Обґрунтування концептуальних підходів, теоретико-методологічних положень і раціональних принципів формування оцінки і забезпечення ефективного управління підприємствами в умовах реструктуризації економіки. Формування підприємницького середовища.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИНауковий консультант: доктор економічних наук, професор Бєлєнький Петро Юхимович, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Безчасний Леонід Костянтинович, Інститут економіки НАН України, заступник директора доктор економічних наук, професор Тивончук Іван Опанасович, національний університет “Львівська Політехніка”, завідувач кафедри Провідна установа Інститут економіки Міністерства економіки України Захист відбудеться 29 листопада 2002 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Дослідження, що проводилися до цього часу, зосереджувалися головним чином на методах і обсягах приватизації підприємств з державною формою власності. Так, у Польщі про це свідчать звіти Центру соціально-економічного аналізу в Варшаві, Інституту досліджень ринкової економіки в Гданську, Інституту соціально-економічного дослідження Головного управління статистики в Польщі та праці Інституту економіки ПАН. Проблема розвитку підприємництва, ефективного регулювання цього процесу в умовах трансформації форм власності не опрацьована в належному теоретичному і методологічному аспектах, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи та сформувало її структуру. Ця проблема в роботі вирішується на підставі аналізу різних напрямків розвитку підприємництва і стану його ефективності на прикладі ряду країн трансформаційної економіки та ідентифікації основоположних факторів, які мають беззастережний вплив на його розвиток. В роботі опрацьований новий підхід до аналізу розвитку підприємництва в процесі трансформації форм власності і обґрунтована необхідність застосування нового, диференційованого підходу до системи оцінки економічної ефективності підприємницьких структур, а також запропоновано нові підходи до управління підприємствами.Перший розділ “Підприємництво і підприємство як обєкт економічного аналізу” спрямований на висвітлення сутності підприємництва як соціально-економічного явища та факторів, які визначають його розвиток, аналіз суті, типів та цілей діяльності підприємств адекватно зовнішньому середовищу. Пояснюючи недоліки оцінки ефективності роботи підприємств за таким критерієм, як бухгалтерський прибуток, автор вводить, як оціночний показник, економічний прибуток, котрий визначається як надлишок бухгалтерського прибутку над рівнем, що випливає з очікуваної норми відтворення капіталу власника і є джерелом зростання вартості підприємства. За автором саме створення нової вартості (примноження вартості підприємства) орієнтує керівництво підприємства на врахування довготермінових часових перспектив, змушує його мислити стратегічно, підпорядковує поточну діяльність перспективному баченню підприємства, враховує всі аспекти функціонування підприємства. Другий розділ “Чинники та форми розвитку підприємництва і підвищення його ефективності” присвячений аналізу методів зміни структури підприємництва, які мають за мету зростання економічної ефективності, як на рівні окремих підприємств, так і в межах всієї країни. Така відновлювана система підтримки розвитку підприємництва в колишніх постсоціалістичних країнах повинна виконувати наступні основні функції: - підтримка перетворень, яка повязана з відродженням “етносу” підприємництва, створенням системи економічної інформації та економічних консультацій, мережі осередків та інкубаторів (“бізнес-інкубаторів”) підприємництва;Проведений аналіз вказує, що ці процеси проходять швидше на приватних підприємствах, а на державних у Польщі вони натикаються на певний опір працівників. Метод безпосередньої (прямої) приватизації полягав в продажі, передачі в оренду або внесенні в спілки майна державних підприємств. До позитивних рис цієї програми (так званої “шокової терапії”) автор відносить наступне: а) людям надавалася економічна незалежність, що є фундаментом ринкових механізмів; б) суттєве обмеження ролі держави в управлінні будь-якими підприємствами, в тому числі підприємствами з державною формою власності, а також обмеження державних дотацій, і ліквідація привілеїв; в) широке застосування методу індивідуальної, приватизації. До негативних рис програми автор відносить: а) непідготовленість широких верств суспільства б) залежність процесу приватизації державних структурних підрозділів економіки від згоди їх працівників; в) недотримання з боку держави умов економічної самостійності приватизованих структур; г) складність і нестабільність системи оподаткування. Це можуть бути кредити, кредитні гарантії, фінансування вишколу на малих і середніх підприємствах, дотація на створення на них додаткових місць праці тощо.