Сутність та функції художньої освіти в німецькій та українській загальноосвітній школі кінця ХХ ст., її дидактичні особливості засобами образотворчого мистецтва. Аналіз основних моделей. Ідеї німецького та українського досвіду розвитку художньої освіти.
Аннотация к работе
Розвиток художньої освіти у школах Німеччини і України в 90-х роках ХХ століття (на матеріалах образотворчого мистецтва)Актуальність нашого дослідження зумовлюється тим, що воно є першою спробою вивчити позитивний досвід Німеччини 90-х років ХХ століття у вирішенні кола питань, повязаних з художньою освітою підростаючого покоління. При цьому ми розуміємо під художньою освітою цілеспрямовану систему діючого формування людини, яка в змозі оцінювати та усвідомлювати естетичне в житті, природі, мистецтві, здатність жити й перетворювати світ, творити за законами краси та естетичної довершеності. Політика шкільної освіти в Німеччині перебуває сьогодні на дуже важливому етапі так як німецько-німецьке обєднання, процес європейської інтеграції, суспільні зміни, економічні нововведення розхитують традиційний підхід до освіти, змушуючи шукати нові методи роботи в умовах, що склалися. Уряд Німеччини націлює педагогічну науку на вирішення важливих проблем освіти та виховання, без розвязання яких неможливим буде розвиток творчої активної особистості, яка покликана завтра включитись в складний процес суспільного життя. З метою вивчення науково-педагогічної та мистецтвознавчої літератури було застосовано загальнонаукові методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, тестування та ін.; були проведені аналіз та систематизація науково-методичної вітчизняної та німецької монографічної літератури, періодики, навчальних посібників з педагогіки, та психології, філософії, естетики, мистецтвознавства, матеріалів конференцій, семінарів, з проблем естетики, естетичного виховання, порівняльної естетики, порівняльної педагогіки; з метою виявлення особливостей викладання предметів естетичного циклу в Німеччині і Україні нами був проведений порівняльний аналіз української та німецької моделей художньої освіти; з метою вивчення практики навчання образотворчому мистецтву в сучасній школі Німеччини і України нами було проведене педагогічне спостереження за практичною діяльністю вчителів /в організації учбового процесу / та діяльністю учнів на уроках; бесіди з учнями на теми, повязані з художньою освітою.У першому розділі «Дидактичні принципи художньої освіти та її роль в розвитку особистості учня в Україні та Німеччині (на прикладі образотворчого мистецтва)» аналізуються естетико-виховні можливості художньої освіти, визначаються роль і особливості естетичного ставлення учнів різних вікових груп до етнохудожніх цінностей, висвітлюються питання гуманітаризації освіти та виховання, які повязані з піднесенням національної та громадянської свідомості, духовності, освіченості людини, її загальної культури та ерудиції. Знання з образотворчого мистецтва, набуті в школі - вміння компонувати різні образи, відчувати міру, формувати естетичний смак, зорову память, обємно-просторове, цілісне бачення, логічне мислення - все це цивілізованому суспільству потрібне не тільки митцям (скульпторам, художникам, архітекторам), а й кожній сучасній людині, яка хоче скористатися з мистецького доробку для збагачення особистої естетичної культури, підвищення інтелектуального рівня гармонійного відчуття світу, які наповнюють прекрасні творіння природи і великі твори людини. В цей період відбувається перехід від малювання «за уявою» до малювання «з натури», тобто аналітичного малювання. Мета художнього виховання у підлітковий період - викликати у кожного учня віру в мистецтво, як засіб самовираження на основі індивідуальних схильностей і потреб. У другому розділі «Особливості німецької та української моделей художньої освіти в школі» розкриваються особливості викладання предметів естетичного циклу в школах різних типів, аналізуються завдання німецької художньої педагогіки, виявляється основа уроку в німецькій школі, розглядаються навчальні плани, навчальний процес, три поля діяльності учнів в процесі художньої освіти, розкриваються специфічні ознаки уроку «Мистецтво» для учнів старшого шкільного віку, описуються цілі, специфічні дидактичні можливості, принципи, методи роботи.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено у наступних публікаціях автора
1. Шкелебей І.І. Духовно-естетичне виховання особистості засобами образотворчого мистецтва // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. праць. - Вип. 12. - К.: КДЛУ, 2000. - С. 131 - 135.
2. Шкелебей І.І. Порівняльний аналіз німецької та української моделей художньої освіти в школі // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. праць. - Вип. 13. - К: КДЛУ, 2000. - С. 12 - 17.
3. Шкелебей І.І. Формування духовної культури особистості засобами православної мистецької спадщини // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Філософія. Політологія» - Вип. 37. 2001. - С. 77 - 78.
4. Шкелебей І.І. Художня освіта в гімназіях і школах другого ступеню (11 -13 кл.) // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. К.: 2002. - Т. ХУІІІ. - С. 194 - 203.
5. Шкелебей І.І. Художня освіта в початковій школі Німеччини // Соціалізація особистості. Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2002. - Т. ХУІ. - С. 186 - 193.
6. Шкелебей І.І. Соціальна значимість художньої освіти та її роль в розвитку особистості учнів в Україні та Німеччині // Збірник матеріалів УІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта «2004» (10-25 лютого 2004 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 70-73.
7. Шкелебей І.І. Шевченко і образотворча культура нації // Шевченкознавчі студії. Зб. наук. праць. - Вип. 7. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2005. - С. 102-105.