Огляд науково-педагогічних засад художньо-творчої діяльності особистості як оптимально можливих для успішного розвитку творчого потенціалу. Розробка педагогічної моделі розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів в курсі середньої школи.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукЗокрема, актуальним є розвязання проблеми розвитку творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності, що дає можливість розглядати творчість як багаторівневий духовно-діяльнісний феномен, як результат акумуляції різних видів енергії, продукованої як із внутрішніх, так із зовнішніх джерел у процесі життя людини, як основний фактор, що впливає на формування особистості, спроможної до творчої діяльності. Ураховуючи актуальність проблеми, її недостатню дослідженість у навчально-виховному процесі, зокрема такий її аспект, як організація навчально-виховного процесу розвитку художньо-творчого потенціалу школярів у процесі образотворчої діяльності темою дисертаційного дослідження визначено "Розвиток художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності". Мета дослідження полягає в розкритті сутності художньо-творчого потенціалу молодших школярів, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов його ефективного розвитку в процесі образотворчої діяльності. Ефективність розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності суттєво зросте за таких педагогічних умов: - урахування вчителями особливостей мети та завдань розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів; Теоретична значущість дослідження вбачається в зясуванні понять, що поглиблюють сутність, зміст та специфіку художньо-творчого потенціалу молодших школярів; обґрунтуванні необхідності розгортання і реалізації художньо-творчого потенціалу молодших школярів на основі положень, котрі характеризують тісний звязок із задатками та здібностями, психологічними якостями і виявами людини в процесі образотворчої діяльності; в узагальненні понять, які розкривають сутність творчості молодших школярів як цілісного багаторівневого феномена, що має інформаційно-енергетичну природу; виявленні педагогічних особливостей розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності.У першому розділі “Розвиток художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності як науково-педагогічна проблема” розглянуто теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності; проаналізовано зміст понять “художньо-творчий потенціал”, “образотворча діяльність”, “модель розвитку художньо-творчого потенціалу”, “педагогічні умови”; визначено психолого-педагогічні особливості функціональної структури художньо-творчого потенціалу молодших школярів, розроблено його критерії, показники та рівні. Для оцінки результатів вияву творчих якостей особистості розроблено критерії оцінки художньо-творчого потенціалу молодших школярів та його показники, їх основою визначено діяльнісний підхід, оскільки за діяльністю та її результатами можна судити про творчі здібності учнів. За названими критеріями було визначено рівні розвитку художньо-творчого потенціалу, в основі яких лежить такий зміст: низький - “зникаючі й недостатньо виявлені показники” - це малюнки, у яких емоційна безпосередність, спостережливість, естетична інформація з віком втрачають свою виразність; середній - “стабільні показники”, способи чи елементи, що однаковою мірою характерні для всіх малюнків; достатній - “показники перспективи розвитку”, тобто складові художньо-творчого потенціалу, частота та вияви яких зростають і мають стабільність; високий - “показники, що позначають рубіжні, ключові моменти” розвитку і виявлення художньо-творчого потенціалу. У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів” перевірено педагогічні умови ефективного розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності; розкрито особливості розвитку художньо-естетичного сприймання молодших школярів, висвітлено зміст та методику проведення констатуючого, формуючого і контрольного експериментів. Упровадження організаційно-педагогічної моделі розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності дозволило визначити спрямованість, мету, завдання, етапи та педагогічні умови (рис.1).