Методологічна парадигма та особливості розвитку Gender Studies. Гендерна педагогіка в контексті сучасних педагогічних напрямків. Дослідження впливу змісту прихованого навчального плану на процес соціалізації особистості в вітчизняній педагогічній думці.
Сучасні гендерні дослідження пронизують сьогодні, хоча й нерівномірно, всі галузі світової науки, в силу чого гендерна проблематика в її найбільш широкій інтерпретації є значним міждисциплінарним полем, що охоплює соціально-економічний, соціологічний, культурно-антропологічний, інтелектуальний та психолого-педагогічний аспекти. Загальними засадами, на яких ґрунтуються власне гендерні дослідження, стало базове для них розведення понять статі та гендеру. Дослідники констатують певну невизначеність (Малес Л.В, Здравомислова О., Вороніна О., Жеребкіна І.), проблемність окремих категорій, на яких ґрунтуються гендерні дослідження, зокрема, різних тлумачень цього центрального поняття, яке функціонує в рамках сучасних гендерних досліджень. Вороніною Вона включає три основні напрямки його розуміння та функціонування: 1) гендер як соціальна конструкція, створена через механізми соціалізації, розподілу праці, гендерних ролей, масмедіа, стереотипізування; 2) гендер як мережа, структура або процес; 3) гендер як культурна метафора у філософських і постмодерністських концепціях. Тому, враховуючи суто педагогічний контекст феномену в межах започаткованого дослідження, гендерну освіту можна визначити як процес і результат засвоєння знань, умінь і навичок щодо цілей, стандартів і способів соціокультурного конструювання ролей, поведінки, діяльності особистості, запропонованої суспільством, з урахуванням її біологічної статі, що спрямований на усвідомлення сутності «чоловічого» і «жіночого» як соціальних феноменів.
Вывод
У дипломній роботі вперше розглянуто та проаналізовано процес розвитку гендерних педагогічних досліджень в освіті України.
Сучасні гендерні дослідження пронизують сьогодні, хоча й нерівномірно, всі галузі світової науки, в силу чого гендерна проблематика в її найбільш широкій інтерпретації є значним міждисциплінарним полем, що охоплює соціально-економічний, соціологічний, культурно-антропологічний, інтелектуальний та психолого-педагогічний аспекти.
Загальними засадами, на яких ґрунтуються власне гендерні дослідження, стало базове для них розведення понять статі та гендеру.
Дослідники констатують певну невизначеність (Малес Л.В, Здравомислова О., Вороніна О., Жеребкіна І.), проблемність окремих категорій, на яких ґрунтуються гендерні дослідження, зокрема, різних тлумачень цього центрального поняття, яке функціонує в рамках сучасних гендерних досліджень.
Однією із досить вичерпних систематизацій поняття гендер є та, що запропонована російською дослідницею О. Вороніною Вона включає три основні напрямки його розуміння та функціонування: 1) гендер як соціальна конструкція, створена через механізми соціалізації, розподілу праці, гендерних ролей, масмедіа, стереотипізування; 2) гендер як мережа, структура або процес; 3) гендер як культурна метафора у філософських і постмодерністських концепціях.
Проблема гендерної освіти та виховання для нашої країни є насправді досить новою і стоїть дуже гостро. Це пояснюється, перш за все, тим, що дехто просто недостатньо усвідомлений щодо сутності даної проблеми, тому заперечують її існування або зводять до рівності чоловіків і жінок.
Розглянувши висвітлення процесу розвитку гендерної освіти у вітчизняній педагогічній думці, ми дійшли висновку, що визначення феномену «гендерна освіта» саме в руслі українських і російських досліджень (С. Айвазова, Л. Булатова, Т. Голованова, Т. Дороніна, А. Кириліна, Л. Кобилянська, М. Пушкарьова, О. Ярська-Смірнова) зафіксувало відсутність єдиного узагальненого визначення та чіткості у формулюванні. Тому, враховуючи суто педагогічний контекст феномену в межах започаткованого дослідження, гендерну освіту можна визначити як процес і результат засвоєння знань, умінь і навичок щодо цілей, стандартів і способів соціокультурного конструювання ролей, поведінки, діяльності особистості, запропонованої суспільством, з урахуванням її біологічної статі, що спрямований на усвідомлення сутності «чоловічого» і «жіночого» як соціальних феноменів.
