 1955. - Вип.№73.

48. Науково - технічний переклад: Конспекти лекцій і дидактичні матеріали для студентів лінгвістичних спеціальностей / Л.О. Андрієнко (уклад.). - Черкаси: ЧДПУ, 2002. - 314с.

49. Народ скаже - як завяже: Укр. народ. прислівя, приказки, загадки, скоромовки. - К.: Веселка, 1985. - 173с.

50.Одинцова Г.С. Цікаве мовознавство для молодших школярів. - К.: Наш час, 2006. - 123с.

51. Ожегов С.И. О структуре фразеологии. - М.: Высшая школа, 1974. - С.51-52.

52. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько - російський і російсько - український фразеологічний тлумачний словник. - К.: Радянська школа, 1991.

53. Орлова Н.В. Народна творчість на уроках в початковій школі // Початкове навчання та виховання. - 2006.- №36. - С. 19-22.

54. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. - М.: Просвещение, 1977.

55. Пассов Е.Й. Основы методики обучения иностранным языкам. - М.: Русский язык, 1977. - 134с.

56. Передрій Г.Р., Смолянова Г.М. Лексика і фразеологія української мови. - К.: Рад. школа, 1988. - 207с.

57. Підмогильний В., Плужник Є. Російсько - український фразеологічний словник. - К.: УКСП «Кобза», 1993.

58. Познавательные процессы и способности / Под ред. В.Д. Шарикова. - М.: Просвещение, 1988.

59. Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. 1-4 кл. - К.: «Початкова школа», 2006. - 432с.

60. Психологія. Вид. 3 - є / Під ред. Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1968. - 506с.

61. Рахманов И.В. Методика обучения немецкому языку. - М., 1956. - 343с.

62. Рахманов И.В. Обучения устной речи на иностранном языке. - М., 1980. - 284с.

63. Рыбникова М.А. Русские пословицы и поговорки. Введение. - М., 1961.

64. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Мозг. Обучение. Здоровье. - М.: Просвещение, 1989. - 239с.

65. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПБ: Питер, 2002. - 404с.

66. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. - 232с.

67. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К., 1982. - 220с.

68. Савченко О. Я.,Скрипченко Н. Ф. Читанка: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 142 с.

69. Скалкін В.Л. Вправи з розвитку усного мовлення. - К.: Радянська школа, 1977. - С.13.

70. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія./ За ред. І.К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1973. - 439с.

710. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. - К.: Наукова думка, 1973. - 280с.

72. Скрипченко Н. Ф.,Савченко О. Я. Читанка: Підр. для 2 кл..- 6-те вид..-К.: Освіта, 1996.- 336 с.

73. Скрипченко Н. Ф.,Савченко О. Я., Волошина Н.Ф. Читанка: Підр. для 4 кл.- 5-т вид.- к.: Освіта, 1997.- 288 с.

74. Соловець Л. Фразеологізм як засіб формування культури спілкування молодших школярів. // Початкова школа. - 2006. - №6. - С.19-22.

75. Соловець Л. Фразеологізм як засіб залучення школярів до витоків української культури. // Початкова школа. - 2001. - №6. - С.23-25.

76. Соловець Л. Джерела фразеологізмів етнокультурознавчого змісту. // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №8. - С.52-56.

77. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников. - М.: Просвешение, 1988.

78. Тесленко О. Робота над фразеологізмами української мови на між предметній основі. // Українська мова і література в школі. - 1999. - №3. - С.23

79. Тесленко О. Фразеологія на уроках української мови як етнографічний фактор // Українська мова і література.- 2005.- №5. - С. 2-4.

80. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови. - К.: Вища школа, 1983 - 1984. - ч. 1,2.

81. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. - Харків: Основа, 1990. - 167с.

82. Українська мова / Уклад. О. Росінська. - Донецьк: ТОВ ВКД «БАО», 2003. - 400с.

83. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. - К.: Наукова думка, 1993.

84. Харишин О. Розвиток пізнавальних інтересів учнів. Активізація розумової діяльності. // Початкова освіта. - 2001. - № 5. - С.14.

85. Чуйко Г.П. Методика викладання української мови в початкових класах: Підручник для пед. уч..- К.: Радянська школа, 1996. - 340с.

86. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. - М., 1969. - 246с.

87. Шубин З.П. Языкова коммуникацыя и обучение иностранным языкам. - М.: Просвещение, 1972. - 316с.

88. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся.- М.: Педагогика, 1988. - 223с.

89. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. - М.: Просвещение, 1986.

90. Щукина Г.И. Формирование познавательных интересов учащихся в процессе обучения.- М.: Учпедгиз, 1962. - 126с.

91. Юркевич В.С. Развитие начальных уровней познавательной потребности у школьника // Вопросы психологии. - 1980. - № 2.