Дослідження економічного змісту інвестиційного процесу в сільському господарстві. Розробка механізму удосконалення інвестиційного процесу на основі кооперації та обґрунтування державного регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.В. РОЗВИТОК ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІНе розкриваючи всі чинники кризових явищ в економіці України, які склалися за останні 15 років, можна стверджувати, що відсутність дієвого механізму інвестування спричинила руйнівні процеси в економіці. Від обсягів, якості інвестицій та ефективності інвестиційного процесу значною мірою залежить доля вітчизняної економіки, зокрема й сільського господарства, яке потребує значних коштів на структурну перебудову і підвищення ефективності всіх форм господарювання. інвестиційний сільський кооперація державний Серед праць зарубіжних вчених, які досліджували проблеми теорії інвестування, заслуговують на увагу праці В.П. Крім того, залишаються вкрай мало розробленими питання безпосереднього залучення інвестицій в сільському господарстві, вирішення різних проблем підвищення ефективності інвестиційного процесу у сільському господарстві в цілому та на регіональному рівні зокрема. Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання: - дослідити економічний зміст інвестицій та інвестиційного процесу в сільському господарстві;Значна частина виробничих приміщень і споруд, машин та обладнання, транспортних засобів багаторічних насаджень сільськогосподарських підприємств фізично, морально й економічно зношена і для їх відновлення необхідні значні обсяги інвестицій, які можна обчислити на основі даних про фактичну наявність основного капіталу та потребу підприємства в основних засобах під певну виробничу програму. По-четверте, інвестиції використовуються субєктами господарювання для досягнення стабільності виробництва і конкурентоспроможності, а державою - для забезпечення економічного зростання й успішного вирішення соціальних проблем. Підприємства залучають інвестиції (інвестиційні ресурси) із внутрішніх і зовнішніх джерел та використовують їх у процесі своєї виробничо-господарської діяльності. Як показав аналіз галузевої структури інвестицій, виходячи з критеріїв оцінки інвестиційної привабливості галузей економіки, інвестори не ризикують вкладати значні кошти в сільське господарство. На регіональному рівні становлення ринкового простору здійснюється в дуже невизначених умовах, а саме: межі результативності законодавчої й виконавчої влади в управлінні регіональним розвитком поки що невеликі; відсутнє прогнозування ймовірних наслідків розвитку ринкових перетворень; відсутні ефективні концепції подолання негативних наслідків ретроспективних процесів; доступ до джерел інвестиційного капіталу серйозно обмежений, а самі джерела є незначними; основні інвестиційні умови для інвесторів в доступній для огляду перспективі досить примарні; будь-який інвестиційний проект в українську економіку повязаний із ризиком і передбачає компроміс між різними інвестиційними цілями; постійно порушується галузевий баланс України і баланс інтересів інвесторів.Інвестиції можна розглядати як форму вираження економічних відносин. На сучасному етапі “інвестиційний процес” становить діяльність підприємства з розробки інвестиційного проекту відповідно до бізнес-плану, пошук інвесторів, укладання договорів на обсяги та терміни залучення інвестицій, визначення напрямів їх освоєння та узгодження термінів їх повернення. Економічна активність держави як ділового партнера сільськогосподарських підприємств у пропонованій моделі включає: правове регулювання й інформаційну підтримку, що знижує витрати підприємств; інвестиції держави в людський капітал (освіта, охорона здоровя, культура), які забезпечують економію соціальних витрат сільськогосподарських підприємств; економічне стимулювання ділової активності підприємств, що підвищує доступність інвестицій, збільшує збут і сприяє прискоренню обороту капіталу; регулювання діяльності галузей і підприємств інфраструктури, що сприяє зниженню витрат виробництва. Передбачається, що весь процес формування й освоєння інвестиційного проекту поділяється на 10 стадій: формування інвестиційної програми, дослідження інвестиційних можливостей, техніко-економічне обґрунтування запропонованих проектів, відбір інвестиційних проектів, підготовка контрактної документації за проектами, вивчення персоналу й одержання інвестицій, здійснення будівельно-монтажних робіт, експлуатація обєкта, визначення інвестиційного доходу, саморозвиток інвестиційної сфери регіону. При нормі дисконту, меншій за депозитний відсоток інвестори віддають перевагу розміщенню грошових коштів у банку і не хочуть вкладати їх безпосередньо у виробництво.