Розвиток локальних соціальних ресурсів прикордонних територій в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів (на матеріалах Закарпатської області) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ (на матеріалах Закарпатської області)Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних основ дослідження локальних соціальних ресурсів прикордонних районів Закарпатської області в умовах поглиблення транскордонного співробітництва і відкритості національної економіки. Обґрунтовано теоретичні підходи до аналізу сутності локальних соціальних ресурсів та запропоновано механізм регулювання їх розвитку. Розкрито поняття „локальні соціальні ресурси” та зясовано їх компонентну будову з позиції системного підходу. Здійснено аналіз та дано оцінку основних тенденцій в режимах відтворення населення прикордонних районів регіону. Под локальными социальными ресурсами подразумеваются наличные человеческие ресурсы, ограниченные определенной территорией - села, города, района - со свойственными для них режимами воспроизводства населения, образовательно-квалификационной структурой кадрового потенциала, системой занятости, сложившимися историческими традициями в сфере труда, мотивацией трудовой деятельности.У прикладному аспекті це означає, чи буде Україна продовжувати курс на посилення економічної залежності від міжнародних фінансових інститутів та світових ресурсних ринків, чи проводитиме політику, спрямовану на глибокі структурні зміни в економічному базисі та модернізованій системі взаємовідносин економічного центру, регіонів і територій, здатну згармонізувати інтереси суспільства, влади і бізнесу. Це особливо важливо для локальних соціальних ресурсів прикордонних районів Закарпатської області, на розвиток яких, крім внутрішніх факторів, активний вплив здійснюють процеси глобалізації, проникнення транснаціональних корпорацій в економіку регіону, поглиблення міжнародного поділу та кооперації праці. Ці та ряд нових явищ викликають значний інтерес науки до аналізу процесів, які відбуваються в структурі трудового потенціалу прикордонних територій регіону і здійснюють активний вплив на його функціонування і розвиток. Що стосується проблем, повязаних з розвитком локальних соціальних ресурсів прикордонних територій в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів, то цій проблемі незаслужено приділяється мало уваги. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовувались такі методи: системного підходу при зясуванні суті та компонентної будови локальних соціальних ресурсів та сукупності факторів, що впливають на їх розвиток; соціологічних досліджень при вивченні ціннісних орієнтацій підприємців, освітньо-кваліфікаційного рівня етноменшин; експертних оцінок при вивченні масштабів трудоміграційних процесів та їх основних потоків; аналізу при дослідженні основних тенденцій в режимах відтворення населення прикордонних районів; порівняльний - при вивченні ефективності нових форм господарювання та їх впливу на соціально-трудові відносини; моделювання - при обґрунтуванні моделей зайнятості у пріоритетних видах трудової діяльності.У першому розділі «Науково-методичні засади дослідження локальних соціальних ресурсів та факторів їх розвитку» поглиблено теоретичні основи дослідження соціально-економічної природи локальних соціальних ресурсів, розкрито їх суть, структуру, обґрунтовано підходи до їх регулювання, проаналізовано інституціональні фактори їх розвитку. Зміщення акценту наукових досліджень на локальний рівень (лат. localis - місцевий) з одного боку свідчить про наближеність науки до проблем економічних трансформацій, що відбуваються на рівні села, міста, району, які є безпосереднім полігоном реформ, а з іншого - про зростання їх прикладного характеру внаслідок того, що на основі цих напрацювань формується методологічна база дослідження сутності соціально-економічної природи локальних соціальних ресурсів та факторів їх розвитку. Враховуючи різноспрямований вектор їх дії та вплив на трудові відносини, систему зайнятості, мотивацію трудової діяльності, в дисертації класифіковано ринкові інститути на системні, що мають здебільшого макроекономічну спрямованість і формують державну політику зайнятості та механізми соціального захисту населення, регулюючі, що здійснюють активний вплив на розвиток сфери докладання праці, зайнятість населення, умови праці, її оплату, та функціональні, що реалізують функції, звязані з ефективним використанням праці, сприянням у пошуку роботи тимчасово незайнятим, здійснюють підготовку та перепідготовку кадрів, надають консультативні послуги тощо.

2. Основний зміст дисертації