Розвиток мовлення у дітей - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 47
Уроки серед природи як уроки розвитку мовлення і мислення дітей. Казка і її невичерпні можливості для мовного розвитку дітей. Мовна культура вчителя і розвиток мови учня, особливості навчання граматики. Ідеї Василя Сухомлинського про мовний розвиток.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:




Аннотация к работе
Сухомлинського: на уроки серед природи як уроки розвитку мови та мислення дітей; на казку та її невичерпні можливості для мовного розвитку дітей; мовну культуру вчителя; особливості навчання граматики; ознайомитися із досвідом використання ідей В.О. Систему уроків мислення павлиський вчений вважав школою думки не лише у початкових, а й у наступні періоди навчання та розумового розвитку учнів, яких, поряд із книжкою, підручником, уроком, має постійно супроводжувати навколишній світ, життя в ньому - це одне з важливих дидактичних переконань В.О. Сухомлинського. Ось як описує елементи цієї роботи сам вчений: «Ми йшли в природу - в ліс, в сад, на поле, луг, берег річки, - слово ставало в моїх руках знаряддям, за допомогою якого я відкривав дітям очі на багатство навколишнього світу. Можна пояснити дитині, що означають ці два слова, але коли вона не побачила власними очима гри барв на небі перед сходом сонця, слова ці не стануть її словами, не ввійдуть в її духовне не життя» [5, 4]. «Коли учень, - підкреслює Василь Олександрович, - вибирає з невичерпної скарбниці рідної мови слово для твору про те, що він бачить, чує, рідна мова стає для нього як мелодія для музиканта, засобом вираження думок, почуттів і переживань» [3, 36].Сухомлинського як науковця, педагога і методиста відбувалося протягом усього життя, у складних умовах тоталітарної системи. Він пройшов шлях від учителя української мови й літератури, директора середньої школи до видатного вченого, який створив експериментальну школу-лабораторію у Павлиші Кіровоградської області, показав, як треба навчати і виховувати, збагачуватися знаннями, набувати досвіду. Отже, займаючись проблемою мовної освіти, учений виявив свою позицію щодо місця і значущості рідної мови в навчанні підростаючого покоління та у формуванні й становленні особистості. Сухомлинський вважав два-три останні дошкільні роки і два-три перші роки шкільного навчання, оскільки це, на його думку, особливий і найбурхливіший етап розумового розвитку дитини. Основне педагог вбачав у тому, щоб, щоб учні вчилися самостійно створювати казки з метою збагачення власного словникового запасу, правильної побудови словосполучень і речень, логіки і краси послідовної розповіді.

Вывод
Отже, становлення В.О. Сухомлинського як науковця, педагога і методиста відбувалося протягом усього життя, у складних умовах тоталітарної системи. Він пройшов шлях від учителя української мови й літератури, директора середньої школи до видатного вченого, який створив експериментальну школу-лабораторію у Павлиші Кіровоградської області, показав, як треба навчати і виховувати, збагачуватися знаннями, набувати досвіду.

Отже, займаючись проблемою мовної освіти, учений виявив свою позицію щодо місця і значущості рідної мови в навчанні підростаючого покоління та у формуванні й становленні особистості. Рідній мові він надавав першорядного значення в системі шкільних предметів. Навчання мови вважав найважчою справою у педагогічній практиці.

Періодом найінтенсивнішого опанування рідної мови В.О. Сухомлинський вважав два-три останні дошкільні роки і два-три перші роки шкільного навчання, оскільки це, на його думку, особливий і найбурхливіший етап розумового розвитку дитини.

Уперше в методиці української мови В.О. Сухомлинський запровадив «уроки мислення» серед природи, яка є основним джерелом думки, школою розвитку розумових здібностей, а, отже й, розвитку мови дитини. Це були, за образним висловленням вченого, подорожі до першоджерел думки і рідного слова. Так зявилася «Книга природи», в якій окремі факти, явища мають свої сторінки і назви. Спостерігаючи за життям природи, працею людей у школяра є можливість висловлювати думки про те, що бачить, досліджує, робить. Однією з цікавих форм роботи, яка сприяла мовному розвитку дітей, було складання творів (творів-мініатюр) про те, як вона бачить та відчуває навколишній світ.

Особливе місце у спадщині В.О. Сухомлинського відведено невичерпним можливостям казки у розвитку уяви, фантазії, образності мислення і мовлення дитини, для емоційного, розумового, морально-етичного та естетичного виховання молодого покоління.

Працюючи з дітьми над складанням казок, О. Сухомлинський учив їх добирати власні слова, доводив, що про весняне сонечко, бджолу, гілочку можна скласти безліч казок, і сюжет кожної буде різний. Основне педагог вбачав у тому, щоб, щоб учні вчилися самостійно створювати казки з метою збагачення власного словникового запасу, правильної побудови словосполучень і речень, логіки і краси послідовної розповіді.

