Функціональний зв"язок між соціально-економічною стабільністю і демократичним розвитком ведення соцдіалогу. Взаємостосунки суб"єктів соціально-трудових відносин. Організаційна структура представницьких органів роботодавців та найманих працівників.
Аннотация к работе
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняРобота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Володимирович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері кандидат наук з державного управління, доцент Братковський Мирон Леонідович, Донецький державний університет управління (м. Захист відбудеться "17" лютого 2009 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м.Сучасні тенденції формування СТВ та важливість досягнення соціально-економічної стабільності в регіонах, розвиток механізму державного управління соціальним діалогом та здійснення доконфліктного врегулювання розбіжностей між соціальними партнерами в умовах трансформації економіки визначають актуальність теми дисертації, її основні цілі та завдання. Мета дисертаційного дослідження полягає в опрацюванні теоретичних засад і методичних рекомендацій щодо розвитку механізму державного управління соціальним діалогом між субєктами СТВ. Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання: визначено проблеми, що впливають на розвиток механізму державного управління соціальним діалогом між субєктами СТВ; запропоновано механізм державного управління соціальним діалогом по запобіганню виникнення та врегулювання колективно-трудових конфліктів на регіональному рівні на основі "ринково-усвідомлених взаємостосунків" між субєктами соціально-трудових відносин. Наукова новизна дослідження підтверджується такими результатами: вперше: запропоновано механізм державного управління соціальним діалогом по запобіганню виникнення та врегулюванню колективно-трудових конфліктів на регіональному рівні, завдяки якому здійснюється пошук компромісних рішень при виникненні колективних трудових конфліктів і запобіжних заходів доконфліктного врегулювання розбіжностей між соціальними партнерами на основі "ринково-усвідомлених взаємостосунків" між субєктами соціально-трудових відносин;У розділі 1 "Теоретичні і практичні передумови розвитку механізму державного управління соціальним діалогом в громадянському суспільстві" розкрито передумови формування механізму державного управління соціальним діалогом, визначено сучасні підходи до його розвитку. У процесі дослідження визначено: по-перше, в умовах ринкової економіки державне управління соціальним діалогом між представницькими органами роботодавців і найманих працівників ґрунтується на "ринково-усвідомлених взаємовідносинах" між ними; по-друге, сучасні підходи до розвитку соціального діалогу між субєктами соціально-трудових відносин базуються на національному законодавстві, яке має бути приведене у відповідність зі стандартами міжнародної організації праці (МОП); по-третє, здійснюючи свої повноваження, органи законодавчої, виконавчої, та судової влади утворюють систему державного управління субєктами СТВ (рис. 1); по-четверте, громадянське суспільство створює умови для демократичного розвитку ведення соціального діалогу, а соціальний діалог завдяки досягненню тривалого балансу інтересів між субєктами соціально-трудових відносин сприяє розбудові громадянського суспільства; по-пяте, страйки і колективно-трудові конфлікти, які виникли після зміни політичної й економічної систем, вказали на недостатню дієвість сторін соціального діалогу між субєктами СТВ і відсутність ефективного впливу державного управління на взаємодію представницьких органів роботодавців і найманих працівників; по-шосте, виходячи із соціальної та економічної функцій держави, а також з урахуванням базових принципів функціонування громадянського суспільства для підвищення ефективності державного управління в частині впливу на процеси, що відбуваються при взаємодії сторін СД між субєктами СТВ, необхідним є механізм, який би забезпечив вплив на якість ведення переговорних процесів сторін соціального діалогу між субєктами соціально-трудових відносин.