Поняття, думка, висновок як основні форми мислення. Формування в учнів характерних для математики прийомів розумової діяльності. Підходи до становлення логіко-математичного мислення. Його розвиток за допомогою системи нестандартних розвиваючих завдань.
Якщо з цієї точки зору звернутися до цілей шкільної математичної освіти, то одним з першочергових і найважливіших завдань є розвиток мислення учнів. «Учити потрібно не думкам, а мислити», - ці слова німецького філософа і ученого XVIII в. Отже, вчителі найчастіше не володіють повною мірою уміннями розвивати логічне мислення, організовувати навчальну діяльність учнів по засвоєнню поняття, правила, методів рішення математичних завдань, відбирати для цього навчальний матеріал. У цих випадках навчання є інформаційним: вчитель розповів новий матеріал, показав зразки рішення задачі або рівняння, перевірив знання правив, теорем, дав завдання для самостійного вирішення і оцінив виконання їх. Творча діяльність учня, направлена на творче розуміння засвоюваного матеріалу і породження нових способів дії, її розвиток залежать від наявності трьох складових мислення: 1) високий рівень сформованості елементарних розумових операцій; 2) високий рівень активності мислення, що виявляється у висуненні безлічі гіпотез, варіантів рішень, нестандартних ідей; 3) високий рівень організованості і цілеспрямованості мислення, що виявляється у виділенні істотного в явищах, усвідомленні власних способів мислення.Проблема розвитку мислення в різні часи розглядалася різними психологами. Сучасна психологічна наука розуміє мислення як вищий пізнавальний процес. Мислення - це особливого роду розумова і практична діяльність, що припускає систему включених в неї дій і операцій пізнавального характеру. Розрізняють три основні форми мислення: поняття, думка, висновок. Думка - це форма мислення, що містить твердження і заперечення якого-небудь положення щодо предметів, явищ або їх властивостей.На уроках вчитель повинен моделювати ту розумову діяльність, яка потрібна на даному етапі розвитку (учити аналізувати завдання, робити креслення, виявляти відносини обєктів і т.д.). Одна з головних причин утруднень учнів при рішенні завдань, полягає в тому, що математичні завдання, що містяться в основних розділах шкільних підручників, як правило, обмежені однією темою. Ознайомлення учнів лише із спеціальними способами рішення окремих типів завдань створюють, на мій погляд, реальну небезпеку того, що учні обмежаться засвоєнням одних шаблонних прийомів і не придбають уміння самостійно вирішувати незнайомі завдання ("Ми такі" завдання не вирішували", - часто заявляють учні, зустрівшись із завданням незнайомого типу). Необхідні спеціальні вправи для навчання школярів способам самостійної діяльності, загальним прийомам рішення завдань, для оволодіння ними методами наукового пізнання реальної дійсності і прийомам продуктивної розумової діяльності, якими користуються учені-математики, вирішуючи ту або іншу задачу. Як засоби розвитку логічного мислення можуть виступати цікаві завдання (завдання «на міркування», головоломки, нестандартні завдання, логічні завдання).Формування гнучкості розуму, звільнення мислення від шаблонів відбувається при рішенні завдань-жартів, цікавих завдань, завдань на перебір варіантів, оскільки в більшості випадків ці завдання не привязані до тем і не вимагає особливої теоретичної підготовки. Логічні завдання, ребуси, завдання «на переливання», завдання на класифікацію вчать школярів умінню міркувати, формують математичний стиль мислення, розвивають логико-лінгвістичні здібності дітей, які приводять до уміння чітко мислити, повноцінно логічно міркувати і ясно висловлювати свої думки [4, с.128] Завдання на аналогію і виключення зайвого використовується для формування умінь пошуку рішення завдань, інтуїції, вимагають знання теорії і нешаблонного підходу до рішення. O якщо учні не справляються із завданням, то доцільно залишити його на обдумування до наступного уроку; O якщо на уроці час обмежений, то ці завдання можна застосовувати на заняттях гуртка математики.Працюючи по будь-якому підручнику, вчитель може проявляти творчий підхід до навчання учнів, удосконалювати освітній процес, учити мислити. Здійснюючи цілеспрямоване навчання школярів рішенню завдань, за допомогою спеціальних підібраних вправ, учити їх спостерігати, користуватися аналогією, індукцією, порівняннями і робити відповідні висновки. Істотно важливо, щоб вчитель математики, шкільний підручник демонстрували справжні зразки культури мислення, адже учні в своїй розумовій діяльності природно наслідують вчителеві, підручнику. І якщо вчитель припускається похибок в логіці викладу, в обгрунтуванні, то звичайно, важко чекати від учнів високої культури мислення. Здійснювати таке управління вчитель, очевидно, може, використовуючи власні психолого-педагогічні знання, вміння, навички, тобто систему закономірностей, що концентрує в собі відомості по психології, дидактиці і відповідну методику використання цієї системи при навчанні математики.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми розвитку логічного мислення школярів на уроках математики
1.1 Проблема розвитку мислення в процесі навчання
1.2 Шляхи і засоби розвитку логічного мислення
Розділ 2. Розвиток логічного мислення учнів за допомогою системи розвиваючих завдань
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Працюючи по будь-якому підручнику, вчитель може проявляти творчий підхід до навчання учнів, удосконалювати освітній процес, учити мислити. Необхідно систематично використовувати на уроках завдання, сприяючі формуванню у учнів пізнавального інтересу і спостережливості. Здійснюючи цілеспрямоване навчання школярів рішенню завдань, за допомогою спеціальних підібраних вправ, учити їх спостерігати, користуватися аналогією, індукцією, порівняннями і робити відповідні висновки.
