Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики - Дипломная работа

Як свідчать численні наукові дослідження в процесі художньо-творчого мислення у дошкільнят розвивається відчуття ритму, ладовий, звуковисотний та інтонаційний слух. У порівнянні з традиційним вивченням музики в школі, яке спрямоване на процес засвоєння певних знань, умінь та навичок, процес здобуття знань на основі ігрової моделі (В.Верховинець)орієнтовано не тільки на вивчення предмету, але і на розуміння того, які додаткові можливості відкриваються перед дітьми старшого дошкільного віку за допомогою здобутих знань Проаналізувавши вище викладене ми прийшли до висновку, що проблема художньо-творчого мислення дітей старшого шкільного віку у процесі слухання музики вимагає більш детального узагальнення і систематизації. Це обумовило вибір теми магістерського дослідження: “Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики”. Мета дослідження - виявити та науково обґрунтувати педагогічні умови активізації художньо-творчого мислення дітей в процесі слухання музики шляхом використання нетрадиційних форм роботи на заняттях музики у дитячому дошкільному закладі.Саме мислення забезпечує нам можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі та глибину нашого пізнання, відображає суттєві звязки і відношення між предметами, через відоме веде нас до невідомого. В психології таке мислення розуміється як поліморфне, значення якого, як вказує О.Леонтьєв, полягає в “подоланні абсолютного протиставлення внутрішньої теоретичної діяльності і діяльності чуттєвої, думки і практичної дії” [45, 84]. Разом з тим, визначення гетерогенності мислення не означає повної тотожності мисленнєвих процесів у науці та мистецтві. Дані психологічних досліджень (Х.Векерова, Л.Войтко, Д.Ельконін, В.Філь) свідчать про те, що збільшення знань дитини сприяє розвитку її здібностей доводити, забезпечує критичне ставлення до думок інших, привчає зіставляти, стверджувати або заперечувати звязки між явищами навколишньої дійсності у власних роздумах. Важливим у дослідженні О.Лілова є те, що він довів наукову неспроможність положення про художнє мислення як мислення “чуттєвими конкретами” і намагався всебічно осмислити положення про визначальну роль інтелектуально-розумових сил у художньому мисленні.Інтерес до цього феномена пояснюється тим, що саме мислення допомагає людині орієнтуватися у величезному потоці інформації. Вона не тільки констатує та описує, але й пояснює мислення індивіда: його природу та перебіг; за яких умов, як і чому зявляється думка, як вона розвивається і вдосконалюється; розкриває закономірності мислення та причини його перебігу. Мислення - це інтелектуальна й практична діяльність, оскільки поєднує в собі пізнання і творче перетворення образів і уявлень, зафіксованих у памяті. На думку Дж.Гілфорда, творче мислення є оригінальним, тому що людина шукає власне розвязання проблем; гнучким - бо людина вміє при потребі змінити свою попередню думку, по-новому підійти до розвязання наболілих питань; глибоким - так як вона вміє бачити нові, приховані від сприйняття проблеми і задачі; особистість, якій притаманна самостійність мислення, не боїться поразок, над нею не тяжіють попередні невдачі, вона вірить у себе [22, 89]. Л.Виготський зазначав, що слово не лише називає предмет, тобто є його ярликом, але й завжди характеризує цей предмет чи явище, тобто є одночасно актом мовлення і мислення [17, 76].Це ті внутрішні передумови, які забезпечують продуктивність розумової діяльності дитини, визначають легкість і швидкість засвоєння нової інформації, здатність її творчого використання у вирішенні широкого кола життєвих завдань. У процесі навчання дітей узагальненим способам обстеження предметів за допомогою спеціально розроблених систем сенсорних еталонів постійно підвищується рівень зорового сприймання, що і допомагає дошкільникам оволодіти такими основними відношеннями дійсності: частина - ціле, предмет - предмет, предмет - система предметів. Старший дошкільник вже виявляє здатність по-новому експериментувати з предметами: вдається до різних варіантів поєднання предметів, розглядання їх з різних сторін, щоразу під новим кутом зору. Ще раз підкреслимо, що такі властивості пізнавальної діяльності дитини розвиваються лише за умов, коли витримується повна логічна схема загальної організації пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку: від виділення окремих предметів до виділення системи звязків між предметами, а за тим виділення окремих властивостей і якостей предметів, їх аналіз і осмислення міжпредметних функціональних звязків. У старшому дошкільному віці дитина розвязує життєві завдання трьома способами: - наочно-дійовим (реальне випробування властивостей предметів);Під час проведення занять, особливо в процесі слухання музики і наступними етапами роботи, необхідно спрямовувати свою роботу до єдності, синтезу всіх дисциплін естетичного циклу (музика, хореографія, образотворче мистецтво, література). Відомо, що мистецтво побутує в синкретичних формах, де, наприклад, музична інтонація і слово (а

