Джерела закладання та етапи розвитку селезінкових артерії та вени, встановлення топографо-анатомічних взаємовідношень між собою і суміжними утвореннями впродовж внутрішньоутробного періоду розвитку людини. Варіанти розгалуження селезінкової артерії.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Розвиток i становлення топографії кровоносних судин селезінки в ранньому періоді онтогенезу людиниНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Пішак Василь Павлович, Буковинська державна медична академія, завідувач кафедри медичної біології та генетики. Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Федонюк Ярослав Іванович, Тернопільська державна медична академія ім. доктор медичних наук, професор Ковальський Михайло Павлович, Національний медичний університет ім. Захист відбудеться 31 травня 2002 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01. у Тернопільській державній медичній академії ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім.Знання складних морфогенетичних процесів, які відбуваються в зародку людського організму, є важливими для правильного розуміння та зясування причин виникнення природжених вад розвитку та варіантів будови і топографії різних структур організму (Th.H. Оперативні втручання на селезінці та її кровоносних судинах при травматичних пошкодженнях і природжених вадах виконуються досить часто (Z. Разом із тим, хірурги нерідко отримують негативні результати та різні ускладнення внаслідок значних індивідуальних відмінностей топографії та варіантів будови судин селезінки (J. Дисертаційне дослідження є фрагментом пятирічної планової наукової роботи кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології, цитології та ембріології Буковинської державної медичної академії: “Вивчити розвиток і становлення топографії середостіння та заочеревинного простору в пренатальному періоді онтогенезу людини для виявлення критичних періодів можливого виникнення природжених вад і варіантів будови з метою морфологічного обґрунтування їх антенатальної профілактики та корекції” (№ держреєстрації - 01.97V001514, шифр - ІН 07.00.000.95). Уперше за допомогою морфологічних методів дослідження вивчено морфогенез і хронологічну послідовність становлення топографії стовбурів кровоносних судин селезінки людини від їх закладки до народження дитини включно, що дало змогу одержати нові дані, які суттєво доповнюють сучасні уявлення стосовно розвитку позаорганних кровоносних судин селезінки в ранньому періоді онтогенезу людини.Селезінкова вена, у свою чергу, також до селезінки не доходить, оскільки в напрямку до дорсального мезогастрія судина зазнає фрагментації на окремі лакуни і виявляється чітко тільки в своєму кінцевому відділі. Таким чином, наші спостереження свідчать про те, що, незважаючи на появу зачатка селезінки, артеріальну та венозну судини дорсальної брижі ще не можна розглядати як власне селезінкові, бо за місцем свого розташування і відсутністю звязку із селезінкою вони вірогідно кровопостачають зачаток шлунка та підшлункової залози. Відходження селезінкової артерії від черевного стовбура на цьому етапі розвитку відбувалося в таких варіантах: а) артерія була однією з гілок черевного стовбура при одномоментному його гілкуванні за типом “Триноги Галера” - 16 випадків; б) відгалужувалась від стовбура, спільного з печінковою артерією, - 1 випадок; в) відгалужувалась від стовбура, спільного, з лівою шлунковою артерією, - 3 випадки. Для описування гілок, які відходять від основного стовбура селезінкової артерії, ми умовно поділили останній на три відрізки: початковий - між місцем відходження селезінкової артерії від черевного стовбура до місця зіткнення з підшлунковою залозою, середній (найбільший за довжиною), що розташований вздовж підшлункової залози і кінцевий - від підшлункової залози до селезінкових воріт. Топографічні взаємовідношення селезінкових артерії і вени між собою та щодо підшлункової залози у плодів були різними і залежали від розташування підшлункової залози (косе, горизонтальне), її форми, рівня розміщення селезінки, відношень хвоста підшлункової залози до селезінки.У дисертаційній роботі, окрім теоретичного узагальнення, наводиться новий шлях виконання актуального завдання щодо морфогенезу кровоносних судин селезінки, що виявляється у комплексному вивченні особливостей їх закладки та динаміки становлення топографії із сусідніми органами впродовж усього пренатального періоду онтогенезу та у новонароджених. На 4-5 тижні внутрішньоутробного розвитку селезінкові судини не є органоспецифічними; беручи початок як задньобрижове відгалуження черевного стовбура та задньобрижова притока ворітної печінкової вени. Селезінкові артерія та вена набувають специфічності на початку 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку у звязку з встановленням єдності позата внутрішньоорганної системи селезінкових судин.