Учений переконливо доводив, що школа невіддільна від національного ґрунту і повинна формувати й берегти національну культуру, органічно поєднувати й утверджувати загальнолюдські та національні цінності. І саме казка є духовним багатством народної культури, пробуджує почуття власної гідності, утверджує моральні поняття про добро і зло, справедливість і несправедливість, красу і ницість. Педагог справедливо розглядав казку як перше вогнище дитячої словесної творчості і радив використовувати цей жанр від дошкільного до підліткового віку.

Казки павлиських школярів - це одне з дидактичних відкриттів В.О. Сухомлинського унікальний експеримент не лише у вітчизняній, а й у світовій педагогічній теорії і практиці, який гідний на поцінування та наслідування.

Чільне місце у мовному розвитку дитини посідає слово вчителя: вчитель зобовязаний володіти словом, універсальним інструментом думки і творчого мислення. Недоліком вчителя, вважав педагог, є нездатність вчителя відчувати поетичні грані слова, невміння розкрити перед учнями його естетичну красу. Учитель, який володіє високою мовною культурою, щиро любить рідну мову - вміє виховувати любов до неї у своїх учнів, сприяє їх моному розвитку.

Багато уваги В.О. Сухомлинський приділяв свідомому засвоєнню учнями правописних правил, поліпшенню їхньої грамотності. Педагог твердив, що усвідомлення граматичних правил має бути поступовим. Засвоєння граматики - тривалий процес застосування набутих знань. У вивченні її велике значення має домашня практична робота: читання, періодичне виконання вправ на те саме правило.

Нині педагогічні колективи, окремі вчителі творчо поєднують власний досвід з досвідом В. Сухомлинського у мовному розвитку дітей, у навчанні рідної мови в школі. Сучасна українська лінгводидактика, опираючись на новітні досягнення мовознавства, педагогіки і психології та результати експериментальних досліджень, робить певний крок уперед в оновленні змісту та вдосконаленні форм і методів навчання. Цьому значною мірою сприяє вагома спадщина вітчизняного науковця.

Список литературы
1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти т. - К.: Рад. шк., 1976. -1977.

2. Сухомлинський В.О. Джерело невмирущої криниці: З листів до словесника // Літ. Україна. - 1970. - 28 квіт. - С. 6 -7.

3. Сухомлинський В.О. Моральні заповіді дитинства і юності. - К.: Рад. шк., 1966. - 232 с.

4. Сухомлинський В.О. Слово рідної мови // Українська мова і література в школі. - 1968. - №12. - С. 1 - 10

5. Антонець М. Рідне слово в дидактичній спадщині В.О. Сухомлинського // Рідна школа. - 2004. - №9. - С. 3 - 9.

6. Боднар Л. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. - 2005. - №9. - С. 12 -19.

7. Годлевська В.Г. Вчити мислити серед природи // Початкова школа. - 1993. - №10. - С. 33 - 35.

8. Мамчур Л.І. Принципи навчання рідної мови в методичній системі В.О. Сухомлинського // Педагогіка і психологія. - 1998. - №3. - С. 31 - 42.

9. Мамчур Л. І. Василь Сухомлинський про роботу над словом // Дивослово. - 1998. - №3. - С. 56-58.

10. Мамчур Л. І. Внесок В. Сухомлинського в теорію і практику навчання рідної мови // Дивослово. - 1998. - №9. - С. 63 - 64.

11. Проценко В. Колиска думки - казка: [В.О. Сухомлинський про казку] // Київ. - 1998. - №5-6. - С. 125 - 127.

12. Савельєва С.С., Ликов В.Н. Рідна мова: уроки доброти: [Памяті В. Сухомлинського] // Початкова школа. - 1993. - №10. - С. 29 - 31.

13. Станько О. Формування мовної культури та моральне виховання учнів на основі спадщини Василя Сухомлинського // Українська мова і література в школі. - 2003. - №3. - С. 61 - 62.

14. Стельмахович М.Г. Актуальні питання методики мови в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Українська мова і література в школі. - 1977. - №6. - С. 71 - 79.

15. Стельмахович М.Г. Видатний творець методики вивчення української мови // Українська мова і література в школі. - 1988. - №9. - С. 52 - 60.

16. Стельмахович М.Г.В.О. Сухомлинський про розвиток звязного мовлення учнів // Українська мова і література в школі. - 1985. - №7. - С. 46 - 55.

17. Стельмахович М.Г.В.О. Сухомлинський про словесну творчість учнів // Українська мова і література в школі. - 1979. - №3. - С. 38 - 46.

18. Ткаченко Г.В.О. Сухомлинський про розвиток словесної творчості молодших школярів // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. праць. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип. 4. - С. 195 - 204.

19. Ткаченко Г.В.О. Сухомлинський про виховання любові до рідного слова // Українська мова і література в школі. - 1999. - №4. - С. 17 -19.

20. Трохименко В.О.В.О. Сухомлинський про роль казки у духовному збагаченні учнів // Початкова школа. - 1986. - №9. - С. 61 - 64.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?