Зміст

Вступ

Розділ I. Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики як науково-педагогічна проблема

1.1 Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку

1.2 Структура художньо-творчого мислення

1.3 Вікові особливості дітей старшого дошкільного віку

Розділ II. Педагогічні умови активізації розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

2.1 Методика підготовки дітей старшого дошкільного віку до сприймання музичного твору

2.2 Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

2.3 Результати експерименту

Висновки

Список використаних джерел

У дослідно-експериментальній роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що виявляється у педагогічному обґрунтуванні змісту і структурних компонентів художньо-творчого мислення, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв та рівнів його сформованості в процесі слухання музики.

Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дозволили зробити такі висновки: 1. Вивчена та проаналізована література науково-методичної, музикознавчої, психолого-педагогічної спрямованості з проблеми дослідження.

2. Теоретичний аналіз психологічної, педагогічної, методичної та літератури дозволив дати визначення понять “мислення”, “художньо-творче мислення”, “слухання музики”, “старший дошкільний вік”, підтвердивши цим, що художньо-творче мислення є складним соціально та історично зумовленим функціональним комплексом пізнавальних здібностей, які забезпечують продуктивність музично-творчої діяльності дітей старшого дошкільного віку, вимагають цілеспрямованого розвитку на основі принципу цілісного поєднання таких компонентів: когнітивно-операційний, емоційно-почуттєвий та творчо-діяльнісний.

3. У дослідженні виявлено, що значущим фактором формування художньо-творчого мислення є активне включення дітей старшого дошкільного віку в процес слухання музики, який найбільш сприяє музичному, емоційному, інтелектуальному та творчому зростанню особистості.

4. На підставі аналізу науково-методичної літератури, нами було розроблено 3 групи критеріїв та рівнів сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку. Відповідно до визначених критеріальних показників, внаслідок педагогічної діагностики зазначеного феномена у переважної більшості дітей старшого дошкільного віку було виявлено середній рівень сформованості художньо-творчого мислення.

5. У результаті дослідження розроблено та апробовано методику підготовки дітей до сприймання музичного твору. Загальною метою, що обєднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення. В її основу покладена взаємодія різних засобів педагогічного впливу: підготовчі вправи творчого спрямування; формуючі заходи пяти типів, вибір навчального матеріалу зі спеціально розробленого репертуарного списку; фіксація власних надбань в період педагогічної практики; вивчення науково-методичної літератури та її опрацювання; творчі заняття, моделювання педагогічних ситуацій, тощо. Використання цих засобів здійснювалось за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяло формуванню всіх компонентів художньо-творчого мислення.

6. Експериментально доведено, що ефективність розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики забезпечується дотриманням таких взаємоповязаних педагогічних умов: створення відповідної настроєності (установки) на осмислення і виконання музичного твору; забезпечення взаємодії мистецтв в процесі слухання музики; оволодіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення: розширення мистецького тезаурусу; інтенсифікація інтерпретаторської діяльності; стимулювання творчої самостійності дітей. Остання з перелічених умов є провідною, оскільки забезпечує прояв і розвиток не тільки пізнавальних, а й комунікативних, креативних, рефлексивних якостей дітей.

7. Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність поетапного формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, загальна стратегія якого передбачає послідовне включення дітей у самостійну роботу в процесі слухання музики, що дозволяє сповна виявити і розкрити творчі можливості, оскільки гнучка стимуляція з боку музкерівника на різних етапах спонукає до виявлення більшого ступеня самостійності, творчого пошуку, оригінальності.

8. Одним з шляхів розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого віку ми вважаємо варіативне поєднання індивідуальної і групової форми роботи. Індивідуальна форма - сприяє розвитку емоційного, когнітивного, творчого компонентів художньо-творчого мислення. Групова форма найбільш оптимальна для формування творчо-діяльнісного компоненту, створюючи тим самим умови для особистої взаємодії, розширюючи мотиви самовдосконалення.

9. Проблема формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку не обмежується цим дослідженням. Численні аспекти даної проблеми потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: зясування можливостей формування художньо-творчого мислення засобами інших видів музичної діяльності.

