Огляд теоретичного обґрунтування й експериментальної перевірки методики розвитку креативного мовлення в учнів початкових класів: поняття "творчість", "креативність", "креативне мовлення"; критерії, показники та рівні розвитку мовлення учнів 4–3-х класів.
Аннотация к работе
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Одеса) імені К.Д. Розвиток креативного мовлення молодших школярівРобота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, БОГУШ Алла Михайлівна Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Паламар Лариса Максимівна, Київський національний університет імені Т.Шевченка, завідувач кафедри української філології кандидат педагогічних наук, доцент Гавриш Наталія Василівна, Словянський державний педагогічний інститут, доцент кафедри дошкільної педагогіки та психології Захист дисертації відбудеться “27” квітня 2001р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41. 053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського за адресою: 270008, м.Зазначимо, що хоча проблеми творчості завжди були в центрі уваги педагогічної науки (Я.А.Коменський, О.В.Духнович, К.Д.Ушинський, Т.Г.Лубенець, С.Ф.Русова, П.П.Блонський, В.О.Сухомлинський, А.Ф.Музиченко, О.Я.Савченко та ін.), однак їх лінгводидактичний аспект щодо розвитку креативного мовлення розглядався лише у звязку з дослідженнями інших проблем: розвитку звязного мовлення учнів (Л.О.Варзацька, Г.Г.Городілова, Г.М.Іваницька, Г.П.Коваль, Т.О.Ладиженська, В.І.Капінос, Н.І.Сентюріна, І.О.Синиця, М.Г.Стельмахович); лінгвістичного аналізу художнього тексту (І.І.Ковалик, М.П.Крупа, В.Я.Мельничайко, І.С.Чередниченко та ін.); словесної творчості (В.В.Данилов, В.В.Добромислов, В.І.Масальський, С.Л.Редозубов, О.Я.Савченко, К.І.Чуковський). Потреба виховувати культурну і творчу особистість, здатну висловлювати думки оригінально, нетрадиційно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами, відсутність наукових і методичних доробок щодо педагогічного впливу на креативність мовлення молодших школярів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Розвиток креативного мовлення молодших школярів”. Гіпотеза дослідження - розвиток креативного мовлення учнів 4(3)-х класів буде ефективним, якщо забезпечити різноманітність видів мисленнєво-мовленнєвої діяльності учнів; їхню активну пізнавально-творчу діяльність через стимуляцію мовленнєвої дяльності та реалізацію мовленнєвих виразників креативності; активізацію творчої уяви молодших школярів; доцільний добір вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвої креативності та їх частотність на уроках мови і читання. Уточнити і науково обгрунтувати поняття “творчість”, “креативність”, “креативне мовлення”. Наукова новизна дослідження: уточнено і науково обгрунтовано поняття “творчість”, “креативність”, “творча діяльність”, “творча активність”, “творчий потенціал”, “креативне мовлення”; зясовано процес становлення мовленнєвої креативності учнів 4(3)-х класів; виявлено критерії, показники та рівні розвитку креативного мовлення молодших школярів; визначено педагогічні умови його формування; розроблено поетапну лінгводидактичну модель роботи, спрямовану на розвиток мовленнєвої креативності, визначено закономірності, тенденції і стадії процесу становлення креативного мовлення учнів 4(3)-х класів.У першому розділі “Теоретичні засади розвитку креативного мовлення учнів початкових класів” розкрито сутність феноменів “креативність” і “творчість” у психолого-педагогічній літературі, науково обгрунтовано поняття “креативне мовлення”, опрацьовано характеристику творчої особистості, творчої діяльності та уяви як складової креативності; уточнено місце креативності в навчальній діяльності молодших школярів; здійснено аналіз проблем розвитку креативного мовлення в сучасній лінгводидактиці. Природа феномена креативне мовлення розкривається через зіставлення та аналіз таких понять, як творчість і креативність. Вітчизняні дослідники (Д.Б.Богоявленська, Л.Ф.Бурлачук, Л.С.Виготський, І.П.Волков, В.Н.Козленко, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, О.Я.Чебикін, В.М.Ямницький та ін.) тлумачать креативність як творчі здібності (можливості), що виявляються в різних видах психічної діяльності людини, і характеризують особистість у цілому або її окремі сторони, а також продукти діяльності, процес їх створення. У другому розділі “Методика розвитку креативного мовлення молодших школярів” аналізується стан розвитку креативного мовлення в сучасній початковій школі, представлено результати анкетування вчителів, аналіз календарних планів щодо визначення місця розвитку мовленнєво-креативного компонента; описано критерії та рівні розвитку креативного мовлення молодших школярів; розкрито теоретичні засади побудови експериментального навчання; подано результати констатуючого та формуючого експериментів.