Поняття казки у фольклористиці. Жанрова й сюжетно–композиційна своєрідність фольклорної та літературної казки в початковій школі. Аналіз текстів, представлених у програмах та підручниках із читання в початковій школі. Методика роботи над казкою на уроках.
Читання - це віконце, через яке дитина бачить світ. Причини втрати інтересу до книги криються в одноманітності уроків читання в початковій школі і в недостатній увазі батьків до своїх дітей. Їх захоплює гострий, цікавий сюжет казок, незвичайність обстановки, в якій розгортаються події, герої. Для дітей становить інтерес і сама форма оповіді, прийнята в казках пісенність, яскравість образотворчих засобів, барвистість мови. Бажання допомогти герою, який потрапив у біду, розібратися в казковій ситуації - все це стимулює розумову діяльність дитини, розвиває інтерес до предмета, спостережливість, здатність до співпереживання, емоції та образну память, почуття гумору, формує вміння опанувати термінологією, бачити в звичайному незвичайне.Слово «казка» у його сучасному розумінні зявилося лише у 17 столітті. Безперечно, казка - найбільше диво ще й тому, що має можливість оперувати великим виховним потенціалом у моральному спрямуванні юного слухача або читача. У казці, як правило, закладено певну моральну ідею - засудження зла, перемогу добра, возвеличення праці, справедливості, подвигу. Помітне місце в моральному вихованні молодших школярів, засвоєнні моральних норм і їх перетворенні в регулятор поведінки відводиться урокам класного читання, особливо тим, на яких опрацьовують казки з морально - виховним стимулом, закладеним українським народом. У XVIII столітті зявилося кілька збірок казок, до яких включено твори з характерними композиційними та стилістичними казковими особливостями: «Казка про циган»; «Казка про злодія Тімашке».Казка як своєрідний жанр літературознавчої науки здавна посідала важливе місце у літературі всіх народів світу. Згадки про казку (як і її зразки) знаходимо в різноманітних писемних памятках, що дійшли до нашого часу крізь віки і тисячоліття. За своєю природою казка є досить характерним жанром: вона щільно примикає до інших різновидів оповідальної творчості, насамперед до легенди, переказу, оповіді, які, як відомо, особливо тісно повязані з конкретною історією, реальним життям і побутом. Це відбилося і на казці, про що свідчать однотипні в казковому епосі різних народів нашарування, глибока спорідненість, часом вражаюча подібність багатьох сюжетів, мотивів та образів, хоч безсумнівна при цьому й величезна, особливо в пізніші часи, роль культурного взаємообміну між народами. Імпровізаційний елемент у творах цього жанру завжди посідав досить важливе місце, хоч знаходив і не настільки широкий вияв, як, скажімо, в легенді, переказі або оповіді.Говорячи про вплив різних видів усної народної творчості на життя людини в цілому, не можна не відзначити їхню особливу роль, яку вони відіграють в дитинстві. Щоб зрозуміти складну і впливову роль казок в естетичному розвитку дітей, необхідно зрозуміти ту своєрідність дитячого світорозуміння, які ми можемо охарактеризувати, як дитячий міфологізм, який зближує дітей із первісною людиною і художниками. Казки допомагають розвинути в дитині чуйність, доброту, роблять контрольованим і цілеспрямованим емоційно - моральний розвиток дитини. Казка розсовує для дитини рамки звичайного життя, тільки в казковій формі учні початкових класів стикаються з такими складними явищами і почуттями, як життя і смерть, любов і ненависть, гнів і співчуття, зрада і підступність тощо. Для дітей це ні з чим не порівняні уроки моральності, для дорослих це уроки, в яких казка виявляє своє, часом несподіване - вплив на дитину.Аналіз чинних програм для читання у школі засвідчує досить обмежену кількість українських народних казок. Так, учні 1 - 2 класів ознайомлюються з казками про тварин, у 3 - му класі - із героїко - фантастичними (чарівними) казками, у 4 - му класі - із - соціально - побутовими казками. Варто зауважити, що кожній переліченій групі казок властиві певні жанрові особливості й виховні функції. Чарівні казки: «Казка - вигадка…». Літературні казки: Тамара Коломієць «Кажу, кажу казку…».Зупинимося на улюбленому жанрі дітей і вчителя - казці. Вона буде дієвою, якщо дорослі, представляючи дитині казку, відчувають її мелодію, особливу інтонацію, забарвлення; співпереживають героям, уявляють просторову і часову організацію казкових подій, вдихають аромат слова, передають це дитині за допомогою жестів, міміки, інтонації; памятають багато казок і вміють виразно передавати їх зміст. Учителеві треба знати казку на вищому рівні - вміти орієнтуватися в складному казковому якісно неоднорідному світі, від якого залежить тип казки, і вибирати прийоми роботи, щоб допомогти дітям сприйняти своєрідність цього світу. Перше знайомство із казкою повинно бути яскравим, щоб діти уявили персонажів, почули, про що вони говорять, зрозуміли їхні думки, жваво реагували на події, які трапляються з героями. Діти після ознайомлення з казкою відзначають, що негарно робила Лисичка, вони засуджують її поведінку, тому й слово «лисичка» промовляють з осудом.Мета експериментального дослідження полягала у тому, щоб визначити роль казок у житті дітей. Із метою визначення ролі казок у житті дітей учням було запро
План
ЗМІСТ
І. ВСТУП
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. ЖАНРОВА Й СЮЖЕТНО - КОМПОЗИЦІЙНА СВОЄРІДНІСТЬ ФОЛЬКЛОРНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
1.1 Поняття казки у фольклористиці та літературознавстві
1.2 Класифікація казок: історичний аспект
2. МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
2.1 Значення казки у становленні дитячої особистості
2.2 Аналіз текстів, представлених у програмах та підручниках із читання в початковій школі
2.3 Методика роботи над казкою на уроках читання в початковій школі
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