10. Теоретично доведено, що ефективність та художньо-педагогічні взаємодії формування художньо-творчого мислення підвищиться, якщо забезпечити поступовий розвиток творчої самостійності дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що базується на інтенсифікації інтерпретаторської діяльності. Експериментально перевірено методику, яка забезпечує ефективне формування художньо-творчого мислення може бути використана музичними керівниками в дитячому навчальному закладі.

1. Абодолина Т. Н., Миропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Вища школа, 1987. - 96 с.

2. Абдуллин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1983. - 112 с.

3. Актуальні проблеми мистецької освіти і розвитку творчої особистості: Збірник матеріалів / Ін-т мистецтв РДГУ; Ред. кол.: К. Ф. Шульжук, Л. Ф. Дунаєвська, С. І. Шевчук та ін. - Рівне: Волинські обереги, 2001. - 239 с.Амонашвили Ш. Здравствуйте, дети! - М.: Просвещение, 1983. - 176 с.

4. Актуальные проблемы музыкального образования: Сб. ст. / Сост. И. А. Котляревский, Ю. А. Полянский. - К.: Муз. Украина, 1986. - 127 с.

5. Апраксина О. А. Методика музікального воспитания в школе: Учеб. Пособие. - М.: Просвещение, 1983. - 224.

6. Асафьев Б. В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - Л.: Музыка, 1973. - 144 с.

7. Бєлобородова В. К, Ригина Г. С., Алиев Ю. Б. Музыкальное восприятие школьников в свете учения о высшей нервной деятельности Пособие для учителя. - М.; Музыка, 1964. - 104 с.

8. Блонский П. П. Память и мышление. - СПБ.: Питер, 2001. - 288с.

9. Брунер Дж. Психология познания. - М.: Прогресс, 1977. - 396 с.

10. Веклерова Х.М. Формирование логических структур у старших дошкольников. Автореф.дис. …канд.псих.наук. - М., 1974. - 18с.

11. Вержиховская А. Т., Литвинова Н. И., Ходочок А. В. Психологические условия подготовки школьников к творческой деятельности // Психология. Респ. науч.-метод. сборник. Вып. 37. - 1997. - С. 20-24.

12. Ветлугіна Н. О. Музичний розвиток дитини. - М., 1968 - С. 1-45.

13. Ветлугина Н. О. Возраст и музыкальная восприимчивость // Восприятие музыки: Сб. Статей / Под ред. Максимова. - М.: Музыка, 1980. - 229-242.

14. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 272 с.

15. Вишнякова Н. Специфіка засвоєння музичних знань молодшими школярами в процесі творчої діяльності // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 24 - 29.

16. Войтко Л.Ф. Особенности формирования доказательства у детей дошкольного возраста: Автореф.дис….канд.псих.наук. - К., 1970. - 17с.

17. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

18. Выготский Л. С. Психология искусства. М., Педагогика, 1987. - 344 с.

19. Гордійчук М. М. Козицький Пилип Омелянович // Українська Радянська Енциклопедія . - 2-е видання. - Т. 5. - Київ, 1980. - С. 264.

20. Горюнова Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество // Искусство в школе. - 1993. - № 12. - С. 15 - 21.

21. Гризоглазова Т. Специфіка роботи над музичною казкою // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 26 - 28.

22. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994. - 325 с.

23. Гумінська О. О., Пелячик І. Ф. Практична спрямованість професійної підготовки майбутнього учителя музики: Методичний посібник для студентів педінститутів. - Рівне: РДПІ, 1999 - 102 с.

24. Дмитрієва Л., Черноіваненко Н. Методика музичного виховання. - М., 1989 - С. 30-51.

25. Дорошенко Т. В. Дитяча опера як засіб музичного виховання // Початкова школа. - 1999. - № 11. - С. 24 - 26.

26. Дорошенко Т. В. Розвиток творчих здібностей на уроках музики // Початкова школа. - 2001. - № 4. - С. 34 - 37.

27. Дорошенко Т. В. Інтеграція на уроках музики // Початкова школа. - 2003. - № 4. - С. 25 - 27.

28. Дорошенко Т. В. Формування у молодших школярів навичок музичного сприймання. Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. - К.,, 1993. - 19 с.

29. Драган О. Розвитку мислительної активності сприяє психолог // Рідна школа. - 1997. - №6. - С. 37.

