Місце української народної іграшки в навчально-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку. Критерії, показники та рівні розвитку монологічного мовлення описового типу. Залежність розвитку описового мовлення від емоціогенних чинників.
Аннотация к работе
Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім. РОЗВИТОК ОПИСОВОГО МОВЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ІГРАШКИРобота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Науковий керівник - дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор Богуш Алла Михайлівна Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри української філології кандидат педагогічних наук, доцент Луцан Надія ІВАНІВНАПРИКАРПАТСЬКИЙ державний університет ім. Захист відбудеться “11” квітня 2000 р. о 11.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Узагальнення сучасних уявлень та аналіз дослідницьких джерел щодо механізмів емоційної регуляції творчих і нетворчих форм мовленнєвої діяльності описового типу дозволило припустити ефективність використання української народної іграшки не лише як засобу формування певного роду мовленнєвих умінь та навичок - описового мовлення, але й як емоціогенного дидактичного матеріалу, що зумовлює характер навчально-пізнавальної діяльності дітей. Це і обумовило вибір теми дослідження “Розвиток описового мовлення старших дошкільників засобами української народної іграшки”. Мета дослідження - зясувати місце української народної іграшки у процесі навчання звязного мовлення старших дошкільників, розробити й експериментально апробувати методику формування монологічного мовлення описового типу засобами української народної іграшки. Гіпотеза дослідження: ефективність розвитку монологічного мовлення описового типу в дітей старшого дошкільного віку, частотність проявів оригінальних творчих та умовно-творчих розповідей значно підвищиться, якщо у процесі навчання враховувати виключну емоціогенність української народної іграшки як предмета опису; індивідуально-психологічні особливості дітей-оповідачів; своєчасно нейтралізувати дестабілізаційні прояви в мовленнєвій емоціогенній ситуації опису; запобігти спрощення форми та змісту текстів-описів на етапі організації художнього задуму висловлювання. Наукова новизна дослідження: окреслено когнітивно-афективні аспекти української народної іграшки як засобу розвитку описового мовлення старших дошкільників; визначено критерії, показники, рівні обізнаності дітей з українською народною іграшкою та розвитку їхнього описового мовлення; встановлено залежність процесу розвитку описового мовлення від емоціогенного потенціалу української народної іграшки; виявлено педагогічні умови та стадії оволодіння дітьми навичками творчого опису.У першому розділі “Теоретичні засади розвитку звязного мовлення дошкільників у сучасній психолого-педагогічній науці” уточнено сутність понять “звязне мовлення”, “функціонально-смислові типи мовлення”, “опис” та “описове мовлення”; подано аналіз психолого-педагогічних та лінгводидактичних аспектів означеної проблеми; розкрито закономірності емоційної регуляції описового мовлення як художньо-естетизованого предмета; вивчено феномен української народної іграшки як засобу розвитку описового мовлення старших дошкільників, досліджено його когнітивно-афективні аспекти. Дослідниками виділено три види мовленнєвих висловлювань, якими оволодівають діти: оповідання, опис та пояснення. У другому розділі “Методика розвитку описового мовлення старших дошкільників засобами української народної іграшки” висвітлено результати констатуючого та формуючого експериментів щодо розвитку в старших дошкільників навичок звязного мовлення описового типу, охарактеризовано рівень їхньої обізнаності з українською народною іграшкою, описано експериментальну методику навчання дітей описових розповідей засобами української народної іграшки. За результатами аналізу розповідей було визначено три рівні знань дітей про українську народну іграшку та рівні прояву ознак емоційно-ціннісної реакції старших дошкільників у процесі спілкування з народною іграшкою (високий, достатній, низький). Під час експерименту було виявлено складну систему непрямих залежностей між показниками звязності мовлення, емоціогенності ситуації висловлювання та оригінальністю створених описів-ідеальних моделей предмета розповіді: чим більше емоційне навантаження відчувала дитина-оповідач, тим нижчими були критеріальні показники звязності її мовлення; чим більша емоціогенність ситуації мовлення, тим яскравішою була оригінальність, творча спрямованість описових розповідей.