У гендерній освіті є проблеми які поки що можна вважати загальними проблемами для України. Дослідники Жеребкіна І., Луценко О., Смоляр Л., Кобилянська Л., вказують на малу кількість збірок з докладним описом курсів, планів, програм та інших методичних розробок, які б розповсюджувались та обговорювались регулярно. На їхню думку, головна проблема міститься в тому, щоб поширити сферу від жіночих досліджень до гендерних, висуваючи на передній план підходи, відповідно до яких всі аспекти людського суспільства, культури та взаємовідносин є гендерними.
Деякі дослідники визначають (Булатова Л., Суковата В., Іванова І., Штильова Л.), що використання гендерного підходу в освіті ще не стало нормою. Нерозуміння працівниками сфери освіти всіх рівнів значення гендерних знань стримує процес впровадження гендерного підходу в освітню практику, поглиблює соціальну стратифікацію, посилює дискримінаційні тенденції, гальмує процес трансформації освіти в напрямку її гуманізації.
Результати аналізу наукової педагогічної літератури, присвяченої вивченню життєдіяльності статей у різних сферах їхнього буття, показали, що не слід вважати всі ці роботи, як гендерно орієнтовані навіть у тих випадках, коли в їх назвах присутнє слово «гендер».
Нажаль, не всі науковці правильно розуміють гендер, часто ототожнюють його з терміном стать, який розглядається як біологічна категорія. З цієї причини фахівці користуються цими термінами як синонімами, що є неправильним.
Деякі дослідники (Говорун Т., Кікінежді О., Ковальчук І., Кравець В.) стоять на позиції статево-рольового підходу в процесі соціалізації підростаючого покоління, і визначаючи її особливості, стверджують, що цей процес залежить від біологічної статі людини, від психосексуальної культури суспільства і від направленості на людські стосунки.
Таким чином, типовою помилкою підручників з гендерної проблематики, принаймні українських, є зведення всієї проблематики до статевих відмінностей і статевого виховання. У працях та дослідженнях українських педагогів гендерні проблеми розуміються лише як психологічні відмінності між представниками чоловічої і жіночої статі, що, в свою чергу не відповідає методології гендерних досліджень.
Такі дослідники як Кльоцина І., Гайденко В., Кон І., Бем С., Клименкова І., Ярська-Смірнова О., Луценко О., Мітрофанова А. глибше розуміють гендер, апелюють до методології гендерних досліджень, психології статево-гендерних відмінностей та особливостей гендерної соціалізації.
Більшість науковців одностайні в тому, що метою виховання та формування гендерної культури (а це є невідємною частиною гендерної соціалізації школярів і студентів), є створення умов для формування свідомості, вільної від гендерних стереотипів і уявлень.
На думку дослідників (Булатова Л., Кікінежді О., Луценко О., Цокур О., Іванова І.) гендерне виховання має виходити з того, що людина - не абстрактна нейтральна цілісність, а жінка і чоловік, у їхній рівноправності, самовираженні і самоствердженні, що є найважливішим із соціальних орієнтирів у всіх сферах життя демократичного суспільства.
Реалізація завдання формувати гендерну культуру потребує часу і зусиль, оскільки основний інститут соціалізації - школа (разом з тим і вчителі) залишаються носіями традиційних уявлень про роль і місце чоловіка і жінки в суспільстві.
Не розвязаними на сьогодні є суперечності щодо роздільного і спільного навчання. Одні висловлюються в бік роздільного (Кльоцина І., Тойнбі А.Дж., Ікеда Д.), а інші вважають, що потрібні серйозні експерименти, і що говорити про явні переваги спільного чи роздільного навчання не можна (Бреслав Т., Хасан Б., Сімонов В.) але більшість дослідників дійшли того висновку, що істотною є не проблема спільного чи роздільного навчання, а проблема гендерної освіти.
Сучасне гендерне освітнє поле характеризується ще не достатньою структурованістю за напрямками, тому поширення знань, яке почалося в Україні, не розподіляється рівномірно, а його успішність великою мірою залежить від зусиль окремих фахівців.
Потрібна подальша інтеграція гендерних досліджень у систему вищої освіти України, розвиток гендерно збалансованих навчальних планів шляхом введення нових знань про жінок у традиційній соціальній та гуманітарній дисципліни, що потребує змін в ідеології вищої освіти в країні, і що є дуже важливим, з цим погоджуються і розуміють сьогодні більшість науковців.
