Сприйняття учнями духовних орієнтирів творчості письменників. Особливості аналізу епічного твору. Методика опрацювання оповідань. Характеристика вивчення епічних творів. Особливості роботи над байкою. Методика вивчення вірша. Етапи опрацювання казок.
Аннотация к работе
Міністерство освіти та науки України Курсова робота за спеціальністю «Українська мова і література. Зарубіжна література» на тему: «Розвиток художнього сприймання епічного твору в процесі вивчення української літератури 5-11 класі» Виконала студентка 4 курсуТа, незважаючи на це, воно і зараз потребує найсерйознішої розмови, бо має добре виявлений системотворчий характер, розвязання якого визначає фактично все: і концепцію професійної підготовки вчителя-словесника, і зміст програм, і природу сучасного уроку, і специфіку «шкільного» літературознавства (підручники, всякого роду посібники). Щоб прийти до розуміння істинного призначення літератури як предмета шкільного вивчення, розглянемо його історію. До того ж література і справді була володаркою «дум і почуттів» тогочасної людини, свідомість і вільний час якої ще не заповнювався спогляданням телепередач. Проблема нової моделі гуманітарної освіти, зокрема літературної, є особливо актуальною, адже література у школі має формувати не просто освічену людину, а особливість здатну до життєтворчості. Коли враховувати, що жити нам доводиться в часи гострих і духовних криз і сучасна молода людина занадто далеко відходить від ідеалу добра, людиноборства, честі й чесності, то виховний потенціал високохудожніх, духовно багатих творів на уроках літератури набуває особливої ваги, і вчитель має використати його якнайповніше.Твори, насичені драматичними подіями (оповідання про людей), краще сприймаються в голосному прочитуванні. Не відкидають можливості застосовувати питання, що спонукають дітей до репродуктивної відповіді, слід ширше застосовувати запитання, які змушують учнів думати, порівнювати, зіставляти, оцінювати, робити висновки. Сучасний підхід до методики опрацювання ліричного вірша наголошує на умовах, за яких можливе повноцінне сприймання молодшими школярами пейзажної лірики: а) активного збагачення тезауруса учнів (тезаурус від грецького запас - сукупність понять, словник), розвитку їхньої поетичної спостережливості; Спочатку вирішуємо конкретні навчальні завдання: настроїти дітей на сприймання тексту, викликати в їхній свідомості та уяві образи і картини, близькі до тих, які знаходяться в центрі уваги вірша; познайомити з автором, пояснити значення слів, без розуміння яких сприймання вірша буде важким. Наступна робота - розмова про враження, що виникли у дітей після ознайомлення з твором, виявити рівень їхнього сприймання.У процесі аналізу художнього твору вчителя очікує чимало проблем. бо духовний світ сучасного читача - учня дуже складний : явища акселерації , інфальтивності , прагматизму, максималізму, які не можна не враховувати. Оскільки художній твір , крім пізнавального і естетичного, має і морально - етичний аспект , то в його аналізі беруть участь і переконання школярів , якими б ще несформованими вони не були . Для цього вчителю треба знати учнів , постійно вивчати їхні читацькі інтереси. Аналізувати літературні твори вчителю у 5-11 класах доводиться майже на кожному уроці - і в цьому позитив , бо у вчителя формується ґрунтовне професійне вміння , яке може перерости в майстерність , водночас і негатив: аналіз витвору художнього слова може стати буденною справою, навіть звестись до шаблону. Під керівництвом учителя учні виділяють проблеми, порушені у творі (що стосується старших класів) і працюють над текстом твору , виясняють, як дана проблема розвязується у творі, хто з героїв причетний до її розвязання [18;c.148].Якщо це новела, або оповідання, то, певно, цей твір буде прочитаний у класі повністю. Складання плану передбачає гарне знання тексту твору, орієнтації в композиції твору; дана робота привчає учнів стежити ,як розгораються події, як вони між собою повязані, учні стежать за своєрідністю побудови твору, особливостями описів, пейзажів, відступів, портретів, авторських характеристик. Сюжет та фабула складають нерозривний конструктивний компонент твору, що проявляється відповідно на рівні ціннісної - аксіологічному та предметно - пізнавальному. Фабула - один із невідємних чинників сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі, розповідь про події,змальовані в епічних творах , драматичних, ліро - епічних творах, на відміну від самих подій сюжету твору, фабула - розповідь про події, сюжет - самі події твору. Аналізуючи певні частини художнього твору, учні тим самим заглиблюються в розуміння образів - персонажів, бо за їх вчинками можна судити характери, а характери героїв твору проявляються в дії.Та, незважаючи на це, воно і зараз потребує найсерйознішої розмови, бо має добре виявлений системотворчий характер, розвязання якого визначає фактично все: і концепцію професійної підготовки вчителя-словесника, і зміст програм, і природу сучасного уроку, і специфіку «шкільного» літературознавства (підручники, всякого роду посібники).
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Питання вивчення літератури
1.1. Сприйняття учнями духовних орієнтирів творчості письменників