30. Душенко В. О. Виховання особистості у процесі навчання // Початкова школа. - 1998. - №7. - С. 10-12.

31. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М.: ВЛАДОС, 1999. - С.121-130.

32. Эстетика. Словарь / Под общ. ред. А. Б. Беляева и др. - М.: Политиздат, 1989. - 447.

33. Завальнюк А. М. Николай Леонтович: исследования, документы, письма, Винница, 2002.

34. Зелененька І. Музично-дидактичні ігри на уроках // Початкова школа. - 1999. - № 4. - С. 29 - 30, 35 - 36.

35. Кабалевский Д. Б. Дорогие мои друзья / Сост. В. Викторов. - М.: Молодая гвардия, 1977. - 192 с.

36. Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про музику. - К.: Музична Україна, 1982. - 320 с.

37. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1984. - 206 с.

38. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений. - М.: Политиздат, 1988. - 319 с.

39. Коваль Л. Формування в учнів естетичного ставлення до музичного мистецтва // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 8 - 11.

40. Козицький П.О. Спів i музика в Київській Академії за 300 років її існування.- К.: Музична Україна, 1971.- 148с.

41. Костюк О.Г. Эстетические аспекты восприятия музики // Проблемы музыкальной культури.- К.: Музична Україна, 1989. - В.2.- с. 143-156.

42. Костюк Г. С. Навчання i психічний розвиток учнів // Психологічна наука, вчитель, учень / За ред. В. I. Войтка. Київ, 1979. - 34 c.

43. Крижанівська Т. І. Методика комплексного використання мистецтв у процесі розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1998. - 17 с.

44. Кузьменко Г. Ребуси на уроках музики // Початкова школа. - 2000. - № 7. - С. 30.

45. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. - М.: Мысль, 1965. - 574 с.

46. Лисенко М. у спогадах сучасників, у 2-х т, т.1, К., 2003. - 214 с.

47. Лихачев Б. Т. Теория эстетического воспитание школьников. - М.: Просвещение, 1985. - 176 с.

48. Макаренко А. С. Книга для родителей. - М.: Педагогика, 1988. - С. 149.

49. Медушевский В. В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. - М.: Музыка, 1976. - 254 с.

50. Миропольский С. И. Обучение пению в начальной школе // Журнал Министерства народного просвещения. - 1877. - № 189. - С. 1-22.

51. Морозова З. Формування музичних потреб у школярів // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 33 - 35.

52. Музыкальное воспитание в Венгрии / Ред. - сост. Л. Баренбойм. М. М.: Сов. композитор, 1983. - 400 с.

53. Назайкинский Е. В. О психологии музыкального восприятия. - М.: Музыка, 1972. - 383 с.

54. Науково-методичний журнал „Мистецтво в школі” №5, травень 2009 р. с. 2-3.

55. Ніколаєнко П. Особливості вокальної роботи в хорі з учнями молодшого шкільного віку // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1987. - Вип. 11. - С. 25-26.

56. Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе. - К.: Муз. Україна, 1989. - 165 с.

57. Освітні технології: Навчально - методичний посібник / За ред. О. М. Пєхоти. - К.: “А. С. К.”, 2001. - 255 с.

58. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посіб. для вчителів / Авт. кол.; За ред. Ю. І. Машбіца. - К.: ТЗМН, 1997. - 264 с.

59. Основи практичної психології: Підр. для студентів вищих закладів освіти. - К.: “Либідь”, 1999. - 533 с.

60. Остроменський В. Восприятие музыки как педагогическая проблема. - К.: Музична Україна, 1975. - 200с.

61. Падалка Г. Учитель, музика, діти. - К.: Муз. Україна, 1982. - 144 с.

62. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання // Рідна школа. - 1998. - № 2. - С. 52-62.

63. Печерська. Е. П. Уроки музики в початкових класах. - К.: Либідь, 2001. - 272 с.

64. Печерська Е. П. Навчаємо співати // Початкова школа. - 1999. - № 9. - С. 27 - 28.

65. Пономаренко М. І., Шихова Г. І. Інсценізація і драматизація казки в музиці: Навчально-методичний посібник студентам-практикантам педагогічних вузів і училищ, вчителям загальноосвітніх шкіл. - Рівне, 1998. - 90 с.

66. Прокофєва Л. Б. Образне сприймання музики молодшими школярами як педагогічна проблема // Актуальні проблеми теорії музики та музичного виховання: Зб. наук. пр. - К.: КДУКМ, 1997. - С. 95-100.

