Технологічні критерії необхідності ремонтного відновлення деталей засобів транспорту або необхідності їх заміни на нові. Шляхи підвищення зносостійкості деталей транспорту під час їх ремонту. Вибір технології відновлення деталей транспортного призначення.
Аннотация к работе
Українська державна академія залізничного транспорту АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук Розвиток наукових основ підвищення зносостійкості деталей та вузлів засобів транспорту під час ремонту Робота виконана на кафедрі «Матеріали та технології виготовлення виробів транспортного призначення» в Українській державній академії залізничного транспорту Міністерства інфраструктури України Фалендиш Анатолій Петрович, Українська державна академія залізничного транспорту, кафедра «Експлуатація та ремонт рухомого складу», професор доктор технічних наук, Горобець Володимир Леонідович, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В.Це вимагає науковообгрунтованого підходу до розвитку наукових основ підвищення зносостійкості деталей та вузлів засобів транспорту під час їх ремонту, що є актуальною науково-прикладною проблемою. Робота виконувалася за пріоритетним напрямом розвитку науки і техніки «Новітні технології та ресурсозберігаючі технології на залізничному транспорті» в рамках держбюджетних тем Міністерства освіти і науки України «Дослідження формування покриттів на керамічних матеріалах на основі оксиду хрому, вплив їх на фізико-механічні властивості матеріалів» (ДР № 0203U002672), «Розробка і впровадження технологій відновлення зношених деталей рухомого складу» (ДР № 0107U008937), «Проведення експлуатаційних досліджень нового складу ріжучого інструменту для обточки колісних пар при їх відновленні» (ДР № 0108U006512), «Створення технологій формування нового матеріалу покриттів на металевих матеріалах» (ДР№010U008937), в яких автор був провідним виконавцем. Мета дослідження полягає у підвищенні експлуатаційних властивостей деталей та вузлів засобів транспорту під час їх відновлення шляхом удосконалення технологічних процесів ремонту. У працях, написаних у співавторстві, йому належать: визначення напрямків досліджень [2, 26, 27, 44, 46]; розроблення і встановлення механічних та експлуатаційних властивостей відновлених деталей та узагальнення результатів [12, 14, 15, 18, 19]; постановка завдання і проведення досліджень, основні технічні рішення і проведення досліджень, отримання основних технічних рішень за результатами досліджень [16, 17, 23, 24, 25, 30, 37]; отримання початкових даних і визначення рівня властивостей, вузлів засобів транспорту [31, 33, 34, 36, 27, 28, 30]; виконано комплексні дослідження зносостійкості та працездатності відновлених деталей [7, 41, 42, 43], розроблено методологію та обгрунтовано системний підхід до вибору технології відновлення деталей та вузлів засобів транспорту [20, 21, 22, 32, 39, 40, 41, 42]. Оцінка інтенсивності зносу, прогнозування залишкового ресурсу обладнання засобів транспорту як процес управління його експлуатацією та ремонтом дозволяє впливати на підвищення надійності деталей та вузлів засобів транспорту при їх ремонті.Показано, що розвиток наукових основ підвищення зносостійкості деталей та вузлів засобів транспорту дозволяє підвищити їх моторесурс. Упровадження нових технологічних методів та способів відновлення виробів дозволить одержати економічний ефект за рахунок збільшення строку служби деталей, зменшення кількості капітальних ремонтів, ліквідувати додаткові непланові ремонти, а як результат, скоротити витрати на заміну зношених деталей та вузлів на нові. Економічний ефект від підвищення зносостійкості деталей та вузлів засобів транспорту розраховується за формулою Витрати на ремонт засобів транспорту за існуючої технологією (на весь термін експлуатації) визначаються за формулою: , (32) де - кількість планових поточних ремонтів при яких здійснюється заміна деталей засобів транспорту, що оброблюються за існуючою технологією; Витрати на ремонт засобів транспорту на весь термін експлуатації визначаються за формулою: , (33) де - кількість планових поточних ремонтів, при яких здійснюється заміна деталей засобів транспорту, що обробляється за новою технологією.У дисертації вирішено науково-прикладну проблему розвитку наукових основ підвищення зносостійкості деталей та вузлів засобів транспорту під час ремонту. Зроблений аналіз систем ремонту та обслуговування засобів транспорту показав, що він в основному базується на системі планово-попереджувального ремонту, який регламентує види, періодичність та обсяг основних ремонтних робіт. При цьому використовуються єдині технологія й організація обслуговування та ремонту деталей і вузлів засобів транспорту. Але питання підвищення зносостійкості деталей та вузлів засобів транспорту в технологічному процесі ремонту приділяється недостатньо уваги. Аналіз виходу з ладу засобів транспорту показав що до 12% їх потрапляють на непланові ремонти, які викликані в основному зносом їх деталей та вузлів.Остапчук // Матеріали міжнародної науково-технічної конференції «Инженерия поверхности и реновация изделий». зб.доп., 29-31 травня 2001 р., м. Тимофеева // Матеріали 3-й міжнародної науково-технічної конференції «Инженерия поверхности и реновация изделий»: зб.доп.