Розвиток інтелектуальної ініціативності першокласників в процесі спільної учбової діяльності - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІНІЦІАТИВНОСТІ ПЕРШОКЛАСНИКІВ В ПРОЦЕСІ СПІЛЬНОЇ УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Роботу виконано на кафедрі психології Бердянського державного педагогічного університету, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник: кандидат психологічних наук, професорІнтелектуальна ініціативність як здатність до активного та самостійного генерування задач (проблем) неодноразово аналізувалася вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Пєтухової зазначене особистісне утворення розглядається як продовження розумової діяльності за межами ситуативної заданості; питання взаємовпливу психологічних механізмів інтелектуальної ініціативності та учбової діяльності розкрито в дослідженнях М.Й. Проте, аналіз психолого-педагогічної літератури з означеної проблеми засвідчив відсутність спеціальних досліджень з розвитку інтелектуальної ініціативності першокласника, тоді як вивчення психологічної сутності інтелектуальної ініціативності та її розвитку у першокласників, на нашу думку, є актуальним і науково виправданим, оскільки, наше дослідження базується на тому, що інтелектуальна ініціативність - це особлива форма субєктної активності, а на першому році навчання закладаються основи становлення й розвитку особистості як субєкта учбової діяльності (провідної на цьому віковому етапі). Таким чином, соціальна та психолого-педагогічна значущість проблеми, необхідність розширення теоретичних та експериментальних досліджень особливостей і чинників розвитку інтелектуальної ініціативності першокласників обумовили вибір теми нашого дослідження «Розвиток інтелектуальної ініціативності першокласників в процесі спільної учбової діяльності». Для досягнення мети дослідження і перевірки припущення було сформульовано такі завдання: 1) визначити теоретичні підходи до вивчення сутності понять «ініціативність», «інтелект», «інтелектуальна ініціативність» та зясувати теоретико-методичні аспекти дослідження інтелектуальної ініціативності першокласників;У першому розділі «Проблема інтелектуальної ініціативності особистості як предмет наукового аналізу» висвітлюються результати вивчення досліджуваної проблеми у філософії, психології, педагогіці; аналізуються поняття «ініціативність», «інтелект», «інтелектуальна ініціативність»; розкриваються психолого-педагогічні та індивідуальні закономірності розвитку інтелектуальної ініціативності першокласника. Учням із середнім рівнем розвитку інтелектуальної ініціативності притаманні: відсутність пізнавального інтересу; слабка пізнавальна активність (тільки в межах окресленого вчителем завдання); прийоми розумової діяльності застосовує тільки за допомогою вчителя; не розвинуті якості мислення, інтелектуальні вміння; у пізнавальній діяльності не відбувається процес «осяяння»; виявляє наполегливість, організованість тільки на початковій стадії захоплення спільною справою; прагнення до самовдосконалення виявляється як бажання отримати похвалу вчителя; не вміє чітко висловити свою думку; не виявляє чуйності, емоційної стійкості; відсутнє прагнення до самовдосконалення, свободоздатності; роль лідера виконується тільки в екстрених ситуаціях. При низькому рівні розвитку інтелектуальної ініціативності в першокласників визначилися такі характерні прояви: відсутність інтересу до навчання, прагнення до самовдосконалення; не розвинуті прийоми розумової діяльності; процес мислення відбувається за певним шаблоном; індиферентне ставлення до нового; відсутність власної ініціативи в постановці питань, невиконання ролі лідера; обирання найлегших завдань; негативне ставлення до школи та учіння, безумовний пріоритет розваг, не виявляє емоційну стійкість у контакті; не розвинені комунікативні вміння; проявляє пасивність у межах спільної учбової діяльності; відсутнє бажання приймати самостійне рішення; не виявляє організованість, наполегливість у роботі. У результаті вивчення динаміки інтелектуальної ініціативності першокласників 6-и та 7-и років отримано такі дані: лише 9,85% учнів 6-и років та 10,10% учнів 7-и років мають високий рівень розвитку інтелектуальної ініціативності; більшість першокласників (67,56% дітей 6-и років та 66,94% дітей 7-и років) мають середній та низький рівні розвитку інтелектуальної ініціативності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