Сутність поняття "логічне мислення", визначення найважливіших критеріїв його розвитку. Розробка та експериментальна перевірка, аналіз та оцінка ефективності комплексу навчальних завдань, спрямований на оволодіння учнями логічними прийомами мислення.
Аннотация к работе
Розвиток логічного мислення учнів основної школи в процесі вивчення предметів природничо-математичного циклуОдним з основних завдань, що стоять перед сучасною школою, є навчання учнів самостійно мислити, виховання активного ставлення до здобування знань, розвиток їх інтелектуальних і творчих здібностей. Особливої актуальності ця проблема набуває в Україні в умовах необхідності реформування системи освіти відповідно до нових суспільних вимог, що закладено у низці державних документів: Конституції України, Законі України «Про освіту» (1996 рік), Законі України «Про загальну середню освіту» (1999 рік), Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття) (1994 рік) та Національній доктрині розвитку освіти в Україні (2002 рік). Однак аналіз досвіду вчителів та власний досвід роботи вчителем математики загальноосвітньої школи свідчать про наявність суперечностей між необхідним рівнем логічних умінь та рівнем їх сформованості; необхідністю творчого підходу до застосування логічних умінь та формалізмом в організації навчання; наявністю індивідуальних особливостей у навчальній діяльності кожної дитини та традиційною системою викладання; необхідністю створення максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості учня та репродуктивним характером навчання. Ефективного розвитку логічного мислення учнів основної школи в процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу буде досягнуто за таких умов: організації навчально-пізнавальної діяльності учнів як особистісно орієнтованого навчання; Методологічною основою дослідження є: загальнофілософські положення, які розкривають природу та закони пізнання та мислення, провідну роль активної пізнавальної діяльності у формуванні особистості; положення про діалектичний взаємозвязок обєктивних і субєктивних факторів розвитку особистості; теорія єдності біологічного та соціального, яка визначає вихідний початок індивідуального розвитку - індивідуально-психологічні особливості; основні положення педагогіки та психології про взаємозвязок навчання, виховання та розвитку; положення про діяльнісний підхід до формування особистості, розвитку індивідуальності; положення Закону України «Про освіту», Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»), Закону України «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти в Україні.У першому розділі - «Теоретичні питання розвитку логічного мислення» розглянуто основні теоретичні засади та передумови розвитку логічного мислення, визначено основні положення та особливості розвитку логічного мислення в умовах особистісно орієнтованого навчання. З огляду на розвиток поняття «логічного мислення» та на основі досвіду практичної діяльності ми кваліфікуємо загальні критерії розвитку логічного мислення: рівень володіння логічними операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення); рівень володіння логічними уміннями (визначення і використання понять, здійснення умовиводів, встановлення причинно-наслідкових звязків між фактами, процесами, явищами відповідно до законів логіки, рівень уміння організовувати вихідні та обґрунтовуючі дані, оцінювати їх та результати розвязування задачі). Логічне мислення передбачає наявність таких складників: уміння орієнтуватися на суттєві ознаки обєктів і явищ, уміння підкорятися законам логіки, організовувати свої дії відповідно до цих законів, уміння робити логічні операції, свідомо їх аргументувати, уміння будувати гіпотези і робити наслідки із даних посилань. Якиманська) кваліфіковано основні сучасні положення особистісно орієнтованого навчання, що сприяють розвитку логічного мислення учнів, з-поміж яких можна назвати: субєктний підхід до учня; врахування індивідуальних особливостей школярів; визнання за дитиною права на самовизначення та самореалізацію в процесі пізнання через оволодіння власними способами навчальної роботи; необхідність сприймати учня як носія субєктного досвіду; положення про те, що тільки особистісно значущі поняття засвоюються учнем; прагнення йти за індивідуальністю дитини; сприяння саморозвитку особистості. Для визначення рівня розвитку логічного мислення учнів на початок формуючого експерименту використано методи анкетування учнів; бесіди з учнями (як індивідуального плану, так і з групами); аналіз успішності за попередні роки, а також поточної; зріз знань (дві самостійні і контрольна роботи); аналіз розвязування задач, який дозволив виявити уміння виділяти головне, встановлювати залежності між елементами, структуризувати розвязок задачі, оперувати теоретичними знаннями, оцінювати результат, прагнення до більш раціонального розвязку; власні спостереження; бесіди з учителями-предметниками цих класів; спеціально підібрані тестові завдання.