Історичні шляхи Святого Письма в українській культурі й відтворення його як у рукописних, так і друкованих джерелах. Етно-конфесійні прояви біблійних мотивів у сучасній українській літературі, в аспекті їх впливів на формування моралі та моральності.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться ”29” грудня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Адже прийшовши на українські землі понад тисячу років тому, християнство внесло докорінні зміни у всі сфери суспільного життя нашого народу, в його культуру, зокрема писемну. Впродовж усього часу своєї історії Україна формувалася як країна християнської цивілізації, в якій нині більше 90 відсотків релігійних організацій належать до тієї чи іншої християнської конфесії. Зустрічаючись сьогодні з памятками християнської писемної культури, ми не можемо не враховувати особливості епохи, що породила її, образу мислення людей, які створили ці памятки, їх інтереси й наміри, соціальну орієнтацію та глибину їхнього історичного мислення. У цьому звязку першорядного значення набуває філософсько-історична, історико-релігійна інтерпретація й оцінка памяток християнської писемної культури, яка виключала б субєктивізм і свавілля, гіперболізацію чи приниження їх ролі у духовному житті, абсолютизацію одних аспектів минулої й сучасної писемної культури чи ігнорування тих із них, які не вміщуються у вузькі рамки попередньо визначених параметрів. Серед ранніх праць, що безпосередньо присвячені проблемі релігії й культури, напрямом яких є усвідомлення тривалості історії християнської культури і великого значення в цілому релігії та культури в цивілізації світу, слід назвати роботу “Релігія й культура” К.У першому розділі дисертації, який носить назву “Аналітичний огляд літератури з проблеми християнської писемної культури на теренах України”, зазначається, що проблема християнської писемної культури знаходиться у сфері глобального філософського, релігієзнавчого й культурологічного напряму взаємодії релігії й культури. Адже релігія й культура мають велике значення в умовах проживання на одній території й тісних соціальних взаємозвязків людей різних національних культур і віросповідувань. Тут зазначається, що проблема співвідношення та взаємодії культури й релігії має кілька аспектів: історико-генетичний, онтологічний, аксіологічний, гносеологічний, морально-нормативний, психоаналітичний, культурно-антропологічний та інші, причому автор схиляється до думки, що взаємозвязок релігії й культури розкривається у масштабі суспільства як системи в цілому, так й їх особливостей як складових цієї системи. У своєму дослідженні автор спирається на концепцію писемної культури, розроблену у науковому дослідженні Т.Горбаченко, в якому писемна культура повязується з таким явищем як національна культура, для якої характерна здатність співставляти, співвідносити себе з іншими культурами, жити з усвідомленням того, що національна культура не єдина, а одна з багатьох культур, існує лише з ними й завдяки їм. Третю групу джерел, які автор аналізує у своїй дисертації, складають історичні, релігійно-історичні та релігієзнавчі праці вітчизняних і зарубіжних дослідників історії й релігії в Україні.