Характеристика культурного внеску викладачів та студентів Києво-Могилянської академії у розвиток музичної педагогіки. Історичне значення універсалу про утворення музичного цеху в Лівобережній Україні, який був підписаний Б. Хмельницьким у 1652 році.
Аннотация к работе
У державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття) проголошено: «Національна спрямованість освіти полягає у не віддільності освіти від національного ґрунту, а її органічному поєднанні з національною історією і народними традиціями, в збереженні та збагаченні культури українського народу, це все визнано в освіті важливим інструментом національного розвитку і гармонізації національних відносин» [1, с.9]. Важливу роль у процесі становлення музичної освіти відіграли братські школи, які були відкриті по всій Україні в кінці XVI та XVII ст. У братських школах Львова, Луцька, Острога, Києва, Камянця, у Києво-Могилянській колегії навчали музики і співу, тобто викладали музично-теоретичні дисципліни. Із стародавніх рукописів відомо, що статутом Львівського братства, наприклад, було передбачене піклування як про вчителів, так і про учнів, здібних до співу. Саме в братських школах музика почала розглядатись як невідємна складова частина загальнолюдської культури, звідти пішли витоки формування національної системи музичної освіти та виховання, здобутки якої в XVI11 ст. були теоретично обґрунтовані в науково-методичних працях, збагачені в діяльності Острозької, Києво-Могилянської академії та колегіумах.