Список литературы
1. http://www.murman.ru/ist/edu_centre/gender.vus/mat_doc.8_html. Штылева Л.В. Внедрение теории гендерных отношений в подготовку и повышение квалификации педагогов: опыт и проблемы.
2. http://www.murman.ru/ist/edu_centre/gender.vus/mat_doc.2_html. Штылева Л.В. Конструирование нових идеалов.
3. http://www.ivanovo.ru/win_1251/jornal_3_shtil.htm. Штылева Л.В Педагогика и гендер: развитие гендерных подходов в образовании.
4. http://education.rekom.ru. Прохорова О.А. Гендерное образование в средней школе
5. Аніщенко О.В. Гендерний аналіз навчальної літератури з англійської мови для закладів загальної середньої освіти // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 11-13 грудня 2003 р.). - К.: ПЦ «Фоліант», 2003. - С. 224-225.
6. белл хукс. Наука трансгрессировать. Образование как практика свободы // Гендерные исследования, №2/1/1999: Харьковский центр гендерных исследований. - М., 1999.
7. белл хукс. Наука трансгрессировать. Образование как практика свободы // Введение в гендерные исследования. Ч. 11.: Хрестоматия / Под ред. С.В. Жеребкина. - Харьков: ХЦГИ, 2001; СПБ.: Алтея, 2001. - С. 48-62.
8. Бем С. Статеве знання і гендерна константа в дошкільників // Гендерна педагогіка. Хрестоматія / За ред. В. Гайденко. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - С. 112-125.
9. Бойченко Л.Д. Гендерные курсы для студентов-юристов: к постановке проблемы // Гендерное образование в системе высшей и средней школы: состояние и перспективы: Материалы Международной научно-практической конференции, Иваново, 24-25 июня 2003 г. - Иваново: Иван. госуд. ун-т, 2003. - С. 93-94.
10. Болотська О. Формування сучасного світогляду жінок і чоловіків щодо необхідності гендерних перетворень у суспільстві // Соціальна педагогіка: теорія і практика. - 2005. - №3. - С. 56-60.
11. Бреслав Г., Хасан Б. Половые различия и современное школьное образование // Вопросы психологии. - 1990. - №3. - С. 66-67.
12. Булатова Л.О. Шляхи Впровадження гендерної парадигми в освіту // Провадження гендерного підходу в викладання дисциплін соціально - гуманітарного циклу в ВНЗ м. Суми та регіону.? 2006.? С. 2-7.
13. Булатова Л.О. Гендерна освіта в вузі. Гендерна педагогіка: навчально - методичний посібник. ? Суми, 2001.? 66 с.
14. Булатова Л.О. Становлення гендерної освіти в Україні // Гендерна освіта й педагогіка // Основи теорії гендеру: Навч. посібник. - К.: «К.І.С.», 2004. - С. 504-521.
15. Бут Л.О., Луценко О.А. Генедрна освіта в вузі. Навчально - методичний посібник для викладачів соціально - гуманітарних дисциплін та студентів вищих навчальних закладів. ? Суми, 2001.?106 с.
16. Введение в гендерные исследования: Учеб. пособие. - М.: МГУ, 2000. - 224 с.
17. Вдовюк В., Рыков С. Гендерные исследования в педагогике // Высшее образование в России. - 2001. - №4. - С. 110-117.
18. Воронина О.А. Универсализм и релятивизм культуры в конструировании гендерной системы // Теория и методология гендерных исследований: Курс лекций / Под общ. ред. О.А. Ворониной. - М.: МЦГИ - МВШСЭН - МФФ. - 2001. - 411 с.
19. Гайденко В. Критична педагогіка Пауло Фрейре // Гендерна педагогіка. Хрестоматія / За ред. В. Гайденко. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - С. 70-80
20. Гайденко В., Предборська І. «Мама мила раму» або Проблема відображення гендерної рівності в підручниках початкової школи // Початкова освіта. - 2004. - №19 (259). - С. 16-17.
21. Гендерна педагогіка: Хрестоматія / Переклад з англ. В. Гайденко, А. Предборської; За ред. В. Гайденко. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - 315 с.
22. Гіденс Ентоні. Соціологія / Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. О. Іващенко. - К.: Основи, 1999. - Гендер і система освіти. - С. 480-482.
23. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 308 с.
24. Голованова Т.П. Гендерне виховання студентів як соціально-психологічна та педагогічна проблема // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип. 2. Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2002. - С. 144 - 156.
25. Гороховська Н. Гендерне виховання дошкільника. ? 2003. ?№9 (57). ? С. 5-7.
