У ході дослідження простежено вплив засобів навчання на активізацію образомовленнєвої діяльності учнів та формування поваги до української мови як державної. Кінцевим результатом є самостійне створення учнями текстів малої форми різних типів і жанрів.
Аннотация к работе
Херсонський державний університет РОЗВИТОК ОБРАЗНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ ШКІЛРоботу виконано в Херсонському державному університеті, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Пентилюк Марія Іванівна, Херсонський державний університет, професор кафедри українського мовознавства та основ журналістики Захист дисертації відбудеться “24” квітня 2004 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 при Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000 м.Через багатоаспектність і складність вона розглядається з таких позицій: психологічні засади розвитку мовлення (Л.Виготський, М.Жинкін, І.Зимня, О.Леонтьєв, О.Лурія, І.Синиця); розробка мовного компонента загальноосвітньої підготовки учнів (О.Біляєв, М.Вашуленко, С.Караман, Л.Мацько, Н.Пашківська, М.Пентилюк, К.Плиско, О.Хорошковська та ін.); збагачення словникового запасу учнів на різних етапах мовленнєвого розвитку дітей (Н.Гавриш, Н.Голуб, Г.Дідук, Л.Кулибчук, Т.Коршун, В.Тихоша та ін.); функціонування текстів художнього стилю (Л.Варзацька, О.Караман, Л.Мацько, В.Мельничайко, М.Пентилюк та ін.); комунікативний аспект вивчення мови (А.Богуш, Л.Варзацька, Н.Гавриш, В.Капінос, С.Караман, Т.Ладиженська, В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Стельмахович та ін.); культура мовлення (Н.Бабич, Б.Головін, О.Горошкіна, В.Костомаров, Л.Мацько та ін.); визначення компонентів мовленнєвого розвитку в неоднорідному мовному середовищі (Є.Голобородько, Г.Михайловська, Н.Пашківська, М.Пентилюк, М.Успенський, О.Хорошковська). Відсутність розробок теоретичних засад розвитку образного мовлення, необхідність вирішення з позицій психології, психолінгвістики, лінгводидактики питань, що стосуються обсягу й структури змісту навчання, методики формування образномовленнєвих умінь і навичок учнів шкіл з російською мовою викладання, - ті чинники, котрі засвідчують актуальність проблеми дослідження. Отже, нагальна потреба подолання виявлених недоліків у мовленні учнів, визначення оптимальних шляхів посилення мовленнєвої спрямованості аспектних уроків та уроків розвитку звязного мовлення визначили вибір теми дослідження „Розвиток образного мовлення учнів 5-9 класів шкіл з російською мовою викладання”. Теоретичною основою дисертації стали праці: а) філософів і лінгвістів (М.Бахтін, М.Бердяєв, Р.Будагов, А.Вежбицька, І.Гальперин, Й.Гердер, Б.Головін, М.Каган, О.Потебня) про мову як засіб пізнання і спілкування, особливості функціонування мовних засобів у текстах художнього стилю, комунікативних якостей мовлення; б) психологів та психолінгвістів (Л.Виготський, І.Зимня, С.Кацнельсон, О.Леонтьєв, О.Лурія, С.Рубінштейн, О.Синиця та ін.) з теорії мовленнєвої діяльності та проблем образного мислення і мовлення; в) лінгводидактів (О.Біляєв, А.Богуш, Н.Гавриш, Є.Голобородько, С.Караман, В.Мельничайко, Г.Михайловська, М.Пентилюк, О.Хорошковська та ін.) з проблем комунікативної спрямованості мовлення, зокрема в неоднорідному мовному середовищі. На першому етапі (1996-1997) вивчалися питання теорії і практики роботи з розвитку образного мовлення у психологічній, лінгвістичній і методичній літературі, стан роботи з розвитку образного мовлення, передовий педагогічний досвід, аналізувалися програми та підручники, проводилися бесіди з учителями й учнями, визначалися вихідні положення експерименту, проводилися констатуючі зрізи в школах міст центрального та південно-східного регіонів України.