67. Психология: Словарь / Под общ. Ред. А. В. Петровского, Г. М. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

68. Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів // Початкова школа, - 1997. -№ 6. - С. 39-45.

69. Роменель В. Психологія творчості. - К.: Либідь, 2001. - 288 с.

70. Ростовський О. Я. Взаємозвязок різних видів мистецтва на уроках музики: Методичні рекомендації. - К.: Освіта, 1991. - 48 с.

71. Ростовський О. Я. Методика викладання музики у початковій школі. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 216 с.

72. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч. - метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 248 с.

73. Ростовский О.Я. Педагогічні основи керування процесом музичного сприйняття школярів.: Автореф. ... дис. д-ра пед. наук.- К., 1993.- 45с.

74. Ростовський О. Я. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів у школі: Методичні рекомендації. - К.: Рад. шк.., 1989. - 72 с.

75. Ростовський О., Хлєбнікова Л., Марченко Р. Уроки музики в 1 класі // Початкова школа. - 2001. - № 11. - С. 56 - 59.

76. Россихина В. П. Учись понимать музыку. - М.: Сов. Россия, 1960. - 60 с.

77. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1976. - 416 с.

78. Рудницька О. П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти: Навч. Посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 248 с.

79. Румер М., Грищенко К., Данилевская Л. Музика в 1 классе. - М.: Музыка, 1984. - 112 с.

80. Сартр Ж. П. Воображаемое. Феноменологическая психология воображения / Пер. с фр. М. Бекетовой. СПБ.: Наука, 2001. - 167 с.

81. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. - 112 с.

82. Сковорода Г. C. Повне зібрання творів: У 2-х т. - К.: Наукова думка, 1973. - Т. 1. - 532 с.; - Т. 2. - 576 с.

83. Смирнов М. А. Эмоциональный мир музыки. - М.: Музыка, 1990. - 318 с.

84. Субота В. М. Психологічні особливості емоційного сприймання музики молодшии школярами: Автореф. дис.... канд. пед. наук: 19.00.07. - К.,, 1992. - 18 с.

85. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5 т. - Т.№. - К. Рад. шк.., 1977. - 670 с.

86. Тарасов Г. Психологические особенности музыкального обучения младших школьников // Музыка в школе. - 1983. - № 2. - С. 14 - 18.

87. Теплов Б. М. Избранные труды: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1985. - Т. 1. - 328 с.

88. Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей // Избр. труды: В 2-х т. - Т. 1. - М.: Педагогика, 1985. - Т. 1. - 42-222 с.

89. Товстуха Є. Микола Лисенко. Розповіді про композитора. - Київ: Радянський письменник, 1988. - 343 с.

90. Туров М. П. Створи свою казку // Обдарована дитина. - 2000. - №1. - С. 46-47.

91. Тушева В. Творчі завдання на уроках музики // Початкова школа. - 2002. - №4. - С. 51 - 53.

92. Франко І. Я. Зібрання творів у пяти томах. Т. 2, К., 1970, С. 212-238.

93. Федотов Є. Кирило Григорович Стеценко-педагог. К. 1977.Франко І.Я. Зібрання творів у 5-ти томах. Т. 2, К., 1979, С. 212-238.

94. Филь В.А. Особенности доказательств у учащихся 1-3 классов: Автореф. дис….канд. псих. наук. - Одесса, 1971. - 27с.

95. Фролкин В. Традиционные и новаторские черты современных зарубежных систем массового музыкального воспитания // Художественное воспитание подрастающего поколения: проблемы и перспективы. - Новосибирск, 1989. - С. 59 - 75.

96. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания. - М.: Музыка, 1990. - 176 с.

97. Хлєбникова Л. Співацьку культуру виховувати змалечку! // Початкова школа. - 1999. - № 11. - С. 20 - 23.

98. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів у школі: методичні рекомендації // Упор. Ростовський О.Я. - К.: Радянська школа, 1989. - 70с.

99. Цибуля Е. М. Особливості сприйманя образності художньої творчості молодшими школярами // Культурно-просвітнмцька діяльність в сучасних умовах: Тези наук. конф. 25-26 квіт. 1994 р., К., С. 137-139.

100. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. - М.: Просвещение, 1969. - 317 с.

101. Якобсон П. М. Психология художественного воспитания. - М.: Искусство, 1964. - 88 с.

102. Яранцева Н. Творчий характер художнього сприйняття. - К., 1979. - 21с.