Логічне мислення розвивається інтенсивніше, якщо створювати на уроках атмосферу пошани, заохочувати ініціативу і стимулювати творчість учнів. Системний розвиток логічного мислення повинен бути невідривним від уроку, кожен учень повинен брати участь в процесі рішення не тільки стандартних завдань, але і завдань розвиваючого характеру (активно або пасивно).
Істотно важливо, щоб вчитель математики, шкільний підручник демонстрували справжні зразки культури мислення, адже учні в своїй розумовій діяльності природно наслідують вчителеві, підручнику. І якщо вчитель припускається похибок в логіці викладу, в обгрунтуванні, то звичайно, важко чекати від учнів високої культури мислення.
Отже, можливості удосконалення методики роботи вчителя суттєво залежать від його уміння цілеспрямовано формувати математичне мислення учнів, активізуючи його. Здійснювати таке управління вчитель, очевидно, може, використовуючи власні психолого-педагогічні знання, вміння, навички, тобто систему закономірностей, що концентрує в собі відомості по психології, дидактиці і відповідну методику використання цієї системи при навчанні математики.
Систематичне використання на уроках математики і позаурочних заняттях спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір школярів і дозволяє більш упевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях життя, а також активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. Тому в якості одного з основних принципів нової концепції в "математику для всіх" на перший план висунута ідея пріоритету розвиваючої функції навчання математиці. Відповідно до цього принципу центром методичної системи навчання математиці стає не вивчення основ математичної науки як такий, а пізнання навколишнього світу людини засобами математики і, як наслідок, до динамічної адаптації людини до цього світу, до соціалізації особистості.
Основною метою математичної освіти повинний бути розвиток уміння математично, а виходить, логічно й усвідомлено досліджувати явища реального світу. Реалізація цієї мети може і повинне сприяти рішення на уроках математики різного роду нестандартних логічних задач. Тому використання вчителем школи цих задач на уроках математики є не тільки бажаним, але навіть необхідним елементом навчання математиці.
Отже, найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення.
2. Атанасян Л.С. та інші. Геометрія. Підручник для 7-9 класів середньої школи. - М.: Освіта, 1990.
3. Березина Л.Ю. Графи і їх застосування.-М., Освіта, 1979.-143 з.
4. Епишева О.Б., Крупич В.И. Учити школярів вчитися математиці: Формування прийомів учбової діяльності: кн. для вчителя. - М.: Освіта, 1990 - 128 с.
5. Канин Е.С. До вивчення відповідності і функції в VI класі // Математика в школі. - 2009. - №5.
6. Колягин Ю.М., Луканкин Г.Л. та інші. Методика викладання математики. - М.: Освіта, 1977.
7. Липина И. Развитие логического мышления на уроках математики // Начальная школа. - 1999. - № 8. С. 37-39.
8. Мельников О.И. Графи в навчанні математиці // Математика в школі, 2003. - №8.
9. Мешкова И.А. Графська модель пошуку раціонального рішення // Математика в школі, 2007. - №1.
10. Можливості шкільного підручника у формуванні в учнів умінь самоконтролю і оцінювання навчальних досягнень // Пробл. сучас. підручн.: Зб. наук. Праць.- К.: Пед. Думка, 2010. - Вип. 10.
11. Оре О. Теория графів. М., Наука, 1968.-352 с.
12. Погорелов А.В. Геометрія. Підручник для 7-11 класів середньої школи. - М.: Освіта, 1990.
13. Пойа Д. Математичне відкриття. - М.: Наука, 1970.
14. Столяр А.А. Методи навчання математиці. - Мінськ: Вища школа, 1966.
15. Совершенствование методики работы учителя математики: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 224 с.
16. Слєпкань З.І. Методика навчання математики: Підручник. 2 - ге вид., доп. І переробл. К.: Вища шк., 2006.- 582 с.
17. Фокуси з числами. // Позакласний час. - 2006. - №23 - 24 . - 128 с.
18. Фридман Л.М., Турецкий Е.Н., Стеценко В.Я. Як навчитися вирішувати завдання. - М.: Освіта, 1979.
19. Фридман Л.М. Психолого-педагогічні основи навчання математиці в школі. - М.: Освіта, 1983.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
