Поняття соціально-економічної сутності особистих селянських господарств. Розробка методичних рекомендацій з підвищення ефективності функціонування та розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві.
Аннотация к работе
Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)В ході дослідження удосконалено поняття соціально-економічної сутності особистих селянських господарств. Розвинено концептуальні засади до формування особистих селянських господарств. Визначено основні заходи державного регулювання особистих селянських господарств. Визначено вплив соціально-економічних факторів на розвиток особистих селянських господарств. Досліджено взаємозвязок та економічні відносини особистих селянських господарств із субєктами, що впливають на них.Тому одним з актуальним питань є вивчення виробничої діяльності, повязаної з веденням особистого селянського господарства, яке лежить в основі селянського укладу як усталеного порядку в аграрних відносинах, побуті, родині та сільському соціумі. Сьогодні в результаті суттєвих структурних зрушень у сільськогосподарському виробництві значно зросла питома вага продукції, що виробляється у приватному секторі, а саме - в особистих селянських господарствах, тому виникає необхідність оцінювання означених трансформацій в аспекті визначення значущості функціонування та розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві. У звязку з цим питання розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві потребують теоретичного обґрунтування та розробки практичних заходів щодо ефективної реалізації даного розвитку. У процесі дослідження використовувалися методи: монографічний, абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистико-економічний (дослідження й аналіз розвитку особистих селянських господарств); розрахунковий, порівняльний і графічний (аналіз сучасного стан та тенденції розвитку особистих селянських господарств в ринкових умовах); економіко-математичний (розробка моделей для визначення оптимальних розмірів господарств), метод множинної кореляції (при визначенні залежність рівня валової продукції особистих селянських господарств від основних факторів), розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка заходів державного регулювання діяльності особистих селянських господарств) тощо. розроблено ресурсний підхід до оцінки порівняльної ефективності особистих селянських господарств, шляхом порівняння виробленої продукції з використаними на її виробництво ресурсами, з врахуванням ролі сільськогосподарських підприємств у веденні особистих селянських господарств. селянський господарство економічний агропромисловий удосконалено: - методичні підходи до оцінки оптимальних розмірів особистих селянських господарств в залежності від мети діяльності із застосуванням двох економіко-математичних моделей: мінімізації витрат, яка враховує задоволення власних потреб господарств; максимізації доходу від реалізації надлишків продукції;У першому розділі - "Теоретичні засади розвитку особистих селянських господарств у системі економічних відносин в агропромисловому виробництві" - розглянуто сутність, роль та місце особистих селянських господарств у системі економічних відносин в аграрному секторі України. Значна частка ОСГ у виробництві валової продукції сільського господарства пояснюється не зростанням її виробництва, а зниженням в цілому виробництва, перш за все, у великому сільськогосподарському виробництві. Основними напрямами державної політики розвитку особистих селянських господарств повинні стати: визнання на законодавчому рівні статусу особистих селянських з усіма правовими наслідками, враховуючи пенсійне та інше соціальне забезпечення зайнятих їх членів; формування ринкової інфраструктури; розвиток кооперації та інтеграції, обєднання зусиль селян для використання ресурсів, організації переробки продукції, її реалізації; налагодження сервісного обслуговування населення, розширення випуску промисловістю малогабаритної техніки й інвентарю з метою скорочення затрат ручної праці; забезпечення консультативно-інформаційного обслуговування ОСГ; розширення площі землекористування особистих селянських господарств. Реалізація державної політики підтримки особистих селянських господарств в рамках державних і регіональних цільових програм дасть змогу створити альтернативні канали розподілу агропродукції та поставок матеріально-технічних ресурсів, наситити споживчий ринок дешевою місцевою продукцією, переорієнтувати оптову ланку на потреби власників особистих селянських господарств. У другому розділі - "Сучасний стан та тенденції розвитку особистих селянських господарств в ринкових умовах" - проведено аналіз тенденцій та визначення сучасного стану й перспектив подальшого розвитку особистих селянських господарств (ОСГ) населення, які набувають особливо важливого значення в умовах нестабільної економічної ситуації й спаду виробництва в суспільному секторі сільського господарства.