Процес формування особистісної рефлексії, що відбувається в ході навчальної діяльності та зумовлюється пізнавальною активністю школярів. Система психолого-педагогічних впливів вчителя на учнів з метою розвитку їх особистісної пізнавальної активності.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРоботу виконано в Рівненському державному гуманітарному університеті (МОН України), кафедра вікової та педагогічної психології Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Михальчук Наталія Олександрівна, Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра практики англійської мови, завідувач Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор, Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім.З огляду на сучасний стан науки та новітні технології роботи зі школярами в навчально-виховному процесі, не можна не торкнутися практично нерозробленої проблеми розвитку особистісної рефлексії учнів підліткового віку з урахуванням стимулюючого впливу пізнавальної активності та етнічної приналежності даного субєкта. В психологічній літературі рефлексія розглядається як: процес пізнання особистістю своїх внутрішніх психічних станів і процесів (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, І.С.Кон, Л.С.Виготський, К.О.Абульханова-Славська, В.В.Столін та ін.); виступає в процесах кооперації і спілкування у формі усвідомлення діючим субєктом того, як він сприймається та оцінюється іншими індивідами або групами людей, спільнотами тощо (В.В.Рубцов, Н.Р.Якушина, Г.П.Щедровицький, Г.М.Андреєва та ін.); розуміється як здатність людини усвідомлювати власну поведінку і діяльність, формувати мислення (В.В.Давидов, А.З.Зак, Я.О.Пономарьов, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов, Ю.М.Швалб та ін.). У цьому контексті особливу увагу слід приділяти саме особистісній рефлексії, яка визначається як процес усвідомлення особистістю власних дій у предметній області реалізації субєкт-субєктних відносин, процес відображення людиною своїх вчинків, стосунків, впливів тощо. У психології вивчення даного феномену здійснюється у звязку з обґрунтуванням закономірностей теоретичного мислення (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, А.З.Зак, Л.В.Заков, С.Д.Максименко, Е.І.Машбиць, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов, Ю.М.Швалб); для пояснення процесів комунікації та кооперації (М.Г.Алексєєв, І.С.Кон, В.В.Рубцов, В.І.Слободчиков, А.О.Тюков, Г.П.Щедровицький); у контексті дослідження особливостей становлення особистості, її виховання і самовиховання (І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.С.Булах, Н.І.Гуткіна, В.К.Зарецький, А.В.Захарова, Б.В.Зейгарник, О.Л.Кононко, Г.І.Ліпкіна, В.О.Моляко, О.Р.Новікова, Р.В.Павелків, Н.І.Повякель, В.А.Семиченко, С.П.Тищенко, А.Б.Холмогорова, Г.А.Цукерман, Н.В.Чепелєва); з метою обґрунтування групових рефлексивних процесів та структур, створення моделі рефлексивної психології (М.І.Найдьонов, Л.А.Найдьонова, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов). Методологічну основу дослідження склали: теорії про вплив рефлексії на розвиток особистості (О.С.Анісімов, В.В.Давидов, А.З.Зак, Є.І.Ісаєв, Л.К.Максимова, Н.В.Мішанина, Р.В.Павелків, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семиченко, В.І.Слободчиков, Є.А.Смирнов, Г.П.Щедровицький); вчення про генез самосвідомості (П.Р.Чамата) та детермінацію й закономірності розвитку психіки (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн); вчення про співвідношення та взаємодію внутрішніх і зовнішніх чинників становлення свідомості та самосвідомості особистості (Г.С.Костюк, І.С.Булах); вчення про рефлексивну регуляцію розумових дій (В.К.Зарецький, Ю.М.Кулюткін, Ю.І.Машбиць, І.М.Семенов, М.Л.Смульсон, С.Ю.Степанов, Ю.М.Швалб); теорії, які визначають сутність пізнавальної активності та закономірності її розвитку в процесі учіння (Л.С.Виготський, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, С.Д.Максименко, Н.О.Менчинська, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейн, І.М.Сеченов, О.В.Скрипченко та ін.); концепції розвитку особистісної рефлексії школярів під впливом їх пізнавальної активності (Н.І.Гуткіна, І.Л.Пономаренко, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов, О.О.Сиротін); психологічні основи впровадження у практику шкільного навчання методів активного навчання та засобів стимулювання пізнавальної активності учнів (Ш.О.Амонашвілі, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, В.Л.Зливков, Л.М.Карамушка, Г.В.Ложкін, Н.О.Михальчук, В.О.Моляко, В.О.Сухомлинський, Н.В.Чепелєва, І.С.Якиманська).Розроблено засоби стимулювання пізнавальної активності підлітків, які найбільшою мірою детермінують розвиток їх особистісної рефлексії, як то створення ситуацій, коли учень має обґрунтовувати свою думку, задавати запитання іншим субєктам по взаємодії, здійснення рецензування текстів, творів, творчих робіт, надання допомоги однокласникам, якщо вони її потребують, виконання так званих “завдань ”, розрахованих на використання додаткової літератури, наукових джерел та здійснення інших видів пошукової діяльності, прийняття участі у навчальних бесідах, диспутах, дискусіях, рольових іграх, моделювання ситуацій самоперевірки, аналізу власних знань і практичних умінь, самокорекції тощо.