26. Дороніна Т.О. Гендерний напрямок у літературознавстві: теоретико-методологічні основи та практики інтерпретацій (конспекти лекцій) // Гендерний розвиток у суспільстві. - К.: ПЦ «Фоліант», 2004. - С. 283-349.
27. Жеребкина И. О статусе гендерных исследований: взгляд культуролога // Высшее образование в России. ? 2001. ?№2? С. 75-85.
28. Жиру Г. Гранична педагогіка і постмодерністські політики // Гендерна педагогіка. Хрестоматія / За ред. В. Гайденко. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - С. 80-92.
29. Запорожець Г.В. Жінка в історіі і літературі США: з досвіду викладання курсу // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип. 2. Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2002. - С. 46-49.
30. Здравомыслова Е., Герасимова Е., Троян Н. Гендерные стереотипы в дошкольной детской литературе // Преображение, Русский феминистский альманах. М., 1998. - №6. - С. 65-77.
31. Іванова І.В. Підготовка майбутніх учителів до основ гендерної освіти старшокласників у процесі навчально-професійної діяльності // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. - Одеса: Видавнича організація «Одеський юридичний інститут ХНУВС», 2007. - 21 с.
32. Кікінежді О. Формування гендерної культури молоді: проблеми та перспективи // Шлях освіти. - 2004. - №1. - С. 27-29.
33. Клецина И.С. Гендерная автобиография как методическое изучение механизмов гендерной социализации // Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. - СПБ.: Питер, 2003.?С. 131-139.
34. Клецина И.С. Гендерная социализация: Уч. пособие. ? СПБ.: Изд - во РГПУ им. А.И. Герцена, 1998. ? 92 с.
35. Клецина И.С. Психология гендерных отношений: Теория и практика. - СПБ.: Алетейя, 2004. - 408 с.
36. Клецина И.С. Раздельное по полу обучение: «за» или «против» // Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. - СПБ.: Питер, 2003.?С. 119-130.
38. Коенен-Хютер Ж. Эмансипация женщин: общеевропейский поход // Высшее образование в Европе.? 1991.? Т.16.? №4.
39. Кон И.С. Особенности социализации мальчиков и девочек // Актуальне проблемы социализации девушек подростков: сборник научных статей / Под ред. Р.М. Лактионовой.? К., ЛАД, 1995.?С. 5-23.
40. Кон І. Психологія статевих відмінностей // Гендерна педагогіка. Хрестоматія / За ред. В. Гайденко. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - С. 106-112.
41. Костикова И., Градскова Ю., Пулина Н., Митрофанова А. Перспективы гендерного образования в России: взгляд педагога // Высшее образование в России. - 2001. - №2. - С. 68-74.
42. Костикова И., Митрофанова А., Пулина Н., Градскова Ю. Перспективы гендерного образования в России: взгляд педагога // Лучшие страницы педагогической процессы. - 2001. - №4. - С. 27-30.
44. Луценко О.А. Гендерний аналіз конструктів буденної свідомості сучасної молоді // Філософсько-антропологічні студії, 2001. Спецвипуск. - К.: Стилос, 2001. - С. 117-128.
45. Луценко О. Гендерна освіта й педагогіка // Основи теорії гендеру: Навч. посібник. - К.: «К.І.С.», 2004. - С. 477-503.
46. Луценко О.А. Гендерна освіта та гендерна педагогіка: досвід та перспективи наукового пошуку // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип. 2. Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2002. - С. 61-64.
47. Луценко О.А. Гендерна педагогіка // Хрестоматія навчальних програм з проблем гендерного розвитку.?К.: ПЦ «Фоліант», 2004.? С. 45-105.
48. Луценко О.А. Гендерні дослідження як альтернативна освітня практика в сучасному світі // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип. 2. Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2002. - С. 38-52.
49. Луценко О.А. Методические рекомендации к спецкурсу «История женского движения в Украине» // Гендерные исследования: Феминистская методология в социальных науках. - Харьков, 1998. - С. 321-326.
50. Луценко Е.А. Проблема преподавания гендерных спецкурсов в системе высшего образования // Женщина. Образование. Демократия. Материал 1 международной междисциплинарной научно-практической конференции. - Минск, 1999. - С. 53-54.
51. Луценко О.А. Гендерні дослідження та гендерна освіта: проблеми та перспективи // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє».? К., 1999. - С. 53-56. gender педагогічний соціалізація вітчизняний
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
