Аналіз особливостей фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціональних особливостей організму баскетболістів 13-14 років з вадами слуху. Розгляд інноваційних підходів до організації тренувального процесу з урахуванням нозології спортсменів.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУРобота виконана у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту. Науковий керівник:ткандидат педагогічних наук, доцент Шамардіна Галина Миколаївна, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, завідувач кафедри олімпійського і професійного спорту. Офіційні опоненти: доктор наук з фізичного виховання і спорту, доцент Бріскін Юрій Аркадійович, Львівський державний університет фізичної культури, завідувач кафедри теоретико-методичних основ спорту; Захист відбудеться «13» червня 2008 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.856.01 Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (03680, Київ-150, вул.До занять спортом як до одного з найефективніших засобів соціальної та фізичної реабілітації залучаються люди з порушеннями зору та мови, вадами інтелекту та ураженнями опорно-рухового апарату, зокрема й люди з вадами слуху (А. Методика спортивної підготовки залежить від особливостей контингенту спортсменів, і це стає ще очевиднішим, коли обєктом психофізичного впливу є спортсмени-інваліди. Підбір засобів та методів для корекції навчально-тренувального процесу, спрямованого на досягнення високих результатів у спортсменів з вадами слуху, повинен здійснюватися, насамперед, на підставі врахування нозологічних особливостей функціонального та психічного станів, рухових можливостей спортсменів-інвалідів (Н. Багато людей з вадами слуху мають порушення з боку кардіореспіраторної системи (прискорений пульс, підвищений артеріальний тиск, порушений ритм дихання); з боку фізичного розвитку - сутулість, диспластичність будови тіла, дискоординація окремих мязових груп, втома, емоційна нестійкість тощо (Х.Е. Зокрема важливим є той факт, що засоби та методи, які використовують у тренувальній діяльності звичайних команд, не можуть бути повною мірою перенесені в систему навчання баскетболістів з вадами слуху.Зроблено висновок, що в науково-методичній літературі існує брак інформації щодо планування навчально-тренувального процесу у спортсменів з вадами слуху, впливу тренувальних навантажень на організм спортсменів-інвалідів, рівня розвитку їх рухових якостей, зокрема, координаційних здатностей. Дослідження здійснювалося протягом 2002-2007 рр. за чотирма етапами: I етап дослідження (2002-2003 рр.) - вивчення й аналіз науково-методичної літератури з проблем підготовки спортсменів-інвалідів та розвитку у них координаційних здатностей. У дослідженні взяли участь спортсмени обласної дитячої спортивної школи олімпійського резерву в такій кількості: 24 баскетболісти (хлопці) та спортсмени обласної дитячої спортивної школи параолімпійського резерву: 24 особи (хлопці), які спеціалізуються в баскетболі. У третьому розділі «Особливості спортивної підготовки юних баскетболістів з вадами слуху» наведено результати дослідження вихідного рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості, координаційних здібностей та функційних можливостей спортсменів з вадами слуху та здорових спортсменів. У четвертому розділі «Програма розвитку координаційних здібностей у баскетболістів 13-14 років з вадами слуху» подано планування річного циклу підготовки, побудова програм мезоциклів та мікроциклів підготовки юних баскетболістів з вадами слуху, спрямованих на розвиток координаційних здібностей, та результати динаміки координаційних здібностей у баскетболістів під впливом розробленої методики.Відомості щодо проблеми підготовки спортсменів з вадами слуху свідчать про те, що в процесі тренувальних занять використовують загальновизнані методичні підходи, які розроблено для підготовки здорових спортсменів. Основні показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості та працездатності за результатами тесту PWC170, а також функціонального стану нервової системи юних баскетболістів з вадами слуху вірогідно свідчить про їх відставання від показників здорових однолітків (р<0,05-0,001). Також спостерігається вірогідне (р<0,05-0,001) від здорових спортсменів відставання вихідного рівня координаційних здібностей за показниками рівня можливості оцінювати та регулювати просторово-часові та динамічні параметри рухів, спроможності орієнтуватися в просторі, координованості рухів, статичної рівноваги, розвитку кінестезичної чутливості та сенсорної реактивності у баскетболістів з вадами слуху. У підготовці баскетболістів з вадами слуху треба дотримуватись принципу сполученого розвитку координаційних здібностей та фізичних якостей, про що свідчить виявлена висока r=0,70-0,71 (р<0,001) та середня r=0,68-0,51 (р<0,01) кореляційні залежності між окремими показниками фізичної підготовленості, аеробної працездатності, лабільності нервової системи з рівнем координаційних здібностей юних баскетболістів з вадами слуху.